63. Вплив вчення Конта та Спенсера на формування соціологічниї поглядів Вовка, Лучицького, Оршанського та інших український вчених

Соціологічна думка в Україні всередині та наприкінці ХІХ ст. характеризується тим, що вчені трансформували погляди західних соціологів. На розвиток соціології в Україні значний вплив справив європейський позитивізм (Конт, Спенсер). Конт розробляв методологію науки. Спенсер – теорію еволюції, органіцизму та соціальних інститутів. Дослідження Женевського гуртка стали початком самостійного соц. вчення науки. Драгоманов прагнув теоретично синтезувати усі галузі суспільствознавства, що зближувало його із західними класиками соціології. Розглядав прогрес як поступовий розвиток ідей, вважав його залежним від розвитку суспільної організації, що єднає його зі спенсерівською теорією еволюції та розвитку. Вовк: соціологія є складовою антропології і може виникнути після розвитку геології, палеонтології і біології. Еволюціонізм: всі суспільні явища є наслідком повільного багатоступеневого розвитку зародків фізичної природи людини. Під впливом позитивізму (соціальне знання має базуватися на реальних фактах – спостереження, експеримент) перебували такі вчені, як Лучицький, Лесевич, Оршанський, Мєчніков та ін. Соц. погляди Івана Лучинського сформувалися під впливом О.Конта і Дж.Мілля. Цей учений вважає, що предметом соц. є закони еволюції суспільства, тобто загальні закони соц. явищ – як один стан явища породжує інший. Іншими словами, соц. має вивчати соц. явища в їх послідовному розвитку, у співвідношенні різних їх станів. Соц. закони повинні базуватися на даних історії і біології. Ісаак Оршанський , оцінюючи вчення Конта, вважав його недостатньо обґрунтованим. Так, він не погоджувався з тим положенням, що основною одиницею соц. вивчення є суспільство. На думку вченого, такою одиницею є людина як індивід фізіологічний, психологічний і соц. Звідси він робить висновок, що вчення про людський індивід лежить в основі соц., а остання є галуззю біології. Оскільки в центрі соц. вивчення є індивід, то звідси і твердження про те, що основні етапи розумового розвитку людства збігаються з основними етапами життя людини. Теологічний етап відповідає дитинству, метафізичний – юності, позитивний – зрілості.

64. О.Стронін про пірамідальну будову суспільства

Представник вульгарного органіцизму в Росії (ототожнення соціального та біологічного організмів). Сусп. – організм у буквальному розумінні цього слова. Соціологія – наука, подібна до фізіології, має використовувати метод аналогій. Сусп. має пірамідальну будову: три класи (демократія – судді, законодавці, адміністратори; середній клас – орендарі, мануфактуристи, банкіри; аристократія – землероби, торговці), кожний з них утворює трикутник. Представники 1 – “зливаються” в одній точці та тісно пов’язані з представниками другого (орендарі – послідовники законодавців, бо дають життя економіці, як законодавство політиці; мануфактуристи – суддів, адже обробляють продукти попередніх; банкіри – адміністраторів, що виконують розподільчу функцію). Представники 3 володіють людською працею та є “основою”, бо від стабільності основи залежить стабільність “піраміди”. Інтелігенція не входить до жодного трикутника, створюючи духовне життя сусп. Виконує три функції: пізнавальну, естетичну, практичну.

65. Соціологічне вивчення економічних відносин Подолинським, Зібером, Туган-Барановським

Зібер: пропагував економічну теорію Маркса, однак не сприймав неминучості пролетарської революції, був прихильником еволюційного розвитку, перехід до нового ладу відбудеться мирним шляхом через кооперативний рух. З усіх форм кооперації він обирає толоку – об’єднання односельчан чи сусідів для допомоги одному з них. Це явище розглядається як залишок “общинної роботи” родового устрою, традицію.Внутрішня структура інституту сім’ї залежить від економічного устрою суспільства. Регулятор економічних процесів – праця.

Подолинський: праця – таке споживання механічної та психічної роботи, нагромадженої в організмі, яке має результатом збільшення кількости перетворювальної енергії на земній поверхні. Вчений ставить завдання “з’ясувати значення умов, які супроводжують проходження праці, представити найголовніші прояви в житті людей і вказати на наслідки споживання праці, тобто на наслідки впливу трудящих людей на навколишнє середовище”. Ідеал сусп. – народ сам керує економічною сферою життя. Економіка повинна розвиватися за принципом добровільності, створюватися господарські асоціації різного порядку.

Туган-Барановський: розробив теорію розподілу, визначав 2 фактори від яких залежить заробітна плата (зростання продуктивності сусп. праці – ек. фактор; соціальна сила робітничого класу – соц. фактор). На основі першого з них відбувається зростання національного доходу. Другий – визначає рівень середньої зар.плати. Величина прибутку визначається тими ж факторами. Прибуток – соц. явище, основою є власність на засоби вир-ва.