Пожарная безопасность технологических процессов / Нормативные документы Украины / DSTU B V.1.1-36-2016
.pdfДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп, допускається приймати:
для пилу з дисперсністю не менш ніж 350 мкм - Кп = 0,5;
для пилу з дисперсністю менш ніж 350 мкм - Кп =1,0.
10.2.6. Надлишковий тиск Р, що розвивається у разі займання горючого
пилу, розраховується у такий спосіб:
а) визначають приведену масу горючого пилу mпр, кг, за формулою: |
|
mпр=mп Zп Hт/Hто, |
(52) |
де mп - маса горючого пилу, що потрапив до навколишнього простору в результаті розрахункової аварії, кг;
Zп - коефіцієнт участі горючого пилу у вибуху і/або горінні, значення якого допускається приймати рівним 0,1. В окремих обґрунтованих випадках значення Z
може бути знижено, але не менш ніж до 0,02; Hт - теплота згоряння пилу, Дж кг-1;
Hто - константа, приймається рівною 4,6 106 Дж кг-1;
б) обчислюють розрахунковий надлишковий тиск Р, кПа, за формулою:
Р=Ро (0,8mпр0,33/r+3mпр0,66/r2+5mпр/r3), |
(53) |
де r - відстань від геометричного центру зовнішньої установки до межі розрахункової зони, м.
Ро - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
10.2.7. За умови відсутності даних про масу горючих пилу і/або волокон, що потрапив до навколишнього простору в результаті розрахункової аварії та перейшов у стан аерозолю та масу відкладеного поблизу апарату горючих пилу і/або волокон і,
46
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
як наслідок, неможливості виконання розрахунків, приймати категорію зовнішньої
установки – Бз.
10.3. Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання від
вогнища пожежі
10.3.1. Інтенсивність теплового випромінювання розраховують для двох варіантів пожежі (або для того з них, який може бути реалізований у даній технологічній установці):
горіння розливів ЛЗР та ГР або твердих горючих матеріалів (включно з пилом);
«вогняна куля» - великомасштабне дифузійне горіння, що відбувається у разі розриву резервуара з горючою рідиною або газом під тиском, із займанням вмісту резервуара.
Якщо можлива реалізація обох варіантів, то під час оцінювання значень критеріїв за пожежною небезпекою, враховується більше з двох значень інтенсивності теплового випромінювання.
10.3.2. Інтенсивність теплового випромінювання q, кВт м-2, під час горіння розливів горючих рідин або твердих горючих матеріалів обчислюють за формулою:
q=Еf· Fq ψ, |
(54) |
де Еf - середньоповерхнева густина теплового випромінювання полум'я, кВт м-2;
Fq- кутовий коефіцієнт опромінення;
ψ - коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу.
Значення Еf приймається на основі експериментальних даних. Для деяких видів рідкого вуглеводневого палива значення Еf наведені у табл. 7. У разі відсутності даних допускається приймати величину Еf рівною: 100 кВт м-2 - для ЗВГ; 40 кВт м-2 - для нафтопродуктів і твердих матеріалів.
47
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
Таблиця 7 - Середньоповерхнева густина теплового випромінювання полум'я
Еf залежно від діаметра вогнища пожежі й питома масова швидкість вигоряння Мν для деяких видів рідкого вуглеводневого палива
Паливо |
|
|
Еf , кВт м-2 |
|
|
Мν, |
|
|||
|
|
|
|
-2 |
с |
-1 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
КГ М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
d= 10 м |
d= 20 м |
d= 30 м |
d= 40 м |
d= 50 м |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗПГ (Метан) |
220 |
180 |
|
150 |
|
130 |
120 |
0,08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗВГ |
80 |
63 |
|
50 |
|
43 |
40 |
0,10 |
|
|
(Пропан-бутан) |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бензин |
60 |
47 |
|
35 |
|
28 |
25 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дизельне |
40 |
32 |
|
25 |
|
21 |
18 |
0,04 |
|
|
паливо |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нафта |
25 |
19 |
|
15 |
|
12 |
10 |
0,04 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Для діаметрів вогнищ пожежі менше 10 м або більше 50 м слід приймати величину Еf таку саму, як і для вогнищ пожежі діаметром 10 м і 50 м відповідно.
За відсутності даних допускається приймати величину Еf рівною 100 кВт для ЗВГ, 40 кВт м-2 - для нафтопродуктів, 40 кВт м-2 – для твердих матеріалів
м-2
Розраховують характерний розмір розливу рідини d, м, за формулою:
d |
4 F |
, |
|
|
|||
|
|
де F - площа розливу, м2.
