- •Диференціальне числення функції однієї змінної. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
- •Однобічні похідні функції в точці.
- •Похідна показниково-степеневої функції.
- •Похідна оберненої функцій.
- •Диференціал функції.
- •Формула Тейлора.
- •Формула Маклорена.
- •Подання деяких елементарних функцій за формулою Тейлора.
- •Застосування диференціала до наближених обчислень.
- •Теореми про середнє. Теорема Ролля.
- •Теорема Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •Точки екстремуму.
- •Дослідження функції на екстремум за допомогою похідних вищих порядків.
- •Опуклість і увігнутість кривої. Точки перегину.
- •Асимптоти.
- •Вертикальні асимптоти.
- •Похилі асимптоти.
- •Векторна функція скалярного аргументу.
- •Властивості похідної векторної функції скалярного аргументу.
- •Параметричне задання функції.
- •Рівняння деяких типів кривих у параметричній формі. Коло.
- •Циклоїда.
- •Астроїда.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Кривизна плоскої кривої.
- •Властивості еволюти.
- •Кривизна просторової кривої.
- •Про формули Френе.
- •Інтегральне числення. Первісна функція.
- •Невизначений інтеграл.
- •Методи інтегрування.
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Спосіб підстановки (заміни змінних).
- •Інтегрування частинами.
- •Інтегрування елементарних дробів.
- •Інтегрування раціональних функцій. Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій.
- •Інтеграл виду .
- •Інтеграл виду , якщо функція r є непарною відносно cos X.
- •Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •Інтеграл виду де n – натуральне число.
- •Інтегрування біноміальних диференціалів.
- •Інтеграли виду .
- •1 Спосіб. Тригонометрична підстановка.
- •2 Спосіб. Підстановки Ейлера. (1707–1783)
- •3 Спосіб. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •Кілька прикладів інтегралів, що не виражаються через елементарні функції.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Обчислення визначеного інтеграла.
- •Заміна змінних.
- •Інтегрування частинами.
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла.
- •Формула прямокутників.
- •Формула трапецій.
- •Формула парабол
- •Невласні інтеграли.
- •Інтеграл від розривної функції.
- •Геометричні застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ плоских фігур.
- •Знаходження площі криволінійного сектора.
- •Обчислення довжини дуги кривої.
- •Обчислення об'ємів тіл. Обчислення об'єму тіла за відомими площами його паралельних перетинів.
- •Об'єм тіл обертання.
- •Площа поверхні тіла обертання.
- •Функції декількох змінних
- •Похідні й диференціали функцій декількох змінних.
- •Повний приріст і повний диференціал.
- •Геометричний зміст повного диференціала. Дотична площина й нормаль до поверхні.
- •Наближені обчислення за допомогою повного диференціала.
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремум функції декількох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Зв'язок градієнта з похідною за напрямком.
- •Кратні інтеграли.
- •Подвійні інтеграли.
- •Умови існування подвійного інтеграла.
- •Властивості подвійного інтеграла.
- •Обчислення подвійного інтеграла.
- •Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •Потрійний інтеграл.
- •Заміна змінних у потрійному інтегралі.
- •Циліндрична система координат.
- •Сферична система координат.
- •Геометричні й фізичні застосування кратних інтегралів.
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Зміст КВМ Частина 2.
КУРС
ВИЩОЇ
МАТЕМАТИКИ
ЧАСТИНА 2
2005
Диференціальне числення функції однієї змінної. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
Визначення. Похідної функції f(x) у точці х = х0 називається границя відносини приросту функції в цій точці до приросту аргументу, якщо він існує.
у
f(x)
f(x0 +x) P
f
f(x0) M
x
0 x0 x0 + x x
Нехай f(x) визначена на деякому проміжку (a, b). Тоді – тангенс кута нахилу січної МР до графіка функції.
,
де – кут нахилу дотичній до графіка функції f(x) у точці (x0, f(x0)).
Кут між кривими може бути визначений як кут між дотичними, проведеними до цих кривих у який-небудь точці.
Рівняння дотичної до кривої:
Рівняння нормалі до кривої: .
Фактично похідна функції показує начебто швидкість зміни функції, як змінюється функція при зміні змінної.
Фізичний зміст похідної функції f(t), де t – час, а f(t) – закон руху (зміни координат) – миттєва швидкість руху.
Відповідно, друга похідна функції – швидкість зміни швидкості, тобто прискорення.
Однобічні похідні функції в точці.
Визначення. Правою (лівою) похідною функції f(x) у точці х = х0 називається праве (ліве) значення границі відношення за умови, що це відношення існує.
Якщо функція f(x) має похідну в деякій точці х = х0, то вона має в цій точці однобічні похідні. Однак, зворотне твердження невірне. По-перше функція може мати розрив у точці х0, а по-друге, навіть якщо функція неперервна в точці х0, вона може бути в ній не диференційована.
Наприклад: f(x) = x – має в точці х = 0 і ліву й праву похідну, неперервна в цій точці, однак, не має в ній похідної.
Теорема. (Необхідна умова існування похідної) Якщо функція f(x) має похідну в точці х0, то вона неперервна в цій точці.
Зрозуміло, що ця умова не є достатнім.
Основні правила диференціювання.
Позначимо f(x) = u, g(x) = v – функції, диференційовані в точці х.
1) (u v) = u v
2) (uv) = uv + uv
3) , якщо v 0
Ці правила можуть бути легко доведені на основі теорем про границі.
Похідні основних елементарних функцій.
1) С = 0; 9)
2) (xm) = mxm–1; 10)
3) 11)
4) 12)
5) 13)
6) 14)
7) 15)
8) 16)
Похідна складної функції.
Теорема. Нехай y = f(x); u = g(x), причому область значень функції u входить в область визначення функції f.
Тоді
Доведення.
(з врахуванням того, що якщо x0, то u0, тому що u = g(x) – неперервна функція)
Тоді
Теорему доведено.
Логарифмічне диференціювання.
Розглянемо функцію .
Тоді (, тому що .
З огляду на отриманий результат, можна записати .
Відношення називається логарифмічною похідною функції f(x).
Спосіб логарифмічного диференціювання полягає в тому, що спочатку знаходять логарифмічну похідну функції, а потім похідну самої функції за формулою
Спосіб логарифмічного диференціювання зручно застосовувати для знаходження похідних складних, особливо показникових функцій, для яких безпосереднє обчислення похідної з використанням правил диференціювання видається трудомістким.