79. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства

Сутність сусп. – осн. питання соціології. Виділяють декілька основних підходів до трактування сутності сусп.: 1) системний – сусп. – цілісна система елементів, що знаходяться в стані тісного взаємозв’язку, сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності, соціальні норми, і хар-ся соціокультурною ідентичністю його членів. Сусп. складається з індивідів, що знаходяться в системі різноманітниї зв’зків (кореляція, субординація), які мають об’єктивний характер. 2) детерміністський – марксизм – сусп. складається з підсистем, кожна з яких перебуваєу причинно-наслідковій залежності від інших, усі підсистеми складають ієрархічну структуру; 3) функціональний – Спенсер – сусп. – цілісний організм, що складається з багатьох частин, кожна з яких може існувати тільки в рамках цілісності, де виконує визначені функції (задоволення певної сусп. потреби).

80. Суспільство як наслідок дій індивідів

Поняття сусп. – складне і багатогранне, тому існують багато його визначень, проте кожне базується на тому, що функціонування сусп. можливе лише за умови дій індивідів. Маркс: сусп. є результатом цих дій. Дюркгейм за головний системоутворюючий елемент бере соціальні факти, тобто різні способи дії індивідів. У Вебера системоутворюючий елемент – соціальна дія, а сусп. розглядається як сист. соц. взаємодій. Жодні соц. сист. або зіткнення інтересів не приведуть до змін, поки не будуть діяти їх суб’єкти. Особливості соц. дій: раціональність, усвідомленість, орієнтація на поведінку ін. індивідів. Вони зумовлюються невдоволеністю – невідповідністю між потребами та реальним станом речей. Формування особистої мети (очікуваний наслідок) – мотив дії. Типи дій: цілераціональні (свідомий вибір), ціннісно-раціональні (самодостатня цінність власних переконань), традиційні (звички), афективні (емоції). Дії – фізичні, словесні, жести або мислені.

81. Поняття соціальної структури суспільства, її складових

У процесі життєдіяльності люди створюють нові об’єднання або входять до вже існуючих для задоволення різноманітних потреб. Ця сукупність об’єднань, у кожному з яких індивідів щось поєднує, назив. соц. стр-рою. У соціології такі об’єднання: класи, верстви, групи, спільноти, категорії – елементи соц. структури, деякі з них стійкі в часі, постійно відтворюються та забезпечують наступність та порядок у сусп., а деякі виникають і тут же зникають. Соц. групи мають місце там, де є сталі зв’язки між індивідами. Саме діями таких груп відтворюється соц. життя. Людина може одночасно перебувати у декількох соц. групах, чим і обмежує, і отримує певні переваги. Категорія населення – однорідна за певною озн. сукупність (чоловіки, жінки). Соц. спільнота – сукупність індивідів, що реально існує й емпірично фіксується, має відносну цілісність і виступає як самостійний суб’єкт соц. дії та поведінки. Групи, категорії, спільноти функціонально залежать між собою.

Соц. стр-ра – сукупність статусів та ролей. Соц. статуси – ніші, кожна з яких заповнюється певною кількістю людей (водій, будівельник). Активність індивідів спрямована на виконання або реалізацію фунуцій, що передбачені соц. статусами – соц. роль.