Технології подолання емоційного вигорання у вчителів

Технології подолання емоційного вигорання у вчителів

У складних соціальних і фінансово-економічних умовах сьогодення праця викладача є вельми запитаною, проте недостатньо оплачуваною. Мабуть такий стан вже існує упродовж останніх десятиліть, що, на жаль, вже спричинило відтік із вітчизняної освітянської системи фахових кадрів. У більшості випадків базовою передумовою цього відтоку стало емоційне «вигорання» педагогічних кадрів, яке у подальшому спричинило розчарування їх у своїй роботі, дезадаптацію, а потім – звільнення чи переведення до іншого місця роботи.

Термін «професійне вигорання» (staff burn-out) з’явився у психологічній літературі досить недавно. Його було запроваджено у науковий обіг американським психіатром X. Дж. Фрейденбергером в 1974 році. Вигорання, як правило, розпочинається внаслідок безуспішних спроб впоратися з цілою низкою негативних подій, проблем. Це найчастіше відбувається в результаті психологічного навантаження протягом відносно короткого періоду часу, коли людина не отримує підтримки.

У сучасній науковий літературі існують різні підходять до розуміння синдрому «професійне вигорання». Аналізуючи існуючий матеріал у галузі дослідження професійного «вигорання», слід звернути увагу на термінологію, що описує стан психічного перевантаження в соціальних професіях, до яких належить і професія викладача. «Ніщо не є для людини таким сильним навантаженням і таким сильним випробуванням, як інша людина» [9].

За словами українського педагога К.Ушинського, «вплив особистості вихователя – не можна замінити ні підручниками, ні моральними тенденціями, ні системою покарань і заохочень» [10]. Тому проблема психологічного благополуччя педагога є однією з найбільш актуальних у сучасній педагогічній психології.

Працю вчителя, як слушно підкреслив В.О Сухомлинський, – «ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милуються колосками і жменею зерна, вирощеного в полі… А вчителю треба працювати роками, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя, ні в якому ділі помилки і невдачі не ведуть до таких наслідків, як у вчительському» [6].

Переходячи власне до технологій подолання емоційного «вигорання» у вчителів, слід вказати, що комплексний підхід до профілактики синдрому емоційного професійного вигорання полягає у врахуванні та збалансованому поєднанні фундаментальних чинників, факторів якісного гармонійного стилю життя особистості, взагалі, та конструктивної успішної професійної діяльності, зокрема. Якщо наявне і перше, і друге, то ймовірність виникнення синдрому зводиться до нуля. Засадами для цих чинників слугують задоволення потреб (згідно із «пірамідою потреб А. Маслоу»). До того ж, розділення на чинники є досить умовним, бо механічне розмежування може призвести до ушкодження сутності, динаміки процесів. Тому потрібно звертати неабияку увагу на взаємозв'язки, взаємопрониклість, наскрізність, доповненість одних чинників іншими. Основний акцент слід поставити на упорядкуванні, відповідно до цих чинників, практичних рекомендацій з профілактики синдрому емоційного професійного «вигорання».

У ході подолання емоційного «вигорання» у педагогів слід враховувати особливості впливу індивідуально-особистісних характеристик особи (темперамент, рівень стресостійкості та благополуччя) на розвиток синдрому професійного «вигорання». Саме вищезазначені детермінанти є тригерами для прояву професійного вигорання в особи зазначеної професії.

Для викладачів необхідні аналітичні здібності, вміння швидко знаходити потрібну інформацію, оскільки педагог не просто висловлює свою точку зору з приводу певних ситуацій, його завдання дати точну оцінку того, що відбувається, а також забезпечити грамотне обґрунтування перед дітьми. Саме тому професія педагога вимагає також високої працездатності. Крім того, дуже важлива комунікабельність і вміння знайти підхід до кожної людини. Водночас часто буває, що висока розумова концентрація діяльності педагога викликає швидке настання емоційного «вигорання».

За результатами досліджень виявлений кореляційний зв’язок між рівнем професійного стресу педагогів та чинниками мікрорівня: особистісними характеристиками, організаційно-професійними характе­ристиками, соціально-демографічними характеристиками. Крім того, встановлено вплив чинників мезорівня на рівень професійного стресу викладачів: виявлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнем професійного стресу у педагогів та загальним показником соціально-психологічного рівня розвитку в навчальних закладах, де працюють педагоги та окремими показниками останніх («підготовленість до діяльності»; «спрямованість»; «організованість»; «активність»).

У цілому слід зазначити, що подолання емоційного «вигорання» об’єктивно сприятиме психологічній згуртованості педагогічного колективу, викоріненню з нього негативних, конфліктних явищ. У ході соціально-психологічного тренінгу мають використовуватися групові дискусії, психогімнастика, рольові ігри. Також повинні застосовуватися вправи з різних психологічних підходів, які мають бути модифіковані згідно зі специфікою проблематики та з урахуванням особливостей учасників. Слід відзначити, що на всіх етапах з метою закріплення ефектів тренінгу учасникам буде пропонуватися нотувати, вести щоденники як набутої інформації, так і особистісних значущих переживань.

Література

1. Бещук-Венгерська Н. В. Профілакгика синдрому професійного вигорання у педагогів. Методичний посібник / Н. В. Бещук-Венгерська. – Вінниця : ММК, 2015. – 39 с.

2. Грицук О. В. Психологічні особливості динаміки емоційного вигорання вчителів : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Грицук Оксана Вікторівна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2010. – 233 арк.

3. Зайчикова Т. В. Соціально-психологічні детермінанти синдрому «професійного вигорання» у вчителів : Дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Зайчикова Тетяна Вікторівна ; АПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. – К., 2005. – 391 арк.

4. Індивідуальна оцінка ймовірності розвитку професійного вигорання у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Спосіб діагностики : [наук.-метод. рек.] / уклад. Г. О. Латіна [та ін.] ; Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А.С.Макаренка. – Суми : СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2007. – 16 с.

5. Кошечко Н. В. Профілактика синдрому «емоційного професійного вигорання» викладача ВНЗ / Н. В. Кошечко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка. – 2016. – Вип. 1. – С. 21-28.

6. Кузнєцов М. А. Емоційне вигорання вчителів: Основні закономірності динаміки / М. А. Кузнєцов, О. В. Грицук ; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х. : ХНПУ, 2011. – 206 с.

7. Назарук Н. В. Психологічні засоби профілактики «професійного вигорання» вчителя : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Назарук Наталія Володимирівна ; Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2007. – 320 арк.

8. Перегончук Н. В. «Професійне вигорання» як фактор розвитку особистості педагога : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Перегончук Наталія Василівна ; Держ. вищ. навч. закл. "Ун-т менедж. освіти". – К., 2011. – 219 арк.

9. Саранча І. Г. Синдром професійного вигорання / І. Г. Саранча, А. В. Смірнова. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. – 12 с.

10. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти / [С. Д. Максименко та ін.] ; за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової ; Акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Лаб. орг. психології, Укр. асоц. орг. психологів та психологів праці. – Київ : Міленіум, 2006. – 365 с.

11. Чепелєва Н. О. Психологічні особливості емоційного вигорання викладачів вищих навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Чепелєва Наталія Олександрівна ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – О., 2010. – 19 с.