Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Slav'janstvo.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
23.12.2018
Размер:
873.47 Кб
Скачать
  1. Чому ви не вшановуєте одного Бога, як християни?

По-перше, християни ніколи не шанували одного Бога, вони не були і не є однобожниками. По-друге, якщо шанувати тільки одну грань Бога, значить нехтувати іншими, тобто не приймати Бога (Всесвіт, себе) в усій його красі, значить бути богоборцем і жити у брехні. Наприклад казати що є веселка а нема її кольорів. Боги сучасних монотеїстичних релігій (християнства, мусульманства, буддизму), це, насправді, імена старих Богів іудеів, арабів та індусів. Наприклад, Саваот, це один з багатьох Богів стародавніх іудеів, так само Аллах, це лише один із 360-ти арабських Богів, а Будда є одним із втілень індійського Бога Вішну.

  1. Хіба християни не визнають одного Бога?

Ні, адже вони визнають триєдиного бога, якого в біблії не було і немає. Цього бога вигадали християнські попи на Нікейському церковному соборі в 325 р. н.е. Цей бог має не одну, а три особи: Отця, Сина та Духа Святого (зображується як голуб). Це було цілком політичне рішення, бо потрібно було примирити тих хто визнавав Ісуса Богом, сином Бога та людиною, що була наділена великою силою Духу Божого. А ще серед християн були так звані «юдо-християни», це ті, що не хотіли відмовлятись від поклонінню Саваоту-Ієгові. Ось так і був вигаданий триєдиний бог (Свята Трійця), який жодного разу не згадується в книзі, яку християни звуть «святою біблією».

  1. Якщо Слов'яни так багато знали та вміли, чому ж їх перемогли християни?

Насправді у світі ніхто не перемагає і не програє, це лиша Мая, гра душ, метою якої є постійне самовдосконалення і пізнання законів Прави. Коли ж говорити більш спрошенно, то потрібно розуміти, якби християнство справді перемогло, вряд чи ми могли видавати і читати ось такі от книги. Християнство всього лише прилаштувалось під звичаєвий світогляд Слов’ян, переінакшивши традиційні свята, звичаї та обряди. Рідна Віра нікуди не зникла, а лише існувала в прихованій формі.

Але, про все по порядку. В тому що сталось на нашій землі є причини духовні, світоглядні та політичні. Духовною причиною приходу християн на Русь було відплатою за неодноразові походи Слов’ян на землі християн. Утворення духовної пустки через панування над іншими народами, так само посприяло тому, щоб ця пустка була заповнена. Але, найголовніше, прийшов час спаду, час коли Слов’янська Віра мала заснути аби прокинутись з новими силами.

Світоглядними причинами було те, що Віра Предків аж ніяк не могла виправдати безмежну владу князя та його вельмож. Християнство, звичайно ж, було незамінним в справі обслуговування влади: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (Біблія. До римлян: 13-1,2.). Натомість, відичне віровчення каже, що божественність влади визначається плодами правління, що вимірюються простою арифметикою: співставленням кількості народжених і померлих. Якщо останніх було більше, ніякої благодаті в правителя немає. Християнство ламало родове, варнове суспільство створюючи піраміду на вершині якої був князь, а церква ставала ідеологічною опорою нової системи правління.

Політичною причиною було те, що Русь опинилась в лещатах ісламського сходу та християнського заходу. Вибір, що був здійснений Володимиром Святославовичем, воістину врятував наших предків від повного культурного забуття. Бо і іслам, і католицтво винищували родові звичаї з значно більшою заповзятістю ніж «православне» християнство. Саме завдяки тому, що грецьких чорноризців (попів) завжди більше цікавила мзда (церковні прибутки) вони не особливо довго противились ослов’яненню християнства на Русі. Вже в XV ст. вони почали замість «правовірні християни» називатись, на слов’янський лад, «православними християнами», в XVII ст. своїм Требником, київський митрополит Петро Могила взагалі ввів в церковний канон писанки, крашанки, освячення зеленого гілля, свічок-громовиць тощо. Християнські свята почали називати по-слов’янськи: Різдво Христове – Колядою, Різдво Іоанна Предтечі – Яном Купалою, Успіня Пресвятої Богородиці – Пречистою, Пасху – Великоднем, Сходження Святого Духа - Трійцею, Поминання мучеників-братів Макабеїв – Моковієм тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]