Тема 3 Оборотні фонди та оборотні засоби підприємства.

1. Поняття, склад та структура оборотних фондів і оборотних засобів підприємства.

2. Нормування оборотних засобів підприємства.

3. Оборотність оборотних засобів та шляхи поліпшення їх використання.

4. Показники ефективності використання оборотних фондів.

Оборотні Фонди - це предмети праці, які беруть участь лише в одному виробничому періоді, за який повністю передають свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою форму, розміри, фізичний чи хімічний стан. Усі оборотні фонди підприємства, які обслуговують процес виробництва, діляться на дві групи:

• оборотні фонди у виробничих запасах;

• оборотні фонди у сфері виробництва.

До складу оборотних фондів входять також і не речові елементи у вигляді витрат майбутніх періодів. Ці витрати пов'язані з підготовкою до виробництва нової техніки або з підготовкою до експлуатації нових цехів та ін. Сукупність оборотних фондів і фондів обігу становлять оборотні засоби підприємства

Оборотні засоби - це засоби авансовані для формування виробничих запасів, заділів незавершеного виробщщтва, залишків готової ігоодукції і т.д. необхідних для підтримування безперервності промислової діяльності. Оборотні фонди поділяються на ряд груп:

1. Виробничі запаси (запаси сировини, основних матеріалів, палива).

2. Незавершене виробництво.

3. Витрати майбутніх періодів ( витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що будуть • погашені у майбутньому).

До фондів обігу відносять:

• готову продукцію на складах;

• готову продукцію відвантажену, яка знаходиться в дорозі;

• грошові кошти на рахунках;

• готівка в касі.

Сукупність оборотних фондів та фондів обігу становлять оборотні засоби (або оборотні кошти). Нормовані оборотні засоби - це всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства.

Ненормовані оборотні засоби - це відвантажена готова продукція та готівкові та безготівкові грошові кошти підприємства.

Структура оборотних засобів - це кількісне співвідношення їх окремих елементів в загальному обсязі оборотних коштів, виражене в процентах до підсумку.

Нормування оборотних коштів - це процес розробки і встановлення економічно обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійну роботу підприємства.

Розглянемо основні принципи нормування трьох найважливіших елементів оборотних засобів: а) виробничих запасів;

б) незавершеного виробництва;

в) готової продукції".

Величина запасів повинна бути мінімальною, але достатньою для забезпечення безперебійної роботи підприємства

Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах:

забезпеченості включає такі види запасів:

• транспортний запас - на час знаходження матеріалів у дорозі;

• підготовчий запас - запас на час здійснення розвантаження, прийняття, сортування, складування і вхідний контроль якості;

• технологічний запас - запас на час підготовки матеріалу для використання згідно з технологічним процесом;

• поточний запас - запас на час знаходження на складі для задоволення поточної потреби;

• страховий запас - запас, який гарантує від зриву виробництва у випадку перебоїв у поставках

Денна потреба в матеріальних ресурсах:

Оборот, виміряний у часі, називається оборотністю оборотних коштів. Для характеристики оборотності оборотних коштів використовують ряд показників: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість обороту

Коефіцієнт оборотності визначає обсяг випуску продукції з кожної гривні використовуваних оборотних засобів або число обертання оборотних коштів за плановий період:

Коефіцієнт закріплення відображає суму оборотних коштів, що припадає на 1 грн. реалізованої продукції (фондомісткість продукції по оборотних засобах), його визначають як величин>', обернену до коефіцієнта оборотності:

Час, протягом якого оборотні засоби проходять всі стадії кругообігу, складає період обігу оборотних засобів і визначається за формулою:

Крім вказаних показників у практиці діяльності підприємств використовують і показники, які характеризують ефективність використання окремих елементів оборотних засобів.

Найбільш узагальнюючим показником, який використовують для визначення ефективності витрат матеріальних ресурсів, служить коефіцієнт використання матеріалів (сировини):.

Питомі витрати сировини і матеріалів на одиницю виробу (матеріаломісткість виробу) і коефіцієнт виходу виробів з одиниці вихідної сировини і матеріалів (матеріаловіддача) визначають за формулами:

де Пм.і. - питомі витрати сировини і матеріалів на і-й виріб; Кв.в. - коефіцієнт виходу виробів з одиниці вихідної сировини; Мі - загальна кількість затрачених на і - й виріб сировини і матеріалів у натуральнохму або грошовому виразі; <3і - обсяг виготовлених і-тих виробів у натуральному виразі.

Під найекономічнішим обсягом замовлень розуміють кількість товару, яка при регулярному замовленні забезпечує мінімальні витрати на організацію замовлення і на зберігання запасів. Найекономічніший обсяг замовлень (Онл.) визначають за формулою:

оборотних засобів на зберіганні на складі, вибір, комплектування і пакування партії виробів;

Чим вищий коефіцієнт оборотності товарно - матеріальних запасів, тим вища ефективність їх використання.

Результатом прискорення оборотності оборотних засобів є збільшення випуску ііродукції, підвищення суми прибутку при мінімальних вкладеннях оборотних коштів у виробничі запаси товарно - матеріальних цінностей та залишки незавершеного виробництва і готових виробів.

Прискорення оборотності оборотних засобів досягають шляхом:

• скорочення матеріальних запасів на складах підприємства за рахунок зменшення наднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту; скорочення тривалості інтервалів поставок; зменшення норм витрат матеріалів на одиницю прод>тсції;

• скорочення циклу виробництва продукції внаслідок впровадження нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці; забезпечення ритмічності випуску продукції;

• раціонального використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості ііродукції на основі:

• економічно обґрунтованого вибору сировини;

• підвищення коефіцієнта використання матеріалів;

• комплексного використання сировини і відходів;

• підвищення якості сировини;

- підвищення оборотності у сфері обігу, якого досягають за рахунок скорочення періоду підготовки продукції до відправлення споживачеві, ритмічної подачі транспортних засобів, більш високої механізації і автоматизації вантажно — розвантажувальних робіт і т.д. Систематичне вишукування резервів прискорення оборотності обігових коштів не тільки

підвищує ефективність виробництва, але й забезпечує конкурентноздатність пгюдукції, створює умови для нарощування її обсягів.