- •Розділ 1. Зовнішньоекономічна діяльність: суть, регулювання і управління Глава 1. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства, його суть і особливості
- •1.1 Поняття "менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" –
- •1.2 Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності і управління нею в Україні
- •Глава 2. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні держави
- •2.1. Суть, мета і принципи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Глава 3. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3.1. Митно-тарифне регулювання
- •3.2. Нетарифне регулювання
- •Глава 4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні виробничого підприємства
- •4.1. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •4.3. Маркетинг в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
- •Глава 5. Зовнішньоторгові операції: суть, зміст і види
- •5.1. Зміст понять "зовнішньоторгова операція" і "зовнішньоторгова угода", їх види
- •5.2. Етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди купівлі - продажу
- •Глава 6. Вибір та вивчення іноземних партнерів при виході на зовнішні ринки
- •6.1. Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
- •6.2. Вибір партнерів на світовому ринку
- •Глава 7. Зовнішньоторговий контракт купівлі-продажу
- •7.1. Суть і особливості оформлення зовнішньоторгового контракту
- •7.2. Типовий міжнародний контракт купівлі-продажу товарів
- •7.3. Структура і зміст зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу товарів
- •Розділ іі. Організація і техніка ведення зовнішньоторгових операцій Глава 8. Орендні операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •8.1. Поняття і види міжнародних орендних операцій
- •8.2. Умови міжнародного орендного договору й обов'язки сторін
- •8.3. Лізинг. Умови лізингового договору
- •Глава 9. Компенсаційні операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •9.1. Суть і особливості компенсаційних операцій
- •9.2. Види міжнародних компенсаційних операцій
- •Глава 10. Торгово-посередницькі операції на зовнішньому ринку
- •10.1. Зміст поняття "торгово-посередницькі операції"
- •10.2. Види торгово-посередницьких операцій
- •10.3. Договори із зовнішньоторговими посередниками
- •Глава 11. Операції по міжнародному обміну науково-технічними знаннями
- •11.1. Зміст поняття "міжнародний обмін науково-технічними знаннями"
- •11.2. Міжнародні ліцензійні операції
- •11.3. Основні умови міжнародної ліцензійної угоди
- •Глава 12. Інжиніринг і франчайзинг в системі зовнішньоторгових операцій
- •12.1. Зміст поняття "міжнародний інжиніринг"
- •12.2. Основні умови міжнародних договорів про надання інженерно-технічних послуг
- •12.3. Зміст поняття "франчайзинг". Франчайзингові угоди
- •Глава 13. Операції по міжнародному туризму
- •13.1. Зміст поняття "міжнародний туризм". Туристичні послуги
- •13.2. Форми і види міжнародного туризму
- •13.3. Основні умови угод про надання туристичних послуг
- •Глава 14. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності
- •14.1. Роль транспорту в зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Транспортні операції
- •14.2. Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту
- •Глава 15. Міжнародні розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності
- •15.1. Суть і особливості міжнародних розрахунків
- •15.2. Основні форми міжнародних розрахунків
Глава 11. Операції по міжнародному обміну науково-технічними знаннями
11.1. Зміст поняття "міжнародний обмін науково-технічними знаннями"
В умовах сучасного етапу науково-технічної революції обмін науково-технічними знаннями в світі все більше розширюється і стає необхідним як на рівні держав, так і на рівні підприємств.
Поглиблення міжнародного розподілу праці обов'язково веде до розвитку науково-технічного співробітництва, міжнаціональної спеціалізації і кооперації в цій галузі. В даний час річний об'єм міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями складає приблизно 15 млрд. дол., а вартість продукції, випущеної з їх застосуванням - більше 330 млрд. дол..
В практиці міжнародної торгівлі використовуються різні терміни, що відносяться до обміну науково-технічними знаннями, такі як "міжнародний обмін результатами науково-технічної діяльності", "міжнародний технологічний обмін", "обмін промисловою технологією", "передача технологій" і т.д. Ці терміни за своїм змістом вважаються тотожними. Вони відносяться до науково-технічного обміну на комерційній основі між партнерами різних країн, хоч в кожному конкретному випадку їх зміст має свої особливості.
Науково-технічні знання являються результатом науково-технічної діяльності, яка передбачає проведення наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Вони можуть відсторонюватися у власника або укладенням торгової угоди купівлі-продажу, або підписанням договору про їх використання на протязі певного періоду за певну винагороду.
Зміст операцій по торгівлі науково-технічними знаннями і полягає в передачі на комерційній основі іноземному партнеру результатів науково-технічної діяльності, що мають як наукову, так і практичну цінність. На практиці в даний час такі операції одержали назву міжнародного обміну технологією.
Розрізняють такі види переданої технології:
По-перше, знання й досвід, втілені в таких об'єктах промислової власності як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки й інші об'єкти, захищені охоронними документами.
Для підприємців, що продають і купляють технології, захист винаходів та інших об'єктів промислової власності має велике значення. Він значно сильніший, ніж захист об'єктів, захищених авторськими правами. Як правило, забороняється несанкціонована імітація захисних ознак.
Критеріями охороноздатності винаходу являється новизна, винахідницький рівень і промислове використання. Ці критерії вводяться спеціальним законодавством і уточнюються в нормативних актах патентного відомства.
До корисних моделей відноситься конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживаних, а також їх складових частин. Інколи їх називають малим винаходом. Корисна модель, на відміну від винаходу, має два критерії охороноздатності: новизна і промислове використання.
До промислових зразків відносяться художньоконструкторське вирішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд. Промисловий зразок одержує правовий захист, якщо він являється новим, оригінальним і здатний до промислового використання (критерії охороноздатності в інших країнах аналогічні).
Під товарним знаком розуміють позначки, здатні відрізняти товари і послуги одних осіб (юридичних і фізичних) від однорідних товарів і послуг інших осіб. Правова охорона товарного знаку надається на основі його реєстрації на ім'я юридичної чи фізичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність. В значенні товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші зображення чи їх комбінації.
По-друге, знання і досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового й іншого характеру, які використовуються в процесі науково-дослідних розробок, виробництва, реалізації й використання конкурентноздатної продукції, не захищені охоронними документами. Вони об'єднуються поняттям "ноу-хау".
Термін "ноу-хау" вперше був використаний в США в одній із судових справ в 1916 р. і означав уміння або майстерність що-небудь зробити з мінімальними зусиллями. В даний час законодавства багатьох розвинених країн світу визначають "ноу-хау" як організаційну і комерційну інформацію, що складає таємницю виробництва.
В залежності від змісту, "ноу-хау" може бути конструкторське, технологічне, виробниче, управлінське, комерційне, фінансове.
Характерними рисами "ноу-хау" являються:
- науково-технічна й економічна цінність;
- практичне використання;
- відсутність прямого захисту в ролі промислової власності;
- повна чи часткова конфіденційність. "Ноу-хау" може передаватися в таких формах, як:
1) документація (креслення, схеми, керівництво, інструкції, специфікації, результати дослідів і їх протоколи, формули, рецепти і т.д.);
2) безпосередній досвід спеціалістів, які володіють ним і здатні його використати в певній галузі.
В сучасних умовах без знання "ноу-хау" в більшості випадків неможливо відтворити промислово освоєну нову техніку і тим більше неможливо її удосконалення, створення її наступних поколінь. Не маючи "ноу-хау" практично неможливо використовувати винаходи, права на які придбані в інших країнах у розробника (автора) цих винаходів. Тому "ноу-хау" сьогодні набуває значної цінності і може бути об'єктом купівлі-продажу.
