66. Ковалевський, Грот, Кістяківський про об’єкт та предмет науки, про проблеми розвитку суспільства

Ковалевський: соц. – наука про порядок і прогрес людських суспільств, загальна теорія соціального розвитку, предмет – порівняльна історія суспільних та політичних установ. Основний соц. з-н – з-н прогресу (посилення соціальної солідарності між різними соціальними групами, класами). Основне завдання соц. – виявлення сутності такої солідарності, вивчення її різних форм. Соціальний прогрес відбувається під впливом різних чинників, жоден із яких не є вирішальним. Революція не є рушієм суспільного прогресу.

Кістяківський: реальність, яку має вивчати соціологія включає економічні відносини, дії людей, зумовлені соціальною дійсністю. Основа соціального життя – взаємодія людей, у якій складаються певні форми колективної свідомості. Три умови для досягнення науковості: необхідність зв’язку теоретичних понять з реальним світом, виявлення причинних відносин в соціальній сфері, важливість системи цінностей. Основне завдання соціології – поєднати телеологічний і причинно-пояснювальний підходи в розумінні суспільного життя. Є представником соціології права. Ідея права належить до сфери цінностей. Природа права – двоїста: зовнішня форма існування справедливості та сфера соціальних відносин.

Грот: прихильник позитивізму Спенсера. Типи розвитку: прогрес, регрес, інгрес. Критеріями виділення типів є здатність людини до збереження своєї енергії (прогрес), її втрата (регрес) або її сталість (інгрес). Соціологія – психологія сусп. На різних етапах об’єктом соціології може бути: аналіз явищ пізнавальної діяльності сусп. (мова, наука, знання), аналіз явищ почування сусп. (мораль, худ. творчість), аналіз явищ волі сусп. (політичні, релігійні тенденції), аналіз явищ діяльності сусп. (культура, з-ни та норми). Соціологія має 4 відділи: філологія, соціальна етика та наука про мистецтво, політ. історія та релігія, юридичні та ек. науки.

67. Теоретичний та практичний внесок Грушевського в становлення української соціології

У 1919 році у Відні Грушевський заснував Український соціологічний інститут (УСІ) – перший укр. соціологічний заклад, у дослідженнях якого переважала соціоантропологічна проблематика розвитку сусп. Було сформовано бібліотеку, відбувалися громадські читання та лекції, видавалися матеріали деякиї соц. досліджень. Під егідою УСІ було видано 13 книжок. Під керівництвом Грушевського в Києві було створено науково-дослідну кафедру історії України, при якій – секцію методології та соц.

Учений застосував істор.-соціол. підхід до вивчення проблем соціології. Праця “Початки громадянства (генетична соціологія)” присвячена висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення сусп. Домінантою ритму соціальної еволюції є боротьба індивідуалістичних та колективістських тенденцій. Грушевський розробив перші наукові засади політичної соц. Сенс трасформації людського сусп. – у послідовному переході від традиційних форм господарювання до індустріальних, що створює теоретичні основи нової загальноцивілізаційної типологізації сусп. Структурні зміни, що відбуваються при спеціалізації праці, змушують змінюватися і саму людину. Громадянство – організована людська множинність. Основа укр. народу – селянство, що має стати основою нац.-демокр. розбудови.