71. Соціологічні дослідження політичних відносин д.Донцовим та в.Липинським

Липинський досліджував політичні відносини, а саме: ідею української незалежності. Причина невдачі в досягненні незалежності – відсутність “провідної верстви”, інтереси якої були національно зорієнтовані. Еліта або “національна демократія” – верства, що може організувати сусп., без якої немає держави. Найприйнятніший політичний режим для Укр. – монархія, бо вона може забезпечити нац. пріорітети. Значне місце в сусп. житті відводиться релігії та армії. Учений вводить поняття територіального патріотизму української нації, який повинен подолати внутрішні слабкості українства, - пробудження почуття солідарності усіх мешканців Укр., незалежно від їх походження, віросповідання тощо. Патріотизм – передумова створення соціально-національного союзу. Засуджував націоналізм. Предметом політичної боротьби є земля. Антагоністом землероба є кочівник.

Донцов: ідеолог націоналізму, розробив теорію “чинного націоналізму”. Постулати теорії: 1) “змiцнювати волю до життя, до влади, до експансiї”; 2) “стремлiння до боротьби; 3)романтизм та догматизм у сприйняттi пропонованої iдеологiї; 3) фанатизм i аморальнiсть – нацiональна iдея мусила бути “аморальною”, тобто не мала керуватися принципами загальнолюдських цiнностей, здiйснювати аморальну полiтику має фанатик, що “визнає свою правду за загальну, яка має бути прийнята iншими”; 4) рівності немає ні в природі, ні в суспільстві; 5) національна ідея повинна стверджуватися як абсолютний догмат, предмет віри.

72. Соціологічні дослідження у 30-ті роки ХХ ст. учених Всеукраїнського інституту праці

У 30-ті рр. ХХ ст. виникає соціальна інженерія – один із різновидів прикладної соціології на підприємстві, сукупність засобів впливу на поведінку та установки людей з метою вирішення проблем. Її поява була зумовлена тим, що людина стала основним виробничим чинником. Вона мала на меті раціонально організувати трудовий процес. В Укр. прикладна соціологія користувалася даними статистики, професійного тестування та соц. опитувань. Учені ВІП (очолював Дунаєвський) у Харкові використовували прикладну соціологію для вивчення соціальних проблем управління. Тут були започатковані дослідження організації вир-ва, підготовки кадрів, стимулювання та нормування праці. Спочатку досліджувалася ситуація, визначалася проблема, вивчалися зміст праці та вимоги, які вона висуває до виконавця, і на основі цього оцінювалася професійно-кваліфікаційна структура підприємства. Існував психологічний відділ, де використовувалися тести професійного відбору та професійної орієнтації. Учені займалися соц. інженерією, під якою розуміли діяльність щодо вдосконалення організації вир-ва з урахуванням соціальних чинників, спрямовану на поліпшення умов праці. Використовувалися оперпрограми – креслення робочого процесу. Було поставлено задачу створити соц. праці як окрему науку. Проте згодом соц. дослідження були заборонені, їх результати фальсифікувалися.