Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

2. Праця і соціально-трудові відносини як об’єкт дослідження дисципліни.

3. Предмет і завдання дисципліни “Економіка праці й соціально-трудові відносини”.

4. “Економіка праці й соціально-трудові відносини” у системі наук. Її роль та значення у підготовці бакалаврів

5. Побудувати структурно-логічну схему дисципліни.

6. Побудувати структурно-логічну схему взаємозв’язків курсу “Економіка праці й соціально-трудові відносини” з іншими дисциплінами і науками.

7. Написати ессе "Як я бачу місце дисципліни “Економіка праці й соціально-трудові відносини” у своїй фаховій підготовці".

8. Підготуйтесь до зрізу залишкових знань з основ економічноії теорії по термінах і поняттях, які є базовими для даної дисципліни з метою забезпечення їх наступності.

9. Зробити підбірку літературних джерел згідно тематичного плану вивчення дисципліни, переглянути сайти Міністерства праці й соціальної політики, Державного комітету статистики, Державної служби зайнятості.

10. Сформулюйте п’ять найважливіших, на Вашу думку, конкретних проблем, які стосуються безпосередньо Вас, Вашої сім’ї та місцевості, в якій Ви проживаєте та є предметом дослідження науки економіки праці.

11. Переглянути схему 1.1 «Взаємозв’язок проблем дослідження дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» з іншими дисциплінами та науками в підручнику О. А. Грішнової за 2007 р., стор. 23.

Питання для самоконтролю

1. Що вивчає дисципліна «Економіка праці та соціально-трудові відносини»? Яка її мета і завдання?

2. Поясніть взаємозв’язки дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» з іншими дисциплінами та науками.

Бібліографічний список

21, 22, 23, 62

Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Мета:

• з’ясувати демографічну, соціальну й економічну сутність і специфіку використання категорій: населення, економічно активне населення, трудові ресурси, трудовий потенціал;

• усвідомити значення людського потенціалу для соціально-економічного прогресу;

• з’ясувати особливості відтворення населення та ресурсів для праці в Україні.

План вивчення теми

1. Поняття «трудові ресурси» і «трудовий потенціал».

2. Структура трудових ресурсів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теми необхідно розпочати із визначення основних категорій населення по відношенню до праці. В соціально-економічному аспекті населення розглядається як елемент суспільного виробництва. Визначальним параметром населення є його чисельність. Треба знати, що для економіки праці важливим є такий контингент населення як населення працездатного віку (у вітчизняній статистиці: жінки у віці 16-54 (включно), чоловіки – 16-59 років(включно)) (Рис.1). Із статистики треба згадати такі показники як коефіцієнт старіння населення, коефіцієнт навантаження особами старшими за працездатний вік, показники природного та механічного руху (народжуваності, смертності, прибуття і вибуття, рухомості та механічного приросту).

Необхідно засвоїти, що населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення – це зміна в чисельності та складі населення за рахунок його природного приросту. Загальний приріст населення розкладається на природний та механічний.

Природний рух – це результат процесів народження та смерті людей. Механічний рух відбувається за рахунок територіального переміщення населення.

Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення.

Напрями відтворення населення:

• розширене;

• просте;

• звужене (депопуляція).

Механічний рух – це переміщення людей через кордони регіону, яке пов’язане із зміною їх місця проживання.

Види міграції в залежності від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів:

• внутрішня,

• зовнішня.

Кожний вид розподіляється на короткострокову та довгострокову міграцію.

Міграційні процеси характеризуються показниками обсягу міграції, її інтенсивності, розміру та напряму міграційних потоків.

Працездатного

віку

(16-54, 16-59 років(включно))

Допрацездатного

віку

(підлітки до 16 років)

Післяпрацездатного

віку

(55, 60 років і старші)

Непрацездатне населення (інваліди 1, 2 групи)

Непрацюючі, які одержують пенсії за віком та на пільгових умовах

Працездатне населення

Працюючі особи у післяпрацездатному віці

Трудові ресурси

Рис. 2.1. Склад населення за віком працездатності

Необхідно з’ясувати співвідношення понять «потенціал людини», «трудовий потенціал», «людський капітал», «робоча сила» (тут вони розміщені в порядку звуження значення).

З урахуванням віку і працездатності вирізняють дві категорії населення, які в сумі утворюють трудові ресурси – працездатне населення у працездатному віці та працююче населення у позапрацездатному віці.

Із статистики треба згадати, що розрахунок працездатності ведеться за формулами:

загальна працездатність = *100; (2.1.)

працездатність населення у працездатному віці = *100; (2.2.)

заміщення трудових ресурсів = *1000, (2.3.)

де S – загальна чисельність населення,

S - чисельність осіб допрацездатного віку,

S, S - чисельність відповідно осіб працездатного віку та працездатних осіб працездатного віку.

Трудові ресурси можуть бути структуровані за такими ознаками:

• стать;

• вік;

• освіта;

• суспільні групи;

• місце проживання;

• професія;

• національність та мова;

• релігія;

• зайнятість за сферами.

Головним елементом трудових ресурсів є працездатне населення, яке складається з економічно активного та економічно неактивного населення. Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних.

Студенти повинні знати, що в Україні існують певні розбіжності в правовому та статистико-економічному тлумаченні понять економічно активного та неактивного населення, зайнятих та безробітних, що відбивається на порядку реєстрації, розрахунку та аналізі даних.

Облік та розрахунок економічно активного населення здійснюється державною статистикою за двома методологіями:

• згідно з діючим законодавством;

• за методологією міжнародної організації праці (МОП).

Методології різняться за:

• визначенням межі працездатного віку населення. Законодавчо встановлено 16-54 (59) років (включно), а за методологією МОП враховується вік 15-70 років включно;

• за складовими економічно активного та неактивного населення.

Згідно із Законом України “Про зайнятість населення” категорія учнів та студентів денної форми навчання відноситься до зайнятих, а за методологією МОП вважається економічно неактивним населенням, бо навчання не є економічною діяльністю.

Категорії зайнятого населення (табл. 2.1) відповідно до Закону “Про зайнятість населення”.

Таблиця 2.1

Категорії зайнятого населення

Працюючі за наймом	Особи, які зайняті на умовах повного або неповного робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форми власності і працюють за заробітну плату
Самозайняті	Особи, які самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві) і працюють заради прибутку чи сімейного доходу
Виконуючі державні та громадські обов’язки	Обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднань
Зайняті на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ	Особи, які проходять військову та невійськову (альтернативну) службу та службу в органах внутрішніх справ
Учні та студенти	Особи працездатного віку, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах
Тимчасово присутні працюючі громадяни інших країн	Особи, які виконують функції, що не пов’язані з діяльністю посольств і місій