172. Експертиза, її призначення.

Поняття соціальної експертизи трактується провідними українськими соціологами, як оціню­вання позитивних і негативних соціальних наслідків розробки та здійснення програм і проектів (національного або регіонального ма­сштабу), а також опрацювання механізмів мінімізації, пом'якшення й запобігання можливим негативним наслідкам цих програм і прое­ктів. Метою соціальної експертизи є оцінка, аналіз і прогнозу­вання соціальних процесів у суспільстві, у тім числі соціальних на­слідків діяльності уряду, а також реалізації науково-технічних про­грам і проектів. Об'єктом є будь-які програми, проекти, управлінські рішення та їх соціальні наслідки. Як суб'єкти соціальної експертизи (експерти) виступають пред­ставники соціальних груп та інституцій, інтересів і умов життя кот­рих якось торкається ситуація (у тім числі управлінське рішення або проект). Види соціальної експертизи:--оцінка громадської думки;--оцінки, здійснювані соціальними інституціями;--оцінки, здійснювані фаховими експертами;--комплексна оцінка соціальної ситуації. Головними завданнями соціальної експертизи в громадянському суспільстві є:--прогноз і оцінка соціальної ситуації;--прогноз і оцінка соціальних наслідків науково-технічних про­грам і проектів;--аналіз і оцінка соціальних наслідків реалізованих урядових рішень; --перманентний підбір фахівців .Експертна оцінка може здійснюватися на підставі різних прийо­мів і процедур, зокрема опитування — усного (обмін думками через особисті контакти) і заочного (за умов взаємної анонімності). До основних видів експертного опитування слід віднести анкету­вання, інтерв'ю, «мозкову атаку», дискусії, поради, ділові ігри Експертне опитування використовують на всіх етапах організації соціологічного дослідження -- від розробки теоретичного розділу програми дослідження (формулювання проблеми, визначення цілей, завдань, гіпотез, побудова шкал вимірювання) до її реалізації, пере­вірки отриманих результатів, розробки рекомендацій.

173. Функції і способи добору експертів.

В практиці соціологічної роботи виникають ситуації, коли треба оцінити об'єкт, самооцінка якого може виявити­ся неможливою або спотвореною. Тоді джерелом інформації є ком­петентні особи — експерти, які мають глибокі знання щодо об'єкта дослідження.Практика останніх років свідчить, що використання експерт­них оцінок у соціологічному дослідженні дає можливість підвищити рівень соціального управління. Вони мають важливе значення у вирі­шенні завдань соціального прогнозування і проектування. .У процесі експертної оцінки експерти виконують, як правило, дві основні функції:--формують об'єкти (набір показників, альтернативні ситуації, цілі, рішення);--здійснюють вимірювання характеристик (оцінка якості, імовір­ності події, значущості цілей тощо).Цю роботу виконують на підставі логічного мислення, знань предмета, інтуїції, практичного досвіду, широко користуючись ме­тодами математичної статистики, теорії групового вибору, теорії вимірювання.Оскільки експертна оцінка є думкою компетентної особи — екс­перта (групи експертів), то експерт має бути висококваліфікованим, авторитетним спеціалістом, знати мету і завдання дослідження, що проводиться, і мати такі якості, як принциповість, об'єктивність, здатність нетенденційно оцінювати досліджуваний об'єкт.Способи добору експертів:--за об'єктивними даними (посада, стаж наукової чи практичної роботи, освіта, професійна спрямованість, соціальна активність); --експериментальний добір за допомогою тестів (перевірка ефективності діяльності в ролі експерта); --самовизначення (звертання до аудиторії з проханням вислови­тися з приводу певної проблеми);--добір на підставі атестації.