- •1. Нормативні дані з дисципліни
- •Затверджено на засіданні кафедри іус.
- •Затверджено на засіданні кафедри ст.
- •2 Мета і завдання дисципліни
- •3. Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4. Тематичний план
- •4.2 Практичні заняття
- •4.3. Самостійна робота студента
- •4.4. Рейтингова оцінка за дисципліною
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни
2 Мета і завдання дисципліни
Мета навчальної дисципліни
Метою дисципліни «Дискретна математика» є:
ознайомлення студентів з основними базовими поняттями, ідеями і методами подання та обробки дискретної інформації;
надання положень дискретної математики як інструментарію при обробці інформації з використанням сучасної комп’ютерної техніки;
навчання студентів використанню формальних методів дискретної математики, пов’язаних з розробкою та експлуатацією інформаційних управляючих систем і систем штучного інтелекту, зокрема, їхнього математичного і програмного забезпечень;
навчання студентів засобам подання дискретних математичних об’єктів і вирішенню типових задач дискретної математики.
2.2. Завдання дисципліни
За результатом вивчання дисципліни студенти повинні:
ЗНАТИ:
історію розвитку математичного апарату, орієнтованого на формалізацію дискретних процесів;
методи та засоби дискретної математики в галузі опису та формалізації дискретних процесів (мову теорії множин, відношень, комбінаторного аналізу, елементи булевої алгебри, алгебри висловлювань, алгебри предикатів, теорії графів, основи кодування інформації, основні положення мов і граматик, основи скінчених автоматів);
основні положення дискретної математики в сфері побудови сучасних пристроїв і систем для обробки дискретної інформації.
ВМІТИ:
аналізувати логічну та алгоритмічну структуру фізичних і технологічних процесів, процесів обробки інформації в природі та суспільстві;
використовувати апарат дискретної математики для формалізації та математичного опису задач, що виникають у сфері науки та виробництва;
виконувати аналіз, синтез і перетворення дискретних об’єктів та процесів, використовуючи поняття і закони теорії множин і теорії відношень, реляційної алгебри, теорії комбінаторного аналізу, математичної логіки;
використовувати мову графів для опису програмних моделей в інформаційних системах та інформаційних технологіях;
виконувати синтез та аналіз графових структур та алгоритмів на них;
вирішувати типові задачі теорії множин і теорії відношень, комбінаторного аналізу, теорії графів, булевої алгебри та математичної логіки.
3. Перелік забезпечуючих дисциплін
Основою для вивчення дисципліни «Дискретна математика» є знання з математики у рамках середньої освіти, деяких розділів вищої математики (зокрема, теорії матриць), елементів інформатики.
4. Тематичний план
4.1 Розподіл обсягу змістовних модулів за видами занять
Но-мер за-лік. кред. |
Змі-стов. мод. |
Назва та зміст змістовного модуля |
Розподіл часу за видами занять, год |
Рейтин-гова оцінка |
|||
Лек-ції |
Практ. занят |
Самостійна робота студентів |
|||||
години |
кз |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
І |
|
Введення в дисципліну. |
0,25 |
- |
0,625 |
- |
|
В.1 |
Мета і задачі дисципліни, її місце в системі підготовки фахівців з комп'ютерних наук. |
0,25 |
- |
0,125 |
-
|
|
|
В.2 (сам. роб.) |
