- •Розділ 1. Зовнішньоекономічна діяльність: суть, регулювання і управління Глава 1. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства, його суть і особливості
- •1.1 Поняття "менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" –
- •1.2 Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності і управління нею в Україні
- •Глава 2. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні держави
- •2.1. Суть, мета і принципи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Глава 3. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3.1. Митно-тарифне регулювання
- •3.2. Нетарифне регулювання
- •Глава 4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні виробничого підприємства
- •4.1. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •4.3. Маркетинг в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
- •Глава 5. Зовнішньоторгові операції: суть, зміст і види
- •5.1. Зміст понять "зовнішньоторгова операція" і "зовнішньоторгова угода", їх види
- •5.2. Етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди купівлі - продажу
- •Глава 6. Вибір та вивчення іноземних партнерів при виході на зовнішні ринки
- •6.1. Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
- •6.2. Вибір партнерів на світовому ринку
- •Глава 7. Зовнішньоторговий контракт купівлі-продажу
- •7.1. Суть і особливості оформлення зовнішньоторгового контракту
- •7.2. Типовий міжнародний контракт купівлі-продажу товарів
- •7.3. Структура і зміст зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу товарів
- •Розділ іі. Організація і техніка ведення зовнішньоторгових операцій Глава 8. Орендні операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •8.1. Поняття і види міжнародних орендних операцій
- •8.2. Умови міжнародного орендного договору й обов'язки сторін
- •8.3. Лізинг. Умови лізингового договору
- •Глава 9. Компенсаційні операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •9.1. Суть і особливості компенсаційних операцій
- •9.2. Види міжнародних компенсаційних операцій
- •Глава 10. Торгово-посередницькі операції на зовнішньому ринку
- •10.1. Зміст поняття "торгово-посередницькі операції"
- •10.2. Види торгово-посередницьких операцій
- •10.3. Договори із зовнішньоторговими посередниками
- •Глава 11. Операції по міжнародному обміну науково-технічними знаннями
- •11.1. Зміст поняття "міжнародний обмін науково-технічними знаннями"
- •11.2. Міжнародні ліцензійні операції
- •11.3. Основні умови міжнародної ліцензійної угоди
- •Глава 12. Інжиніринг і франчайзинг в системі зовнішньоторгових операцій
- •12.1. Зміст поняття "міжнародний інжиніринг"
- •12.2. Основні умови міжнародних договорів про надання інженерно-технічних послуг
- •12.3. Зміст поняття "франчайзинг". Франчайзингові угоди
- •Глава 13. Операції по міжнародному туризму
- •13.1. Зміст поняття "міжнародний туризм". Туристичні послуги
- •13.2. Форми і види міжнародного туризму
- •13.3. Основні умови угод про надання туристичних послуг
- •Глава 14. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності
- •14.1. Роль транспорту в зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Транспортні операції
- •14.2. Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту
- •Глава 15. Міжнародні розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності
- •15.1. Суть і особливості міжнародних розрахунків
- •15.2. Основні форми міжнародних розрахунків
Глава 9. Компенсаційні операції в зовнішньоекономічній діяльності
9.1. Суть і особливості компенсаційних операцій
Основу компенсаційних операцій складають, головним чином, операції зустрічної торгівлі і експортно-імпортні операції в рамках виробничого кооперування і науково-технічного співробітництва. Тому, щоб зрозуміти суть і особливості компенсаційних операцій, необхідно спочатку розглянути суть і особливості зустрічної торгівлі.
