1. Типологія країн світу за площею, чисельністю населення, географічним положенням.

Країни світу надзвичайно різноманітні за своїми розмірами – площею території і чисельністю населення, причому амплітуди цих показників дуже значні. Так, за площею території найбільша країна (Росія) переважає найменшу (Ватикан) майже в 39 млн. разів, а за чисельністю населення (Китай і Ватикан) - більш як в 1,7 млн. разів.В обох випадках країни можна поділити на малі, середні та великі, причому порогові кількісні значення груп можна задавати різні. о малих за розмірами території віднесено країни з площею меншою 100 тис. кв. км. Вони переважають у цілому світі.Групу середніх за площею країн, до яких належить четверта частина їх загальної кількості, обмежують:Югославія та Ісландія, Туркменистан Іспанія відкриває групу великих країн (всього їх - 51), серед яких можна виділити 30 дуже великих країн (Єгипет – 1001 тис. кв. км і більше), в т.ч. 7 “країн-гігантів” чи макродержав: Росія,Канада,Китай ,США,Бразилія,Австралія,Індія.Україна, яка за площею території близька до середньостатистичної країни світу, займає 44 місце у світі.За чисельністю населення, на відміну від попереднього, дуже динамічні. У першу десятку країн світу в 1995 р. входили Китай, Індія, США, Індонезія,Бразилія,Росія,Пакистан,Японія,Бангладеш, Нігерія.Сумарна людність цієї групи країн складала 60% населення світу. Найменш людними країнами світу були: Піткерн ,Витикан , о.Різдва, Токелау, Норфолк, Ніуе, Фолклендські о-ви, Сен-П’єр і Мікелон, о.Св. Єлени ,Ангілья, Тувалу і Науру.Дві останні і Ватикан – незалежні держави.Україна, маючи в 1995 р. 51,4 млн. чол., посідала 6 місце в Європі і 23 у світі.За географічним положенням- З точки зору виходу до морських басейнів країни поділяються на приморські (всього 187) і внутрішньоконтинентальні (41). Серед перших 3 країни (Росія, Канада і США) мають вихід до трьох океанів, ще 2 десятки – до двох. Крім цього, приморські країни можуть бути суто материковими (наприклад, Україна, Туреччина, ПАР, Бразилія), материково-острівними (Данія, Малайзія, Екваторіальна Гвінея, Канада), півострівними (Іспанія, обидві Кореї, Катар), суто острівними. Останніх – близько восьми десятків, 2/3 з них знаходяться в Океанії та Вест-Індії. Найбільше внутрішньоконтинентальних країн в Африці (15), Європі (13), Азії (11, з них 3 мають вихід до внутрішнього Каспійського моря) і лише 2 – в Південній Америці. Для цієї групи країн, як і для решти материкових, важливе значення має кількість сусідів першого порядку. Можна виділити країни з кількістю сусідів: найбільшою (від 10 до 14) – всього 4 (Китай, Росія, Саудівська Аравія, Бразилія), великою (7 - 9) – Франція, Німеччина, Індія, Україна та ін., середньою (4 - 6) – Румунія, Казахстан, Болівія та ін., малою (2 - 3) – Люксембург, Монголія, Сомалі та ін., найменшою (по одному сухопутному сусідові мають 20 країн). Ряд країн останньої групи володіють специфічним географічним положенням – анклавним (внутрішньоконтинентальні країни, оточені навколо територією однієї держави – Ватикан, Сан-Марино і Лесото) та напіванклавним (приморські материкові країни з одним сусідом на суші – Монако, Гамбія, Республіка Корея та ін., всього 7).

За показником середньої кількості сусідів першого порядку лідирують африканські та європейські країни (відповідно 4,30 і 4,07). Для країн Азії цей показник складає 3,98, Південної Америки – 3,52, Північної та Центральної Америки – 2,50.