Розробити профілактико-корекційну програму «Профілактика конфліктів в колективі закладу освіти»

Розробити профілактико-корекційну програму «Профілактика конфліктів в колективі закладу освіти»

Актуальність розробки профілактико-корекційної програми з упередження конфліктів у колективі закладу освіти представляється незаперечною. Адже авторитет викладача і адміністрації в очах учнів чи студентів повинен бути незаперечним і він не має бути підірваний конфліктами, які відбуваються у присутності дітей і підлітків. Водночас будь-який конфлікт істотно легше попередити, ніж вирішувати і долати його складні наслідки.

Конфлікти у середовищі педагогів породжують різноманітні суперечності у навчальному закладі, які становлять загрозу інтересам людей. Суперечності можуть стосуватися соціальної сфери, організації та оплати праці, системи відносин, моральних норм. У сфері педагогічної діяльності найпоширенішими є конфлікти, пов'язані з недосконалим освітянським процесом та неправильним керівництвом і психологічними особливостями учасників управлінського процесу.

Основними шляхами вирішення конфліктів в управлінській діяльності може бути покращення менеджменту у навчальному закладі, підвищення мотивації педагогів, покращення громадської думки тощо. Загалом ці заходи досить легкі для здійснення – саме тому профілактика конфліктів у навчальному закладі є легшими для вирішення на відміну від глибоких міжособистісних конфліктів.

Педагогічний колектив, як будь-яка мала група, характеризується рiзними соцiально-психологiчними явищами, що являють собою складну сукупнiсть i визначаються як психологiя педагогічного колективу. Вона забезпечує iснування рiзних форм колективної, групової свiдомостi (загальна точка зору, настрiй, традицiї, настанови тощо), соцiально-психологiчної поведiнки i дiяльностi педагогів (лiдерство, спiвробiтництво, сумiснiсть, згуртованість тощо), механiзмiв взаємодiї педагогів i впливу на них групової та суспiльної свiдомостi (психологiчне враження, навiювання, наслiдування, настрiй тощо). Соцiально-психологiчнi явища виконують двi основнi функцiї: спонукальну та виконавчу. З одного боку, вони визначають мотиви (потреби, інтереси, настанови) та спонукання (настрiй, думка тощо), а з iншого – регулюють практичні дiї (звички, звичаї, традиції тощо).

Відхилення від схвалених в суспільстві норм міжособистісних взаємовідносин (дій, вчи­н­ків, висловлювань), здійснюване в рамках психічного здоров'я, прийнято називати деві­ан­тною (відхильною) поведінкою. Визначення девіантності загалом залежить від загально­прий­нятих етичних норм конкретного суспільства. В освітянському колективі девіантність додатково обумовлюється нормами педагогічного спілкування і відносин із учнями / студентами.

Профілактико-корекційна програма в педагогічному колективі має передбачати відповідні заняття за участю професійних психологів, які переслідуватимуть такі основні завдання:

1. Зниження емоційного напруження.

2. Розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій.

3. Формування навичок позитивного впливу на інших.

4. Ігрова корекція поведінки: усунення надмірного напруження і тривожності; викорінювання бар'єрів, що заважають продуктивним конструктивним діям. Регуляція соціальних відносин.

Структурно профілактико-корекційна програма повинна передбачати 6 тренінгових занять (по 2 години).

Загальна структура даної програми є такою:

Заняття 1 – знайомство.

Заняття 2 – тренінг партнерського спілкування.

Заняття 3 – вправи на увагу та на розвиток спостережливості.

Заняття 4 – вправи на розвиток вміння слухати.

Заняття 5 – тренінг сенситивності.

Заняття 6 – тренінг креативності.

Заняття 1. Основними завданнями вправ цього тренінгу є взаємне знайомство учасників соціально-психологічного тренінгу, ознайомлення з колом інтересів учасників групи, перше привітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи у групі.