Зустрічна торгівля - достатньо новий спосіб ЗЕД, в основі якого лежить підписання зустрічних угод, що взаємопов'язують експортні й імпортні операції. Обов'язковою умовою зустрічних угод являється зобов'язання експортера прийняти у вигляді виплати своєї поставки (на повну вартість чи її частину) певні товари покупця або організувати їх придбання в третій країні. На сучасному етапі зовнішньоторгові зустрічні угоди стали одним з основних видів міжнародного товарообміну. Достатньо сказати, що сьогодні їх частка перевищила 40%. Відповідно збільшився об'єм зустрічної торгівлі. Якщо в 1976 р. він складав приблизно 18 млрд. дол., то в 1988 - 955 млрд. дол. США. Такий бурхливий розвиток міжнародної зустрічної торгівлі, починаючи з 70-х років, було зумовлено різними причинами:
1) зростанням цін на енергоносії. Коливання цін на нафту в 1973-1974 рр., 1979-1980 рр. Негативно вплинули на економіку багатьох країн (розвинених і тих, що розвиваються). Значні об'єми конвертованої валюти їм приходилось витрачати на закупівлю нафти. І тоді розвинені країни стали платити за свій експорт зустрічними поставками сировини і палива на основі довготривалих контрактів;
2) прагненням країн, що розвиваються, в ці роки до прискорення індустріалізації свого розвитку. В рамках зустрічної торгівлі вони постачають сировину в обмін на технології, машини, обладнання з розвинених країн;
3) зустрічну торгівлю стали використовувати і в зв'язку з встановленням деякими країнами протекціоністських і валютних бар'єрів по відношенню до іноземних фірм;
4) зустрічна торгівля дає можливість державам розвивати зовнішню торгівлю навіть тоді, коли є недостача чи відсутність конвертованої валюти, дефіцит платіжного балансу, інфляційні процеси. В деяких країнах (Аргентина, Бразилія, Венесуела. Мексика. Турція та ін.) зустрічну торгівлю використовують через значний зовнішній борг.
Зустрічна торгівля виступає засобом фінансування імпорту і, на відміну від закупок в кредит, застерігає покупця від виплати постійно зростаючих процентних платежів.
На думку ряду спеціалістів, зустрічна торгівля на сучасному етапі перетворилася в один із важливих інструментів регулювання міжнародного товарообміну, сприяння розвитку економічного і виробничо-технічного співробітництва між країнами і господарськими суб'єктами цих країн.
Регулююча роль зустрічної торгівлі проявляється в тому, що підписані двохсторонні і багатосторонні міжурядові угоди, а також угоди про економічне і виробниче співробітництво на компенсаційній основі дають можливість раніше на декілька років наперед визначити:
1) види і об'єм товарів, що взаємно постачаються;
2) їх загальну суму і порядок розрахунків;
3) характер і вартість супроводжуючих чи окремо наданих технічних (інжинірингових) послуг і науково-технічних знань і досвіду (ліцензій, "ноу-хау" та ін.). В зв'язку із зростанням об'ємів міжнародної зустрічної торгівлі зростає і її регулююча роль. Разом з цим розвивається і специфіка міжнародних зустрічних операцій, що відображає умови і процеси, що відбуваються в різних країнах.
Важливою особливістю зустрічної торгівлі являється її гнучкість, яка дозволяє контрагентам пристосовуватися до умов, що постійно міняються на світовому ринку, дає можливість окремим країнам ціленаправлено диверсифікувати свій експорт, виходити на нетрадиційні ринки, в т.ч. трудно доступні, створює умови для економії валюти, прискорює процес зовнішньоторгового обміну товарами й послугами.
Особливістю зустрічної торгівлі в сучасних умовах являється також-широке впровадження внутріфірменої комп'ютеризації. Це не тільки дозволило якісно змінити технології і процедури зовнішньоторгових операцій, але й дало можливість наперед визначити ефективність угод вираховувати тенденції розвитку коньюктури ринку і цін, формувати структуру товарообігу конкретної країни, конкретного підприємства-суб'єкта ЗЕД.
Міжнародна практика свідчить про те, що зустрічна торгівля стає все більш привабливою формою торгівлі й організації комерційних операцій у міжнародній сфері. І це важливо враховувати вітчизняним підприємцям, які здійснюють експортно-імпортні операції.
