Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
соц_олог_я_шпори.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.12.2018
Размер:
674.3 Кб
Скачать

168. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.

Запитання в опитуванні -- висловлювання, розраховане на отримання інформації, яка б давала можливість операціоналізувати ознаки соціального явища, що вивчається. За спрямованістю вирізняються запитання результативні (змі­стові), за допомогою яких дослідник збирає інформацію щодо наяв­ності певних явищ та їх взаємозв'язків, і функціональні, за допомо­гою яких упорядковується сам процес опитування. Виходячи з найбільш основних ознак, розрізняють такі види запитаннь:а)за змістом: -про факти- про поведінку - про знання або поінформованість - про установки – про мотиви; б)за виконуваними функціями: - контактні запитання,(руй­нують психологічний бар'єр між дослідником і респондентом), буферні запитання (використовують для розмежування тематичних блоків і водночас для нейтралізації впливу одних відповідей на інші),запитання-фільтри, (використовуються для виявлення компетентності рес­пондентів), запитання, що зміцнюють упевненість респондента у своїх силах; провокуючі запи­тання ( зумовлюють спонтанні відповіді, контрольні запитання(призначені для перевірки вірогідності даних) , уточнюванні запитання в)за формою: відкриті (неструктурні)—без попередньо сфор­мульованих відповідей, закриті (структурні) з попередньо сформульованими відповідями, напівзакриті — коли поряд із запропонова­ними відповідями передбачається місце і для вільних. Закриті запи­тання, у свою чергу, поділяють на дихотомічні (на них є тільки дві відповіді, котрі виключають одна одну) альтернативні (містять перелік відповідей, з яких можна вибрати тіль­ки одну). Різновидом альтернативного запитан­ня є шкальне, яке спрямоване на вивчення інтенсивності прояву яко­гось явища чи ставлення до нього; запитання-«меню», в яких наведено перелік можливих відповідей, що з них респондент може вибрати кілька .Крім того, за формою запитання поділяють на: проективні (забезпечують інф-ю про можливу реакцію респондента в певній ситуації);запитання-індекси(для групування респонден­тів під час аналізу) запитанням водоверті (спрямовують опитування від загаль­них питань до більш конкретних); запитання-тести (для оцінки, перевірки); прямі запитання (звернені до респондента) і не­прямі.

169. Анкетування, структура анкети.

Анкетування — письмове опитування з допомогою анкети. Його найчастіше використовують для збирання інформації про ма­сові соціальні явища, вивчаючи, наприклад, мотиви плинності кад­рів, ефективність певної форми організації праці, характер соціаль­но-психологічного клімату, задоволення працею, адаптованість молодих робітників та інші проблеми трудових колективів. Анкету­вання може застосовуватися у дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв'язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, установки, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціаль­них груп, а також про об'єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання. За способом спілкування між дослідником та респондентами ан­кетування буває:-- через пресу (анкети друкуються на сторінках журналів та газет, а відповіді на запитання анкети пересилаються в редакцію; поштове (анкети і відповіді пересилаються поштою); роздаткове (роздаються безпосередньо респон­дентам). Анкета — впорядкований за змістом і формою набір запитань і висловлювань, спрямованих на розкриття змісту проблеми. Анкета має визначену структуру і складається, як правило, з трьох частин: вступної, основної і «паспортної».У вступній частині анкети міститься звернення до респондента, в якому зазначається, хто, з якою метою проводить опитування, де і як будуть використовуватися його результати, підкреслюється важ­ливість і значущість особистої участі кожного респондента в дослі­дженні, наводиться стисла інструкція щодо заповнення анкети, гарантується анонімність відповідей, зазначається, кому слід поверну­ти заповнену анкету.В основній частині анкети подаються запитання, розраховані на послідовне розкриття змісту досліджуваної проблеми. «Паспортна» частина включає запитання, відповіді на які хара­ктеризують демографічний і соціальний стан респондента. Наприкінці анкети респонденту пропонують висловити свою ду­мку щодо теми опитування і висловлюють подяку за участь у дослі­дженні.