Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу.

2. Підготуватися до виступу і дискусії:

3. Методичні основи аналізу чисельності працівників;

4. Установлення оптимальних співвідношень між окремими категоріями працівників.

5. Підготуватися до участі у виробничій ситуації: Визначення ефективного фонду робочого часу робітників.

6. Підготувати есе на теми “Аналіз плану продуктивності”, “Аналіз трудомісткості”, “Аналіз чисельності персоналу”, “Аналіз витрат роботодавця на персонал”, “Аналіз фонду заробітної плати: виявлення переваг і недоліків”.

7. Підготуватися до участі у виробничій ситуації: «Аналіз витрат фонду заробітної плати».

8. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу.

9. Заповнити форми звітності з праці умовного підприємства. Проаналізувати їх.

10. Знайти помилки у розрахунках основних трудових показників умовного підприємства.

11. Провести аудит трудових показників організації.

Питання для самоконтролю

1. Яка основна ціль аудиту у трудовій сфері ?

2. Які переваги і недоліки залучення до перевірки „зовнішніх ревізорів” ?

3. Які показники необхідно застосувати для проведення аудиторської перевірки ?

4. Як необхідно оформляти результати перевірки ?

5. Які показники ефективності аудиторської перевірки ?

Бібліографічний список

15,25,34

3. Методичні рекомендації до Практичних занять

Модуль 1. Соціально-трудові відносини та механізми їх регулювання

Змістовий модуль 1. Трудовий потенціал суспільства і ринок праці. Соціально-трудові відносини: регулювання, моніторинг та вплив Міжнародної організації праці на їх розвиток

Практичне заняття №1

Тема 5. Ринок праці. Зайнятість і безробіття

Мета заняття:

• закріпити теоретичні знання та сформувати практичні навички у студентів щодо оцінки ефективності ринку праці за наведеними показниками.

План заняття

1. Розрахунок показників ефективності ринку праці.

2. Аналіз розрахункових показників щодо ефективності ринку праці.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, роздатковий матеріал, калькулятори.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Для характеристики таких важливих соціально-економічних явищ як економічна активність населення, зайнятість, безробіття, для вибору найефективніших методів управління ними важливе значення має їх адекватне оцінювання. Оскільки вище перелічені явища дуже складні й багатоаспектні, то для їх характеристики використовуються різноманітні показники: чисельність незайнятого населення, чисельність безробітних, коефіцієнт незайнятості, коефіцієнт безробітних, коефіцієнт безробіття, коефіцієнт трудової активності, коефіцієнт економічної активності.

Вище перелічені показники можуть розраховуватися для усього населення країни, для певних її територій (областей, міст, районів), для певних груп населення за різними ознаками (статтю,місцем проживання, віковими групами, рівнем освіти і таке інше).

Чисельність незайнятого населення визначається за формулою:

, (3.1)

де:

– чисельність незайнятих;

– чисельність трудових ресурсів;

– чисельність військовослужбовців;

Ч відр – чисельність осіб, які навчаються з відривом від виробництва

Коефіцієнт попиту:

, (3.2)

де:

KD- коефіцієнт попиту;

D- попит на робочу силу;

Ч- чисельність населення.

Коефіцієнт пропозиції:

, (3.3)

де:

KS- коефіцієнт пропозиції;

S- пропозиція робочої сили;

Ч- чисельність населення.

Коефіцієнт співвідношення попиту і пропозиції:

, (3.4)

- коефіцієнт співвідношення попиту і пропозиції;

D- попит на робочу силу;

S- пропозиція робочої сили.

Розрахунок вище наведених показників дозволяє аналізувати ситуацію на ринку праці.

Коефіцієнт незайнятості:

, (3.5)

де:

Кн – коефіцієнт незайнятості;

Чнез– чисельність незайнятих;

– чисельність трудових ресурсів

Коефіцієнт безробіття:

, (3.6)

де:

– коефіцієнт безробіття;

– чисельність безробітних;

– чисельність трудових ресурсів.

Коефіцієнт трудової активності:

, (3.7)

де:

– коефіцієнт трудової активності;

– чисельність зайнятих;

– чисельність трудових ресурсів.

Коефіцієнт економічної активності:

, (3.8)

де:

– коефіцієнт економічної активності;

Чз – чисельність зайнятих;

– загальна чисельність населення.

Розв`яжемо задачу 1 з вище запропонованих, як приклад. Розпочати розв`язання задачі необхідно зі складання переліку скорочених позначень у вигляді формульних скорочень, а саме оформлення похідних даних для аналізу завдання так, як це наведено в задачі 1. Всі розрахунки передбачені роботою, повинні бути наведеними з докладними поясненнями та дотриманням одиниць вимірювання.

Задача 1

В регіоні зареєстровано 1500 тис. осіб, яких за відповідними характеристиками можна віднести до категорії трудових ресурсів (), з яких 1236 тис. осіб є зайнятими (), 86 тис. осіб – військовослужбовці (), а 108 тис. осіб навчаються з відривом від виробництва (). Люди, які не бажають працювати (), складають 15 тис. осіб.

Охарактеризуйте ринок праці з позицій зайнятості та безробіття.

Скорочені умови:

= 1684 тис. осіб

= 1500 тис. осіб

= 1236 тис. осіб

= 86 тис. осіб

= 108 тис. осіб

= 15 тис. осіб

– ?

Ч б – ?

– ?

– ?

– ?

– ?

Рішення задачі:

Для аналізу ринку праці з позицій зайнятості та безробіття потрібно обчислити наступні показники: кількість незайнятих (), чисельність безробітних (), коефіцієнт незайнятості (), коефіцієнт безробіття (), коефіцієнт трудової активності () та економічної активності () населення. Кількість незайнятих визначається за формулою: і дорівнює 70 тис. осіб. Кількість безробітних визначається за формулою: , тобто дорівнює 55 тис. осіб. Коефіцієнт незайнятості необхідно визначити за формулою:. Отже він складає 0,05. Коефіцієнт безробіття слід визначити за формулою: , його числове значення дорівнює 0,04. Коефіцієнт трудової активності визначається за формулою і дорівнює 0,82, а коефіцієнт економічної активності – за формулою і складає 0,73.

Висновки: на досліджуваному ринку праці рівень безробіття складає 4%, який ґрунтується на рівні незайнятості в 5%, а коефіцієнт трудової активності населення 82% значно вище його економічної активності 73%. Тому ситуацію не можна вважати задовільною. Отже, необхідно вжити заходів соціального захисту для запобігання погіршення ситуації на досліджуваному ринку праці.