27. Чи п’єте ви кров?

Віра-Віда Прави, Рідна Православна Віра дана нам Всевишнім Богом – втіленням любови і справедливости, тому в нас немає жодного обряду де ми спожіваємо кров. Споживаючи чиюсь кров у прямому чи переносному сенсі, людина таким чином відкриває свою душу для вселення у неї тих чи інших сутностей. Тому ми ніколи, за жодних обставин не пьємо кров, бо це цілковите безглуздя.

28. Чи є у вас кровна помста?

У нас є суд Божий і суд людський, якого не оминути будь-якому кривднику. Ми переконані, що всякий злочин має бути справедливо покараний, та як такої чітковизначеной Звичаем «кровної помсти» в нас не має. Словянска Віда вчить, що кожна людина е творцем власної долі, тому коли вона сама притягнула до себе якусь ситуацію то і сама особисто мае визначити, що з нею робити керуючись настановами 16 Зерен Правди* та Святим Поконом. Матінка Карна* все бачить, тому помсту залишаємо для Мсти, однієї з Рідних Богинь, що втілює закон відплати.

29. Носити народний одяг обов’язково кожному рідновіру?

Носити народний одяг не обов’язок, а честь слов’янина. Наш одяг це літопис народу, це наш духовний оберіг, а не лише засіб захисту від довкілля. Сьогодні є потреба повернути звичай носіння родового одягу в побуті та на святах. Потрохи цей звичай відроджується і прибирає нових форм. Це дуже добре, бо немає необхідності вдягати одяг зразку 900 чи навіть 200-літньої давнини. Сьогодні це буде не зовсім зручно, а інколи й суперечитиме Здоровому Глузду. Тому, майстри у наших громадах, виготовляють сучасний родовий одяг, який спокійно можна, а головне потрібно, використовувати в щоденні. Більше того, сучасна наука яка вивчає біонергополе (ауру) зазначає, що одежа з вишивкою збільшує і посилює особисту енергетику людини. Тож носіть Слов’янський одяг на здоров’я!

30. Як ви споживаєте їжу, чи є якісь обрядові дії?

Перед всяким споживанням їжі православний рідновір промовляє молитву, тричі накладає перуницю на себе та благословляє нею ж їжу. Частину їжі треба обов’язково пожертвувати Богам, почастувавши птахів – небесних вісників. Ця частина повинна бути невеличкою, але достатньою для птаха.

Ще більше значення має приготування страви, яке повинно також відбуватись обрядово. Тобто, жінка здійснює омовіння, читає молитву, закликає Світло Рода Всевишнього (Живу), а головне співає пісню під час варіння. Настрій жінки завжди передається в страву, родина насправді споживає Живу, якою жінка наповнює їжу, коли ж її там немає страва просто наповнює шлунок не даючи ніякої поживи духові, а інколи шкодячи й плоті.

31. Ви вірите в перевтілення, реінкарнацію?

В Слов’янській Вірі перевтілення (реінканація) зветься Колородом, тобто «колом народження». Вчення про перевтілення це частина Віди, тобто знань, які виходять з Природи речей. Природа ж влаштована так, що за смертю обов’язково йде нове народження. Дерево, що скидає листа восени, навесні вкривається новими бруньками. Душа є тим деревом, а тіло є листям, яке душа змінює від кола й до кола. Навіть в християнські часи в народних піснях відображається ідея перевтілення [М.Грушевський. Історія української літератури - В 6 томах 9 книгах - Том IV, Кн.1]:

Ей Боже, Боженьку, спусти же ти мене —

Спусти же ти мене до моєй матери,

Бо в моєй матери двояке весілля:

Брат ми ся жеинть, сестра замуж іде,

Будуть вони собі дари дарувати,

(А) ми (ні) не будуть, бо о ми забудуть».

«Душо справедлива, я тобі не сперам (не бороню)

(Я тобі не сперам) на [там] тім світі стати,

Єсли ти хочеш другий раз вмирати».

«Волю я, Боже, о нічим не мати.

Маю я маю другий раз вмирати».

Юж сім років сполна як — єм умерла,

Все ми гірко в горлі, що тяжко конала.

Колород відбувається за конами (принципами) Карни (відплати). Наше теперішнє втілення спричинене попереднім життям, а наступне втілення буде залежати від того як ми проживемо наше сучасне життя.