Історія зародження, розвитку і становлення дискретної математики. Внесок вчених у її розвиток. |
- |
- |
0,5 |
- |
|
|
1. |
Основи теорії множин. Алгебра множин. |
3,75 |
4 |
5,875 |
- |
3-5 |
|
1.1 |
Основні поняття і позначення теорії множин. Інтуїтивне поняття множини. Елементи множини. Скінченні та нескінченні множини. Універсальна і порожня множини. Способи задання множин. Потужність множин. Множина і підмножини. |
1,75 |
4 |
2,875 |
- |
3-5 |
|
1.2 |
Алгебра множин. Геометрична інтерпретація множин: кола Ейлера та діаграми Венна. Операції на множинах. Загальне визначення алгебри. Поняття алгебри множин. Аксіоми алгебри множин. Принцип двоїстості. Тотожні перетворення формул алгебри множин. |
2 |
3 |
- |
|||
2. |
Відношення та їх властивості. |
6 |
6 |
9 |
- |
7-12 |
|
2.1 |
Відношення та операції над ними. Декартів добуток множин. Поняття відношення. Бінарні та n-арні відношення. Область визначення та область значень відношення. Способи задання відношень. Операції над відношеннями. |
2 |
4 |
3 |
- |
4-7 |
|
2.2 |
Властивості бінарних відношень. Рефлексивність, антирефлексивність, симетричність, антисиметричність, асиметричність, транзитивність, анти-транзитивність відношень. Класи бінарних відношень. Відношення еквівалентності. Класи еквівалентності. Відношення порядку. Відношення толерантності. |
2 |
3 |
- |
|||
2.3 |
Функціональні відношення. Області визначення і значень. Функції і відображення. Типи відображень: сюр'єкція, ін'єкція, бієкція, |
1 |
2 |
2,5 |
- |
3-5 |
|
2.4 |
Елементи реляційної алгебри. Реляційна модель даних. Поняття реляційної алгебри. Операції реляційної алгебри. |
1 |
- |
0,5 |
- |
|
|
3 (сам. роб.) |
Алгебри (алгебраїчні структури) |
- |
- |
1,5 |
- |
|
|
3.1 (сам. роб.) |
Алгебраїчні операції та їх властивості. Унарна, бінарна, n-арна операція. Способи записів операцій. Основні властивості операцій. Операції додавання та множення за модулем. |
- |
- |
0,5 |
- |
|
|
3.2 (сам. роб.) |
Поняття алгебраїчної структури Підструктура. Морфізми (гомоморфізм, ізоморфізм). Найпростіші алгебраїчні структури. Кільці і поля. Гратки. |
- |
- |
1 |
- |
|
|
|
Підсумок |
10 |
10 |
17 |
10-17 |
||
ІІ |
4 |
Основи математичної логіки |
14 |
12 |
20 |
|
19-32 |
4.1 |
Двійкова логіка. Булеві функції та перетворення. |
8 |
8 |
12,5 |
|
12-20 |
|
4.1.1 |
Булеві функції (основні поняття). Булева алгебра. Булеві змінні і функції. Область визначення та область значень булевий функцій. Способи задання булевих функцій. Реалізація булевих функцій формулами. Елементарні функції алгебри логіки. Двоїстість. Двоїсті та самодвоїсті булеві функції. Принцип двоїстості. Закони і тотожності булевої алгебри. Еквівалентні перетворення формул булевої алгебри. |
2 |
2 |
3 |
|
3-5 |
|
4.1.2 |
Нормальні форми булевих функцій. Основні поняття. Нормальні форми: диз'юнктивна нормальна форма (ДНФ), кон’юнктивна нормальна форма (КНФ). Досконалі нормальні форми (ДДНФ, ДКНФ). Диз’юнктивні та кон’юнктивні розкладання булевих функцій. Перехід від таблиці булевої функції до формули алгебри логіки і навпаки. |
2 |
2 |
3 |
|
3-5 |
|
4.1.3 |
Мінімізація булевих функцій. Основні поняття. Критерії мінімізації. Основні методи мінімізації булевих функцій. Метод мінімізуючих карт (діаграми Карно-Вейча). |
2 |
2 |
3 |
|
3-5 |
|
4.1.4 |
Алгебра Жегалкіна. Структура і тотожністі алгебри Жегалкіна. Поліном Жегалкіна та правило його побудови. Лінійні булеві функції. |
