20. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. Переваги та недоліки прямого оподаткування.

ПРЕИМУЩЕСТВА ПРЯМЫХ НАЛОГОВ:

1. Экономические – прямые налоги дают возможность установить прямую зависимость между доходами плательщика и его платежами в бюджет.

2. Регулирующие – в странах с развитой рыночной экономикой прямое налогообложение является важным финансовым рычагом регулирования экономических процессов (инвестирование, накопление капитала, деловой активности и т.д.).

3. Социальные – прямые налоги способствуют распределению налогового бремени таким образом, что большие налоговые расходы имеют те члены общества, у которых более высокие доходы. Такой принцип считается наиболее справедливым.

НЕДОСТАТКИ ПРЯМЫХ НАЛОГОВ:

1. Организационные – прямая форма налогообложения требует сложного механизма взимания налогов, т.к. связана с достаточно сложной методикой ведения бухгалтерского и налогового учета.

2. Контрольные – контроль поступления налоговых платежей требует существенного расширения налогового аппарата и разработки современных методов учета и контроля плательщика.

3. Полицейские – прямые налоги связаны с возможностью уклонения от их уплаты из-за несовершенного финансового контроля.

4. Бюджетные – прямое налогообложение требует определенного развития рыночных отношений, т.к. только в условиях реального рынка может формироваться реальная рыночная цена и реальные доходы, но не исключены и убытки, поэтому прямые налоги не могут являться стабильным источником дохода бюджета.

20. Бюджет розвитку місцевих бюджетів, джерела його формування та основні напрямки використання коштів.

Бюджет розвитку - доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;

Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї)

господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними;

4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

5) запозичення, здійснені у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та іншими законами України);

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.

До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

- погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування;

- капітальні вкладення;

- внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

Бюджет розвитку дозволяє органам влади планувати далеко наперед порівняно з поточним бюджетом, що дозволяє заощаджувати кошти на великі програми або розподіляти витрати на них більш рівномірно на період у кілька років.