2. Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід

При розвідувальному і промисловому бурінні на нафту і газ геофізичні методи дослідження свердловин служать не тільки для геологічної документації розрізів, але і для оцінки пористості, проникності і властивостей колекторів порід, а також їх промислової продуктивності. За даними каротажу виділяються нафтогазоносні пласти і здійснюється перфорація обсадових колон.

При рішенні вказаних задач першим етапом інтерпретації є якісне виділення перспективних на нафту або газ шарів. За даними комплексних геофізичних досліджень в свердловинах виділяються породи, які можуть бути колектора­ми, відрізняються великою пористістю, проникністю, малою глинястістю.

Породи-колектори характеризуються негативними значеннями власних потенціалів, підвищеними або зниженими величинами КС (залежно від того, ніж заповнені пори: нафтою або водою), підвищеними значеннями викликаних потенціалів, мінімумами природного гамма-випромінювання. Навпаки, осадкові породи з підвищеною гли­нястістю і є поганими колекторами, виділяються позитивними аномаліями ПС, низькими величинами КС, зни­женими значеннями викликаних потенціалів, максимумами. Важливим етапом якісної інтерпретації каротажних діаграм є розділення колекторів на ті, що водомістять і нафтогазовміщуючих.

Водонасичені, особливо мінералізо­ваними водами, породи відрізняються мінімумами КС (за рахунок вмісту хлору у воді), підвищеними швидкостями розповсюдження і малим загасанням пружних хвиль в порівнянні з тими ж породами, але сухими. Нафтагазонасичені колектори виділяються високими (іноді середніми) значеннями КС, зниженими (іноді середніми) ве­личинами, зниженими швидкостями розповсюдження і біль­шим загасанням пружних хвиль. По решті параметрів водо- і нафтогазовміщуючих колектори, як правило, не розрізняються. Другим етапом інтерпретації даних каротажу свердловин є кількісна (або напівкількісна) інтерпретація, яка має на кінцевій меті визначення пористості, проникності, нафтогазонасиченості окремих пластів. Пористість гірських порід характеризується коефіцієнтом пористості, відношенням об'єму пір і пусток, що є, в гірській породі до загального об'єму породи. За допомогою теоретичних і емпіричних формул, графіків і номограм величина п може бути визначений по різних ме­тодам геофізичних досліджень свердловин; каротажу ПС, КС з різною довжиною зонда (у тому числі мікрокаротаж і бічне каро­тажне зондування), нейтронному, гамма-гамма, акустичному каротажу. При цьому комплекс різних параметрів необхідний не тільки для дублювання отриманих значень коефіцієнта пористості, але і як матеріал для обробки даних, отриманих іншими методами. Так, наприклад, для визначення пористості по каротажу ПС або даним НГК необхідно знати питоме опору бурового розчину (за даними резістівіметрії). Отримані різними способами величини коефіцієнта пористості усереднюються і порівнюються з лабораторними вимірюваннями зразків порід району, що вивчається, і з даними інших геоло­гічних методів.

Властивість порід пропускати рідини або гази через систему взаємо сполучающіхся пір називається проникністю. Коефіцієнт проникності порід пропорційний коефіцієнту пористості і залежить також від характеру, форми пір, розміру зерен і поверхні порового простору. Визначити величину коефіцієнта проникності можна за даними досліджень свердловин методами природних потенціалів, опору і викликаної поляризації з використанням матеріалів аналізу керна, по яких визначається літологія пройдених свердловиною пластів і розмір зерен.

Для різних типів порід є свої емпіричні залежності геофізичних і петрофізичних параметрів, по яких можна визначити коефіцієнт проникності. До кількісної інтерпретації результатів каротажу відноситься також визначення коефіцієнтів водонасичення, нафтонасичення, газонасичення і деяких інших властивостей пласта і насичуючої його рідини по яких можна судити про продуктивність пластів і передбачувану віддачу свердловиною води, нафти, газу. Методи комплексної кількісної інтерпретації даних каротажу безперервно удосконалюються і дають виключно важливі відомості

про властивості колекторів порід і їх нафтогазоносності.