1 |
2 |
1,5 |
|
3-5 |
|
4.1.5 |
Функціональна повнота наборів булевих функцій. Типи булевих функцій. Замкнені класи булевих функцій. Поняття повноти набору булевих функцій. Теореми Поста про функціональну повноту набору булевих функцій. |
1 |
1,5 |
|
|||
4.1.6 (сам. роб.) |
Логічні схеми. Синтез комбінаційних схем. Перемикальні ланцюги; двох- і багатоступінчасті комбінаційні схеми. |
- |
- |
0,5 |
|
|
|
4.2 |
Логіка висловлень. |
3 |
2 |
3,5 |
|
3-6 |
|
4.2.1 |
Висловлення. Алгебра висловлень. Висловлення (основні поняття). Логічні зв'язки і формули логіки вісловлень. Побудова складних формул. Алгебра логіки і логіка висловлень. Інтерпретація формул логіки висловлень. Правильні міркування. Логічна еквівалентність і логічний наслідок. |
1 |
2 |
1,5 |
|
3-6 |
|
4.2.2 |
Обчислення висловлень. Аксіоми та повнота обчислення логіки висловлень. Висновки в обчисленні висловлень. Дедуктивні висновки у логіці висловлень. Несуперечність, незалежність. Різні аксіоматизації обчислення висловлень. |
2 |
2 |
|
|||
4.3 |
Логіка предикатів (Логіка першого порядку). |
3 |
2 |
3,5 |
|
4-6 |
|
4.3.1 |
Предикати. Алгебра предикатів. Основні поняття логіки предикатів. Операції логіки предикатів. Кванторні операції. Формули та їх інтерпретація у логіці предикатів. Закони і тотожності логіки предикатів. Випереджені нормальні форми. |
2 |
2 |
2 |
|
4-6 |
|
4.3.2 |
Обчислення предикатів. Логічний висновок у логіці предикатів. |
1 |
1,5 |
|
|||
4.4 (сам. роб.) |
Багатозначна логіка. Основні поняття і функції k-значної логіки. |
- |
- |
0,5 |
|
|
|
5 |
Основи комбінаторного аналізу |
6 |
4 |
9,5 |
|
7-11 |
|
5.1 (сам. роб.) |
Історія розвитку комбінаторики. Класичні задачі комбінаторного аналізу. Сучасні задачі, які вирішуються комбінаторними методами. |
- |
- |
0,5 |
|
|
|
5.2 |
Загальні визначення комбінаторики. Моделі типових комбінаторних конфігурацій. Поняття r-вибірки. Загальні правила і задачі комбінаторики. Правила суми і добутку. Перестановки, розміщення, сполучення (без повторень та з повтореннями). |
2 |
2
|
2 |
|
3-5 |
|
5.3 (сам. роб.) |
Властивості сполучень. Біном Ньютона. Біноміальні коефіцієнти. Трикутник Паскаля. Поліноміальна теорема. |
- |
0,5 |
|
|||
5.4 |
Принцип включення і виключення. Теорема та формула включень і виключень. |
1 |
1,5 |
|
|||
5.5 |
Задачі про розподіл предметів за урнами (урнові схеми вирішення комбінаторних задач). Розподіл однакових об’єктів за урнами. Розподіл неоднакових об’єктів за урнами. Числа Стирлинга. Числа Моргана. Числа Белла. Композиції і розбиття. |
2 |
2 |
3 |
|
4-6 |
|
5.6 |
Підходи до вивчення комбінаторних об’єктів і чисел. Поняття про продуктивні функції. Поняття про рекурентні співвідношення. |
1 |
- |
0,5 |
|
|
|
5.6.1 |
Метод продуктивних функцій. Продуктивні функції сполучень. Продуктивні функції розміщень та перестановок. Продуктивні функції для розбиття чисел. |
- |
- |
1 |
|
|
|
5.6.2 |
Метод рекурентних співвідношень. Числа Фібоначчі. |
- |
- |
0,5 |
|
|
|
6 (сам. роб.) |
Основи теорії кодування. Алфавітне кодування. Кодування з мінімальною надлишковістю. Алгоритм Фано. Алгоритм Хаффмена. Завадостійке кодування. Стиснення даних. Криптографія. |
- |
- |
2 |
|
|
|
|
Контрольна робота (позааудиторна) |
- |
- |
|
4(КРд) |
3-5 |
|
|
Підсумок |
20 |
16 |
35,5 |
29-48 |
||
ІІІ |
7 |
Основні поняття теорії графів |
14 |
14 |
31,5 |
2(КРа) |
18-29 |
7.1 (сам. роб.) |
Зародження теорії графів як математичної дисципліни. Типові задачі теорії графів. |
- |
- |
0,5 |
|
|
|
7.2 |
Походження графів. Визначення графів. Різновиди графів. Неорієнтовані та орієнтовані графи. Основні терміни для неорієнтованих та орієнтованих графів. Способи задання графів. Геометрична реалізація графів. Матриця суміжності. Матриця інциденцій. Число вершин і ребер графа. |
2 |
4
|
3 |
4-6 |
||
7.3 |
Операції над графами. Операції вилучення ребер та вершин. Операція введення ребра, операція введення вершини у ребро. Операція об’єднання графів. Операції додавання і множення графів. |
1 |
2,5 |
||||
7.4 |
Ізоморфізм графів. Підграфи. Алгебраїчний критерій ізоморфізму графів. Зв'язок з відношеннями. Ізоморфізм як відношення еквівалентності. Плоскі та планарні графи. Гомеоморфні графи. Теорема Понтрягіна-Куратовського. Теорема Жордана. Жорданова крива. Побудова плоского зображення графа. |
1 |
2 |
1,5 |
3-5 |
||
7.5 |
Зв'язність графів. Ейлерові та гамільтонові графи. Поняття зв'язності графів, компонента зв'язності, n-зв'язний граф. Властивості зв'язних графів. Метричні характеристики зв'язних графів. Ейлерові та гамільтонові графи. Теорема Ейлера. Алгоритм знаходження ейлерова цикла (теорема Флері). Ознаки існування гамільтонових циклів, шляхів і контурів. |
2 |
2 |
||||
7.6
|
Цикломатика графів.
|
1 |
- |
0,5 |
|
||
7.7 (сам. роб.) |
Задача комівояжера. Приклади практичних задач, що зводяться до задачі комівояжера. |
- |
- |
1 |
|
||
7.8 |
Дерева. Визначення дерева, властивості дерев, ліс. Перелічення графів і дерев. Остови графа. Орієнтовані і бінарні дерева. Правила обходу бінарних дерев. Еквівалентні бінарні дерева. |
2 |
2 |
3 |
3-5 |
||
7.9 |
Розфарбування графів. Фарбування вершин та ребер. Хроматичне число, теорема про біхроматичний граф. Хроматичний клас. Теорема Брукса. Гіпотеза чотирьох фарб. Теорема про п'ять фарб. Прикладні задачі, що зв’язані з розфарбуванням графів |
1 |
- |
0,5 |
|
||
7.10 |
Двудольні та k-дольні графи. |
1 |
|
0,5 |
|
||
7.11 |
Транспортні мережі та течії. Їх властивості. |
|
|
|
|
||
7.11.1 |
Найкоротші відстані та шляхи у мережах. Алгоритм визначення відстані між вершинами на графі з одиничними довжинами ребер. Алгоритм Дейкстри (Форда) визначення відстані між вершинами на графі з довільними довжинами ребер. |
1 |
2 |
2,5 |
4-6 |
||
7.11.2 (сам. роб.) |
Алгоритми Флойда і Данцига пошуку найкоротших шляхів між всіма парами вершин графа |
- |
- |
1 |
|
|
|
7.11.3 |
Течії у мережах. Задача про максимальну течію у мережі. Розріз мережі. Теорема про максимальну течію і мінімальний розріз. Алгоритм Форда-Фалкерсона. |
2 |
4 |
5 |
4-7 |
||
|
8 (сам. роб.) |
Елементи теорії формальних граматик. Задачі формалізації мов та перекладу. Задання мов за допомогою граматик. Типи граматик. |
- |
- |
3 |
|
|
|
9 (сам. роб.) |
Елементи теорії скінчених автоматів. Загальна характеристика автоматів. Розпізнавачі. Скінченні автомати. Способи задання автоматів. Автомати Мили і Мура. Автомати з магазинною пам’яттю. Машина Тьюринга. |
|
|
3 |
|
|
|
|
Контрольна робота (аудиторна) |
- |
- |
- |
2(КРа) |
3-6 |
|
Підсумок |
14 |
14 |
31,5 |
21-35 |
||
|
Усього за семестр |
44 |
40 |
84 |
60-100 |
||
