Інтеграція таких даних в єдину систему дає можливість створення та багатоцільового використання комплексного інформаційного середовища як в окремих регіонах, так і по країні в цілому. В першу чергу така інформація необхідна для оптимізації управлінських рішень на всіх рівнях. Вирішення цієї проблеми стало можливим завдяки інтенсивному розвитку та широкому запровадженню геоінформаційних технологій. В міжнародній практиці такі просторові дані отримали назву геопросторових даних (geospatial data), а все, що пов'язано з їх формуванням, супроводом, підтримкою, технологічним забезпеченням та використанням - інфраструктурою геопросторових даних.

Проблема створення інфраструктури геопросторових даних сформувалась в самостійний науково-технічний напрямок, який інтегрує в собі методологію ведення відомчих та галузевих кадастрів, геодезії та картографії, дистанційного зондування, ГІС- та INTERNET-технологій тощо.

Найбільш поширене на сьогодні визначення національної інфраструктури геопросторових даних -«Національна інфраструктура геопросторових даних - це технологія, політика, стандарти та людські ресурси, які необхідні для отримання, обробки, зберігання, розповсюдження та покращення використання геопросторових даних".

Головна мета створення інфраструктури геопросторових даних полягає в інтеграції просторових даних, підвищенні їх якості та забезпеченні оперативного доступу до даних та багатоцільового їх використання.

Створення в Україні державної інфраструктури геопросторових даних дасть можливість проведення єдиної науково-технічної політики та системної координації робіт в галузі формування та використання інформаційних ресурсів, запровадження єдиних стандартів та уніфікованих технологій збору та обробки даних, уникнути дублювання робіт та інформації та забезпечить широкий доступ і ефективне використання даних.

Особлива роль в створенні інфраструктури геопросторових даних належить державному земельному кадастру.

Аналіз функціонального призначення кадастрів, на основі міжнародного досвіду, показує, що інтеграція баз даних кадастрів, корпоративний підхід до формування та використання баз даних кадастрів можливий тільки за умов їх ведення на одному просторовому базисі, на єдиній системі ідентифікації та класифікації об'єктів обліку кадастрів (в першу чергу земельних ділянок), на основі застосування загальноприйнятих стандартів представлення та обміну даними за чітко регламентованими умовами і порядком надання та обміну інформацією.

Просторовою основою ведення кадастрів є базові геопросторові дані, які представляють собою стандартизований набір геопросторових даних, що є достатним для достовірної просторової прив'язки найбільшої кількості інших даних та їх оптимального застосування і обробки засобами ГІС.

Державний земельний кадастр

єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах

державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами

картографічна основа

дані, що описують земельні ділянки (площу, якісні показники, цільове призначення тощо)

дані про документи, що посвідчують майнові права на землю