Обчислюють висоту полум'я Н, м, за формулою:
(55)
48
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
|
|
|
М |
|
|
0,61 |
|
|
|
v |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
H 42 d |
|
|
|
|
|
, |
(56) |
|
|
|
|
g d |
|||
|
п |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
де Мv - питома масова швидкість вигоряння палива, кг м-2с-1;
ρп - густина навколишнього повітря, кг м-3;
g = 9,81 м с-2 - прискорення вільного падіння.
Визначають кутовий коефіцієнт опромінення Fq за формулою:
F |
|
F |
2 |
F |
2 |
, |
(57) |
q |
|
v |
H |
|
|||
де Fv, FH - фактори опромінення для вертикальної і горизонтальної площадок відповідно, які визначаються за формулами:
F |
|
1 |
|
|
|||
v |
|
|
|
1 |
|
|
|
h |
|
|
|
h |
|
|
S 1 |
|
A |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A 1 |
S 1 |
|||
|
|
|
arctg |
|
|
|
|
|
|
arctg |
|
|
|
|
arctg |
|
|
|
||||||
|
S |
|
|
2 |
|
|
S |
|
|
S 1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
S |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
A |
1 |
|
|
|
A 1 |
S 1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
,
(58)
FH
1
|
|
B 1 / S |
|
B 1 S 1 |
|
|
||
|
|
|
2 |
|
arctg |
|
|
|
|
|
|
|
B 1 S 1 |
|
|
||
|
|
B |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
A 1 / S |
|
A 1 S 1 |
||
|
|
|
arctg |
|
A |
2 |
1 |
|
A 1 S 1 |
|
|
|
||
,
(59)
А=(h2+S2+1)/(2 S), |
(60) |
B=(1+S2)/(2 S), |
(61) |
S=2r/d, |
(62) |
49
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
h=2H/d, |
(63) |
де r - відстань від геометричного центру розливу (від зовнішньої установки) до об'єкта, що опромінюється, м.
Визначають коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу за формулою:
ψ =ехр [-7,0 10-4 (r-0,5d)]. |
(64) |
10.3.3. Інтенсивність теплового випромінювання для “вогняної кулі” q, кВт м-2, обчислюють за формулою (54).
Величину Еf визначають на основі експериментальних даних. Допускається приймати величину Еf рівною 450 кВт м-2.
Значення Fq обчислюють за формулою:
F |
|
H / D |
s |
0,5 |
|
|
|
, |
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
1,5 |
|
|
4 (H / D |
|
0,5) |
(r / D |
) |
|
|
|||
|
s |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
s |
|
|
|
|
|
(65)
де Н - висота центру «вогняної кулі», м;
Ds - ефективний діаметр «вогняної кулі», м;
r - відстань від об'єкта, що опромінюється, до точки на поверхні землі безпосередньо під центром «вогняної кулі», м.
Ефективний діаметр «вогняної кулі» Ds, м, визначають за формулою:
Ds=5,33m0,327, |
(66) |
50
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
де m - маса горючої речовини, кг.
Значення Н визначають у ході спеціальних досліджень. Допускається приймати величину Н рівною Ds/2.
Проміжок часу існування «вогняної кулі» ts , с, визначають за формулою:
ts=0,92m0,303. |
(67) |
Коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу ψ розраховують за формулою:
exp 7,0 10 4 |
( |
r 2 |
H 2 |
D / 2) |
|
|
|
|
s . |
(68)
51
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
ДОДАТОК А
(довідковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА Z УЧАСТІ ГОРЮЧИХ
ГАЗІВ І ПАРІВ НЕНАГРІТИХ ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ РІДИН У ВИБУХУ
А.1 |
Матеріали |
цього |
додатка |
застосовуються |
для |
випадку |
100т/( г,п |
Vвільн) < 0,5 |
Снкмп, де Снкмп — нижня концентраційна межа поширення |
||||
полум'я по газоабо пароповітряній суміші, % (об.) для приміщень у формі прямокутного паралелепіпеда з відношенням довжини до ширини не більше 5; г,п. –
густина газу або парів рідини за розрахункової температури, кг м-3; Vвільн – вільний об’єм приміщення, м3;
г,п – густина горючого газу або пари горючої рідини за розрахункової температури, кг/м3;
Vвільн – вільний об’єм приміщення, м3.
А.1.1. Коефіцієнт Z участі горючих газів і парів легкозаймистих рідин у
вибуху за заданого рівня значущості Q (С > C ) ( рівень значущості у даному випадку – ймовірність того, що значення концентрації С перевищить значення
математичного очікування цієї випадкової величини |
C ) розраховується за |
формулами: |
|
якщо Хнкмп 12 L та Yнкмп 12 S
Z =
5 10 |
3 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
г, п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
0 |
|
нкмп
Хнкмп Yнкмп Zнкмп;
(А.1)
якщо Хнкмп > 12 L та Yнкмп > 12 S
52
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
Продовження додатка А
Z = |
5 10 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
F ∙ Zнкмп, |
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
нкмп |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
m |
г, п |
|
о |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де Со — передекспоненціальний множник, % (об.), що дорівнює:
у разі відсутності рухливості повітряного середовища для горючих газів
(А.2)
C |
|
3,77 10 |
3 |
|
|
m |
|
|
|
|
|
||||
0 |
|
|
V |
, |
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
г |
|||
|
|
|
|
|
вільн |
|
у разі рухливості повітряного середовища для горючих газів
(А.3)
C |
3 10 |
2 |
|
|
m |
, |
|
|
|||||
|
|
|
||||
|
o |
|
|
г |
V |
U |
|
|
|
|
вільн |
|
(А.4)
у разі відсутності рухливості повітряного середовища для парів
легкозаймистих рідин
|
|
|
|
|
m 100 |
0,41 |
|
|
C |
C |
|
|
|
|
, |
(А.5) |
|
н |
|
|
|
|
||||
о |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
Cн n Vвільн |
|
|
||
у разі рухливості повітряного середовища для парів легкозаймистих рідин
|
|
|
|
|
m 100 |
0,46 |
|
|
|||
Со |
Cн |
|
|
|
|
, |
(А.6) |
||||
|
C |
н |
|
n |
V |
|
|||||
|
|
|
|
|
вільн |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
53 |
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
Продовження додатка А де т - маса горючого газу або парів ЛЗР, що потрапляють до об’єму приміщення відповідно до розділу 7, кг;
- допустимі відхилення концентрації за рівня значущості Q (С>C ), що задається, наведені в таблиці цього додатка;
Хнкмп, Yнкмп, Zнкмп - відстані по осях X, Y і Z від джерела надходження горючого газу або парів ЛЗР, які обмежені нижньою концентраційною межею поширення полум'я відповідно, м; розраховуються за формулами (10) – (12) додатка;
L, S - довжина і ширина приміщення, м;
F- площа підлоги приміщення, м2;
U - рухливість повітряного середовища, м с-1;
Сн - концентрація насичених парів ЛЗР за розрахункової температури tp, С,
повітря у приміщенні, % (об.).
Концентрація Сн може бути обчислена за формулою:
Сн = 100·
Р Р
н
0
(А.7)
де Рн - тиск насичених парів ЛЗР, кПа, за розрахункової температури tp, С
(приймається за довідниковою літературою);
Р0 - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
54
ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х
Продовження додатка А
Таблиця А.1- Значення допустимих відхилень концентрації δ за рівня
значущості Q (С > |
C |
) |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|||
Характер розподілу концентрацій |
Q (С > C ) |
|
|||
Для горючих газів у разі відсутності |
0,1 |
1,29 |
|||
рухливості повітряного середовища |
0,05 |
1,38 |
|||
|
|
|
0,01 |
1,53 |
|
|
|
|
0,003 |
1,63 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,001 |
1,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,000001 |
2,04 |
|
|
|
|
|||
Для горючих газів у разі рухливості |
0,1 |
1,29 |
|||
|
|
|
|||
повітряного середовища |
0,05 |
1,37 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,01 |
1,52 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,003 |
1,62 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,001 |
1,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,000001 |
2,03 |
|
|
|
|
|||
Для парів легкозаймистих рідин у |
0,1 |
1,19 |
|||
разі відсутності рухливості |
|||||
0,05 |
1,25 |
||||
повітряного середовища |
|||||
|
|
||||
|
|
|
0,01 |
1,35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,003 |
1,41 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,001 |
1,46 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,000001 |
1,68 |
|
|
|
|
|||
Для парів легкозаймистих |
0,1 |
1,21 |
|||
рідин у разі рухливості повітряного |
0,05 |
1,27 |
|||
середовища |
|
|
|
|
|
|
|
0,01 |
1,38 |
||
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,003 |
1,45 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,001 |
1,51 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,000001 |
1,75 |
|
|
|
|
|
|
|
55