
- •1. Застосування теореми про зміну кінетичного моменту для визначення кутової швидкості твердого тіла
- •Малюнок 1
- •Малюнок 2
- •Малюнок 3
- •Малюнок 5
- •2. Застосування теореми про зміну кінетичної енергії для вивчення руху механічної системи
- •Малюнок 6
- •Малюнок 7
- •3. Визначення динамічних реакцій
- •Малюнок 7
- •4. Рівняння Лагранжа
- •Малюнок 9
3. Визначення динамічних реакцій
Тіло, що складається з пластини зі сторонами l3, l2, масою m2 та матеріальної точки m1 на стрижні довжиною l1, закріплених на валу АВ = L=1 м, обертається навколо нерухомої осі за законом φ(t), в якому прийнято ε=20 рад/с2 (рис 7). Використовуючи метод кінетостатики знайти динамічні та додаткові реакції в опорах вала, а у разі прискореного обертального руху, знайти ще й обертальний момент Mоб. Закон руху, маси та розміри тіл наведені у таблиці 3.
Малюнок 7
№ варіанту |
φ(t), рад |
m1 |
m2 |
l1 |
l2 |
l3 |
a |
b |
|
кг |
м |
|
|||||||
12 |
|
5 |
20 |
0.3 |
0.3 |
0.4 |
0.2 |
0.3 |
Таблиця 3
Спочатку визначимо динамічні реакції опор. Зв’яжемо жорстко з тілом рухому систему кординат Axyz. Визначимо активні сили m1g, m2g, що діють на тіло і Моб. Відповідно до аксіоми про звільнення від в’язей відкинемо верхню і нижню підшипникові опори і замінимо їх відповідними реакціями в’язей XA, YA, ZA, XB, YB. До центрів мас кожного з елементів, які складають тіло умовно прикладемо у напрямку, протилежному їх прискоренням (або складовим прискорень)
Малюнок
8
,
,
Отримана система сил є довільною просторовою, тому використаємо відповідні умови її рівноваги:
,
(1)
,
(2)
,
(3)
,
(4)
,
(5)
,
(6)
Розв’яжемо ці рівняння відносно невідомих величин. З рівняння (6) знайдемо обертальний момент:
Із рівняння (4) отримуємо:
Із рівняння (5) отримуємо:
Далі з виразу (3) випливає, що:
З
рівняння (1) знайдемо
З рівняння (2) отримаємо:
Від’ємний
знак у виразах
,
вказує на те, що вектори
,
мають протилежний напрям.
Додаткові динамічні реакції отримаємо, залишивши у виразах повних реакцій лише ті члени, які залежать від ε та εt, а саме:
Н
Н
Н
4. Рівняння Лагранжа
Механічна система, що складається з п’яти тіл, рухається під дією сил ваги та пари сил з моментом M сталої величини. Дані для розв’язку подані в таблиці 4. Схема механізму зображена на рисунку 9. Знайти кінематичні рівняння руху системи в узагальнених координатах, які вказані в таблиці, використовуючи початкові умови.
Малюнок 9
Варіант |
Маси тіл |
Радіуси блоків |
Радіус інерції |
Узагальнені координати |
Початкові умови |
|||||||||||||||
m1 |
m2 |
m3 |
m4 |
m5 |
R1 |
r2 |
R2 |
R3 |
i2 |
q1 |
q2 |
q10 |
|
q20 |
|
|||||
12 |
2m |
3m |
m |
m |
0.5m |
2r |
r |
2r |
r |
r |
s3 |
x |
0 |
0 |
0 |
|
Малюнок 10
Механічна система, рух якої досліджується, має два степені вільності, тому система рівнянь Лагранжа другого роду має вигляд
(1)
Де
Т
–
кінетична енергія системи,
- потенціальна енергія,
-
узагальнені сили, які мають потенціальний
характер.
Визначимо
кінетичну енергію системи
як функцію узагальнених координат і
швидкостей, де
- кінетична енергія окремих тіл.
Для блока 1 маємо:
Осьовий
момент інерції першого блока
,
кутову швидкість виразимо через
узагальнену координату
,
отримаємо:
(2)
Для блоку 2 аналогічно
Осьовий
момент інерції другого блока
.
Кутову швидкість виразимо через
узагальнену координату
, оскільки R1
=
R2,
отримаємо:
(3)
Рух
тіла 4 можна подати як сукупність двох
поступальних рухів: переносного разом
з
центром мас блока 3 і руху
блока 3 відносно цього центра зі швидкістю
.
Швидкість
центра мас тіла 3 можна знайти на підставі
співвідношення:
(4)
Тоді абсолютна швидкість тіла 4:
Кінетична енергія цього тіла:
(5)
Для тіла 5 все аналогічно як і для 4, але вектори відносного і переносного руху будуть мати протилежний напрям, тому вираз для абсолютної швидкості набуде такого вигляду:
Кінетична енергія тіла 5:
(6)
Блок 3 здійснює плоскопаралельний рух. Його кінетична енергія дорівнює:
Осьовий
момент інерції
.
Оскільки кутова швидкість блока 3 та
відносна швидкість тіл 4,5 пов’язані
співвідношенням
,
а отримаємо:
,
(7)
Кінетичну енергію системи, після додавання виразів (2), (3), (5), (6), (7) запишемо:
(8)
Знайдемо частинні похідні від кінетичної енергії:
Визначимо
потенціальну енергію системи:
,
як роботу сил ваги по переміщенню даних
тіл з поточного положення в початкове.
,
Переміщення
центра мас тіла 3 визначаеться на підставі
кінематичного співвідношення (4). Запишемо
його у диференціалах і домножимо на dt.
Отримаємо:
Після
інтегрування цього виразу на проміжку
отримуємо:
Звідси при нульових початкових умовах маємо:
Тоді
потенціальна енергія системи, як функція
узагальнених координат
φ,
x
набуває вигляду:
Знаходимо частинні похідні за узагальненими координатами від потенціальної енергії системи:
,
(9)
Узагальнені
сили
та
визначимо
як коефіцієнти при варіаціях узагальнених
координат у виразі елементарної роботи
непотенціальних сил. До останніх належить
пара сил з моментом M.
Зафіксуємо координату х і надамо механічній системі елементарне переміщення δφ у бік додатних значень зміни кута повороту φ. Відповідна елементарна робота має вигляд:
Звідки маємо
На
елементарному переміщенні
непотенційні
сили роботи не виконують. Тобто:
Отже система рівнянь Лагранжа другого роду (1) запишеться так:
(10)
Рівняння (10) можна розв’язати відносно похідних:
,
,
де
Тоді перші інтеграли диференціальних рівнянь мають вигляд:
,
,
А другі інтеграли:
На
підставі початкових умов визначаємо
сталі інтегрування
і отримуємо шукані рівняння руху
механічної системи: