2. Принципові розходження й подібності Конституції сша й Великобританії.

При відповіді на дане питання необхідно, насамперед, розглянути й дати характеристику конституцій США й Великобританії з погляду форми конституції (з урахуванням поділу на писану (кодифіковану - розгорнуту, нерозгорнуту; не кодифіковану), неписану, змішану). При характеристиці структури конституцій, варто врахувати, що мова йде про акти, що мають кодифікований характер, що мають стандартизований вид. При відповіді на питання про мову й стиль конституцій, варто звернути увагу на тенденції й особливості формулювання, слововживання, стилістики, конструкції текстів конституцій США й Великобританії. Далі необхідно охарактеризувати конституції з урахуванням класифікації й цілей класифікації конституцій. Конституції США й Великобританії варто класифікувати з урахуванням ознак - дії за часом, по змісту й характеру конституцій, по прийняттю, зміни, за формою правління й т.п.

Для цього необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О.Ріяки. -Київ. 2002.- с. 190-195, 267-270.

2. Чиркин В.Е. Конституційне право закордонних країн: Підручник. - М., 2000.- с. 345-348, 374-376.

3. Конституції закордонних країн. /Під ред. В.В. Маклакова - М., 1996.

4. Конституції сучасних держав. М., 2002.

Завдання для самоконтролю.

2. Підготувати реферат на одну з тем: «Характеристика конституції США», «Характеристика конституції Великобританії».

3. У зошиті для самостійної роботи (у формі таблиці) указати розходження й подібності конституцій США й Великобританії.

Тема 3. Держава як конституційно-правовий інститут. Політичні партії і їхня система в зарубіжних країнах.

1. Методи інституціонализації політичних партій.

2. Політична система, її елементи.

ДФО - 2 години,

ЗФО - 4 години

1. Методи інституціонализациії політичних партій.

Вивчення даного питання пов'язане з розглядом конституційно-правового статусу політичних партій у зарубіжних країнах , у т.ч. вивчення питання про закріплення статусу політичних партій на законодавчому рівні, що вимагає розгляду поняття й сутності інституціоналізації політичних партій (процеси, методи конституціоналізації й законодавчої інституціоналізації).

Для цього необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О.Ріяки. -Київ. 2002.- с. 41-43.

2. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996.- с.249-254.

Завдання для самоконтролю.

1. У зошиті для самостійної роботи законспектувати загальні положення, що характеризують конституційно-правовий статус політичних партій , види інституціонализации політичних партій у зарубіжних країнах.

2. У зошиті для самостійних робіт відповістити на запитання: «Який статус партії закріплюється в конституціях?»

2. Політична система, її елементи.

Вивчення цього питання варто почати з розгляду поняття політичної системи й загальної характеристики основних політичних інститутів політичної системи: держави як основного політичного інституту в політичній системі, його функціях, характеристиці сутності соціальної, правової, демократичної, світської держави, вивченні таких понять як державний механізм, державний апарат, державний орган, установа; політичних партій, партійних систем, неполітичних суспільних об'єднань, а також характеристики конституційно-правового статусу релігійних громад, церкви, визначення їхнього значення і ролі в політичному житті.

Для цього необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О.Ріяки. -Київ. 2002.- с. 31-33.

2. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996.-с.

3. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М., 2000.- с.104-108.

4. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебное пособие: - Минск.- с.48-54.

Завдання для самоконтролю.

У зошиті для самостійної роботи відповісти на питання:

- «що таке держава? У якому значенні воно вживається в джерелах конституційного права зарубіжних країн?

- «що являють собою неполітичні суспільні об'єднання? Яка їхня політична роль? Приведіть приклади їх інституціоналізації.»