Практична робота № 3. Розгляд транспортної освоєності регіону.

1. Користуючись картою, яку надає викладач, виміряти в сантиметрах довжину транспортних шляхів окремо для автошляхів, залізниць, річкових шляхів. За допомогою масштабу довжину доріг перевести в км і записати таким чином:

L а – довжина автошляхів; 2043

L з – довжина залізниць; 288

L р – довжина річкових шляхів; 522

L е – загальна довжина транспортної мережі. 2853

L е= L а+ L з+ L р

2. Знаючи масштаб(1см=18км) карти та площу території області (дані дає викладач), розрахувати тісноту шляхів сполучення на 1000 км² окремо за всіма видами та загальної довжини шляхів сполучення;

3. Використовуючи данні про чисельність населення (дані дає викладач), розрахувати інтегральний коефіцієнт рівня насиченості області транспортною мережею за формулою:

,

де L e – експлуатаційна довжина мережі в км;

S – площа території області, в км²;

A – чисельність населення, тис. чол.

4. Виділити на території області великі транспортні вузли, вказати що називається транспортним вузлом, та визначити їх спеціалізацію. Аналіз записати в зошит з практичних робіт.

Транспортний вузол – сукупність транспортних доріг в пунктах збігу видів транспорту

Залізнично-автодорожно-річковий – Чернігів

Автодорожно-залізничний Носівка

Залізничний - Бахмач

Практична робота №4. Розрахунок демографічного потенціалу для оцінки споживацького попиту.

1. На карті адміністративної області, надану викладачем, визначити обласний та районні центри і згідно легенди карти порахувати кількість населення в них.

2. Виміряти лінійкою відстань у сантиметрах від і - го населеного пункту до інших населених пунктів, згідно з формулою в п.3. Значення перевести у кілометри згідно з масштабом карти.

3. Користуючись формулою; в якій використана гравітаційна модель, обчислити значення демографічного потенціалу, де V_i – демографічний потенціал і - го населеного пункту; j – кількість населених пунктів; Р і – кількість населення в і-му населеному пункті; d _ij – відстань від і до j - го населеного пункту. Дані розрахунків занести до таблиці 1.

Таблиця 1. Розрахунок демографічного потенціалу (на прикладі) Дніпропетровської області.

№	Назва населеного пункту	1	2	3	4	5	Vi
п/п
1	Дніпропетровськ		Р1/d1,2	Р1/d1,3	Р1/d1,4	…..	V1
2	Кривий Ріг	Р2/d2,1		Р2/d2,3	Р2/d2,4	…..	V2
3	Нікополь	Р3/d3,1	Р3/d3,2		Р3/d3,4	…..	V3
4	Апостолове	Р4/d4,1	Р4/d4,2	Р4/d4,3		……	V4
5	…………….	…..	…..	…..	…..		…

4. На кальку нанести кордони області, обласний та всі районні центри. Написати поруч з населеними пунктами значення їхнього демографічного потенціалу.

5. Побудувати статистичну поверхню території адміністративної області за методом ізоліній, для чого вибрати цілі проміжні значення демографічного потенціалу і з’єднати їх ізолініями. Наприклад: – 15 –; – 10 – (Мал.1).

Мал.1. Приклад побудови статистичної поверхні.

6. Зробити письмовий аналіз демографічного потенціалу, визначивши в ньому ієрархічну підпорядкованість населених пунктів. На статистичній поверхні виділити та проаналізувати зони з високими, середніми, низькими показниками демографічного потенціалу, з визначенням певного інтервалу цих показників (наприклад Мал.1: від 15 до 25; від 10 до 14; від 5 до 9).

Висновок: провівши ряд операції та обчислень можна виділити 3 зони з високим, середнім та низьким показниками демографічного потенціалу. За методом ізоліній отрималися такі інтервали показників демографічного потенціалу:

Високий – від 9 до15 до якого належать такі міста як: Ченігів, Мена…

Середній – від 6 до 8 до якого увійшли наступні міста

Низький – від 4 до 5 до якого увійшли такі міста як …

Попит на будь-яку продукцію значною мірою залежить від демографічних показників, тобто споживацький потенціал територій Чернігівської оюл. Саме в зоні з високим показником споживацький потенціал буде вищий, у зоні з середнім показником нище і в зоні з низьким показником найвищий споживацький потенціал.