3.8.3. Метод радіохвильового просвічування

Гірські вироблення і свердловини суцільно і поряд пропускають сліпі рудні жили. Для вивчення целіків порід між виро­бленнями і свердловинами і виявлення металевих копалин застосовуються радіохвильові просвічування (РВП). В цьому методі в одному виробленні або свердловині встановлюється передаючий пристрій, випромінюючий електромагнітні хвилі частотою 0,1 - 10 мГц, а в інших, сусідніх виробленнях або свердловинах вимірюється напруженість поля. Міняючи місцеположення генератора і приймача, можна просвітити породи між гірськими виробленнями, визначити коефіцієнти поглинання порід, а потім оцінити їх електричні властивості. Проте при практичному застосуванні методу РВП зустрі­чаються багато труднощів як апаратурного, так і методичного і теоретичного характеру. Наприклад, спотворення радіохвильово­го поля вносяться гірськими виробленнями, рейками електрични­ми і світловими лініями.

Як апаратура в методі РВП застосовуються батарей­ні передавачі потужністю 1 - 5 вт, працюючі на декількох фіксованих частотах. Випромінювання енергії проводиться за допомогою відкритих лінійних антен у вигляді дроту завдовжки у декілька метрів. Приймачем служить радіокомпаратор (супергетеродинний ба­тарейний приймач) з рамковою або штирьовою антеною. Застосовуються два варіанти методу РВП: шахтний і свердловинний. Вивчаючи методом РВП шахтні і рудникові поля, можна визначити електричні властивості порід у целіках між виро­бленнями або свердловинами. Наявність добре провідних рудних тіл приведе до збільшення загасання енергії і появи ра­діотіней. Таким чином, по електромагнітних тінях можна оконтурить рудні тіла і правильно направити подальші роз­відувальні роботи. Областю застосування методу РВП є пошуки і розвідка сліпих рудних жив вивчення тектонічних порушень і обводнюючих зон. Проте дальність просвічувань не перевищує декількох стільників метрів. Чим нижче опір вміщаючих порід, тим менше дальність розвідки.

4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)

Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка) - це геофізичний метод дослідження будови земної кори і розвідки корисних копалин, заснований на вивченні розповсюдження пружних хвиль, збуджених штучно за допомогою вибухів або ударів. Гірські породи володіють різними швидкостями розповсюдження пружних хвиль. Це призводить до того, що на межах шарів з різними швидкостями утворюються відображені і заломлені хвилі, реєструючи які на поверхні землі можна отримати інформацію про геологічну будову району.

Методика сейсморозвідки заснована, перш за все, на дослідженні кінематики хвиль, тобто часу пробігу різних хвиль від пункту їх збудження до сейсмоприймачів, уловлюючи ко­ливання ґрунти у ряді точок профілю спостережень. В спеціальних достатньо складних установках (сейсмостанціях) електричні коливання, створені у сейсмоприймачах дуже слабими коливаннями ґрунти, посилюються і автоматично реєструються на сейсмограмах. В результаті інтерпретації сейсмограм можна визначити швидкості хвиль, глибину залягання сейсмогеологічних меж, їх падіння, простягання, а використовуючи геологічні дан­ні, можна встановити геологічну природу виявлених гра­ниць.

У сейсморозвідці розрізняють два основні методу: метод відображених хвиль (MOB) і метод заломлених хвиль (МПВ). Останній прийнято називати кореляційним ме­тодом заломлених хвиль (КМПВ). Менше застосування має метод проходячих хвиль. У складних геологічних умовах застосовуються спеціальні прийоми проведення робіт і обробки матеріалів, що дозволяють виділити відображені і заломлені хвилі на фоні інших хвиль. Зважаючи на специфічні особливості цих робіт виділяють ще один метод сейсморозвідки - метод регулюємого спрямованого прийому (РНП).

По вирішуваним задачі розрізняють глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ), структурну сейсморозвідку, рудну сейсморозвідку, інженерно-гідрогеологічну сейсморозвідку, а по місцю виробництва спостережень - наземну, морську сейсморозвідку свердловини і підземної. По частотах коливань пружних хвиль, що використовуються, сейсморозвідка ділиться на високочастот­ну (частоти понад 100 гц), середньо частотну (частоти у декілька десятків герц) і низькочастотну (частоти менше 10 гц). Чим вище частота пружних хвиль, тим більше їх загасання і менше глибинність розвідки. Сейсморозвідка - дуже важливий і у багатьох випадках найточніший (хоча і найдорожчий і громіздкий) метод геофізичної розвідки, що застосовується для вирішення різних геологі­чних задач з глибинністю від декількох метрів (вивчення фізико-механічних властивостей порід) до декількох десятків і навіть сотень кілометрів (вивчення земної кори і верхньої ман­тії).