121. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.

У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціологія посідає особливе місце як між дисциплінарна наука яка розкриває зв’язок між соціологією та економікою, вивчає мотивацію економічної поведінки, закономірності розвитку економічної та соціальної сфер.

Економічна соціологія вивчає широке коло питань соціальної політики, яка стосується діяльності органів влади, спрямованої на регулювання стану, відносин і взаємодії основних елементів соціальної структури суспільства - класів, націй, верств і груп. Завдання цієї політики полягає у забезпеченні узгодження інтересів індивідів і спільностей з інтересами суспільства. Конкретні цілі соціальної політики ґрунтуються на потребах і умовах та спрямовуються на соціальний захист людей і дотримання соціальної справедливості в усіх сферах суспільного життя.

122. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.

Характерна особливість економічної соціології полягає в тому, що вона грунтується на взаємозв’язках і взаємодіях соціальної та економічної сфер. Економічна соціологія розглядає соціальну сферу як середовище, в якому формуються соціальні відносини між сукупностями людей та індивідами. Соціальна сфера істотно впливає на функціонування і розвиток економіки, тобто на соціально-економічні процеси. Під соціальними процесами розуміються зміни у соціальних об’єктах, які відбуваються під впливом людського фактора.

Економічна сфера являє собою цілісну підсистему суспільства, яка відповідає за виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей. Вона взаємодіє з політикою, культурою, освітою, побутовими послугами та іншими елементами системи.

Між економічною і соціальною сферами існують тісні взаємозв’язки, насамперед, економічні відносини впливають на соціальну структуру суспільства і на активність соціальних груп, а соціальні відносини впливають на соціально економічні процеси. Особливу роль у такому взаємовпливі відіграє людський фактор, який є активною силою розвитку економіки й надання їй соціального характеру.

Першою вихідною функцією є підтримка й розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів.

Друга функція – стимулююча – забезпечує посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість до праці.

Третя функція – інтеграційна – виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих.

Четверта функція – інноваційна – забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як ставляться суб’єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.

123. Соціологічне тлумачення категорій “ек. поведінка”, “ек. культура”, “ек. мислення”, “ек. інтерес”

Економічний інтерес – усвідомлення людиною потреб та економічних умов їх задоволення, реальний спонукальний мотив і причина дій людей, їх ек. та соц. активності. Економічна культура – сукупність норм, цінностей, традицій, звичаїв, за допомогою яких спрямовується й регулюється ек. поведінка суб’єктів. Економічна поведінка – різновид соц., спрямований на досягнення певного рівня добробуту та якості життя; складний та багатоплановий процес взаємодії людини з існуючими виробничими відносинами. Їй притаманна раціональність, ретельний обрахунок витрат та доходів. Регулятори – сусп. й ек. норми. Мотиви – економіка, культура, мислення. Економічне мислення – розумова діяльність людини, спрямована на пізнання, відображення, узагальнення ек. дійсності, її здатність частково передбачувати й прогнозувати ек. процеси.

124.Економіка як соціальний інститут, його функції

Економіка — це багатоаспектний соціальний інститут, що становить базу існувння та життєдіяльності суспільства, де здійснюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життя і діяльності людини і суспільства, тобто економіка — це сукупність певних суспільних відносин.

Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх глибинні соціальні зв”язки, визначають характер взаємодії.

Економіка як соціальний інститут виконує ряд функцій, спрямованих на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподіл, обмін, споживання. Беручи до уваги перш за все вплив на нові соціальні процеси, можна виділити з них як основні чотири функції.

1. Підтримка і розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягаєтьтся за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів.

2. Стимулююча — забезпечення посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість до праці.

3. Ітеграційна — виражаєтьься у забезпеченні єдності інтересів працюючих. Про значення цієї функції свідчить соціальна напруга відносин.

4. Інноваційна — забезпечує оновлення форм та організації виробництва, системи стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як до них ставляться суб”єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.

Загалом дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку — як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

125. Сутність соціального механізму економічного розвитку

В житті суспільства надзвичайно велику роль відіграє соціальний механіз економічного розвитку, який являє собою складну взаємодію її внурішніх спонукальних мотивів і чинників, що впливає на поведінку (соціально-економічне становище соціальних спільностей, різні соціальні інститути, культура та інше), активність суб”єкта, виступає способом функціонування економіки.

Велике значення мають всі елементи соціального механізму функіонування і розвитку економіки, але особливе місце посідає культура суспільства, яка забезпечує певний рівень, сутність і зміст економічної свідомості, що виступає у формі внутрішнього збудника — інституціоналізованими формами економіки та іншими соціально-політичними й економічним чинниками.

Соціальний механіз розвитку економіки складається з наступних елементів:

1. Система управління економікою

2. Соціально-економічне становище соціальних спільностей

3. Культура суспільства

4. Діяльність і поведінкка соціальних спільностей

5. Результати економічного розвитку суспільства

Соціальний механіз забезпечує виконання економікою як соціальним інститутом таких функцій:

1. Підтримка і розвиток суспільного поділу праці;

2. Стимулювання, тобто забезпечення стимулів до праці, матеріальної зацікавленості у праці;

3. Інтеграційна функція, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих та їхньому соціальному партнерстві;

4. Інноваційна функція, яка забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання.

Усі функції економіки як соціального інституту взаємопов”язані і взаємодіють, вони спрямовані на забезпечення функціонування й розвиток виробництва, розподілу, обміну та споживання. Для реалізації цих функцій дуже важливим є підготовка і правильний розподіл висококваліфікованих кадрів, здатних розробляти науково обгруновані соціально-економічні програми та забезпечувати їх реалізацію.