Заняття 2 – тренінг партнерського спілкування. Метою вправ тренінгу партнерського спілкування є розвиток вміння підтримувати спілкування після знайомства, вміння формувати позитивне враження про співрозмовника, а також залишати позитивне враження про себе. Психогімнастичні вправи цього розділу повинні створити такий рівень відкритості, відвертості, довіри, емоційної свободи, згуртованості і такий стан кожного учасника, які дозволили б успішно працювати, просуватися вперед. Вони є містком для переходу до інших етапів тренінгу.

Заняття 3 – вправи на увагу та на розвиток спостережливості. Основними завданнями вправ тренінгу уваги та розвитку спостережливості є формування уважного ставлення до оточуючих, вміння встановлювати з ними вербальний контакт і підтримувати його, вміння розповідати цікаву для співрозмовника інформацію. Після вправ цього тренінгу колеги мають оцінити всі переваги безконфліктного спілкування на противагу конфліктам.

Заняття 4 – вправи на розвиток вміння слухати. Метою вправ тренінгу розвитку вміння слухати є розвиток навички концентрації уваги на співрозмовнику, активізація спостережливості, пильності до дрібниць, усвідомлення цінності людського спілкування.

Заняття 5 – тренінг сенситивності. Основними завданнями вправ тренінгу сенситивності є формування розвиненої емоційної сфери, розвиток вміння співпереживати, сприймати оточуючих людей такими, як вони є, що дуже сприяє безконфліктному спілкуванню, активно цікавитися справами колег по роботі.

Заняття 6 – тренінг креативності. Це – останнє і найбільше за обсягом і тривалістю заняття даного психологічного тренінгу. Метою вправ тренінгу креативності є формування творчих умінь педагогів, які допомагатимуть їм у здійсненні безконфліктного спілкування, розвиток вміння позитивної оцінки співрозмовника, формування навичок реалізації власних кар’єрних прагнень через безконфліктне спілкування, а також розвиток комунікабельності, почуття гумору, позбавлення шкідливих звичок.

Психогімнастичні вправи з тренінгу креативості допомагають простежити та оцінити досягнення в межах програми тренінгу, з'ясувати, які відбулися зміни у психології педагогів. Продукти тренінгу креативності з точки зору подолання конфліктності – це гнучкість мислення, толерантність, здатність до вирішення проблемних завдань та ситуацій.

Для того, щоб зробити заняття цікавими та особистісно значущими, при обиранні вправ та плануванні занять для учасників слід керуватися такими принципами: врахування теоретичних основ конфліктознавства у трудовому колективі навчального закладу; динамічність, цікавість вправ; застосування методик, які припускають різноваріантне ставлення до результатів та питань обговорення; смислова цільність занять; різноманітність форм роботи.

Література

1. Березовська Л. І. Психодіагностика та корекція внутрішньоособистісних конфліктів як умова подолання професійного вигоряння вчителів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.10 / Березовська Лариса Іванівна ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2013. – 21 с.

2. Власенко І. А. Психологічні особливості внутрішньоособистісних конфліктів у професійній діяльності вчителя : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Власенко Інна Анатоліївна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2016. – 20 с.

3. Єськов О. Л. Організаційно-економічний механізм посилення мотивації трудової діяльності / О. Л. Єськов, Н. М. Масалаб, М. Т. Пашута. – К. : Науковий світ, 2016. – 60 c.

4. Нагаєв В. М. Конфліктологія: Практикум / В. М. Нагаєв / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Х. : ХНАУ, 2011. – 109 с.

5. Радчук В. М. Психологія конфліктів / В. М. Радчук, Тельман А. Г. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 2004. – 104 с.

6. Ходаківська О. М. Професійний стрес як чинник «вигорання» фахівців у системі «людина – людина» / О. М. Ходаківська. – Хмельницький : [Ун-т «Україна»], 2010. – 338 с.

7. Шаленко В. Н. Конфлікти в трудових колективах / В. Н. Шаленко. – К. : Скіф, 2005. – 255 с.