17. Логістична трансформація транспортних організацій

Базовою тенденцією змін у стратегіях розвитку перевізників є прямування до логістичної стратегії як загальної (корпоративної) стратегії. Це означає, що, по-перше, будь-який перевізник має розглядати ринок транспортних послуг значно ширше – як ринок логістичних послуг (транспортних, експедиційних, страхувальних, пакувальних, складських, інформаційних тощо), по-друге, цей же перевізник, розширюючи сферу своїх компетенцій, трансформується в логістичну організацію. Правда, в багатьох конкретних випадках, насамперед в Україні, така трансформація закінчується лише зміною “вивіски”, до зміни філософії, стратегії справа не доходить.

Формування стратегії перевізників має базуватися на двох основних принципах: ієрархічності та інтегрованості.

За оцінками експертів, ринок логістичних послуг є більш перспективним, ніж ринок транспортних послуг. Поза тим, бар’єри входження на ринок логістичних послуг значно вищі, однак і вища рентабельність. Це пояснюється появою окрім традиційних двох джерел зростання прибутковості – попиту і масштабу, третього мультиплікаційного джерела, ідентифікованого в теорії логістики як ефекту синергії, генеруванню якого перевізник завдячує інтеграції дій зі всіма учасниками логістичного ланцюга.

Підставою для використання як логістичних операторів транспортно-екпедиційних агентств служать такі чинники:

• переймання останніми функцій дистрибуційної системи;

• концентрація продукції;

• скорочення складських потужностей та використання переважно закритих складів;

• формування можливостей розширення дистрибуційної мережі;

• зменшення складських витрат;

• зменшення збутових витрат;

• підвищення рівня сервісу поставок;

• зменшення парку транспортного господарства;

• зменшення хаосу в дорожньому русі;

• зменшення навантаження на довкілля (екологія);

• посилення відповідальності в дистрибуційній мережі;

• зменшення транспортних витрат;

• супутня безкоштовна реклама продукції (через працівників транспортно-експедиційних агентств);

• вивільнення та зменшення витрат ручної праці в транспортно-складських процесах.

Отже, логістичний оператор повинен виступати ще і як дистриб'ютор, налагоджувати роботу з мережами, управляти товарними запасами, контролювати наявність товару на полиці, грамотне викладення, відповідне стандартам компанії-замовника.

18.

Вибір способу транспортування, виду транспорту і логістичних посе-редників виробляється на основі системи критеріїв. До основних критеріїв при виборі способу перевезення і виду транспорту відносяться:

* мінімальні витрати на транспортування;

* заданий час доставки вантажу;

* максимальна надійність дотримання графіку доставки і безпека;

* мінімальні витрати (збиток), пов'язані з запасами в дорозі;

* потужність і доступність виду транспорту;

* продуктова диференціація.

У витрати на транспортування входять як безпосередньо транспорты тарифи за перевезення визначеного обсягу вантажу, так і витрати, зв'язані з транспортно-експедиційними операціями. Факторы, що впливають на ціну транспортної послуги:

■ характер і кількість вантажу

■ характер упаковки, укладка, транспортабельність вантажу

■ вартість навантажувально-розвантажувальних робіт

■ цінність товару і страхування

■ можливість пошкодження та викрадення вантажу

■ конкуренція з боку інших транспортних фірм

■ можливість забезпечення оберненого завантаження тощо. Час доставки є як і витрати пріоритетним показником при альтернативному виборі, тому що визначає сучасні логістичні концепції де час відіграє ключову роль. 3 іншого боку, доставка вантажу в точно призначений термін свідчить (за інших рівних умов) про надійність обраної схеми перевезення (перевізника й інших логіс-тичних посередників). Вибираючи відповідний вид транспорту, необхідно враховувати показники потужності і доступності транспорту, техніко-експлуата-ційні показники і просторової приступності транспорту (конкуренції). Нарешті, важливою умовою вибору є забезпечення збереження вантажу в дорозі, вимог стандартів якості вантажу, міжнародних еколо-гічних вимог. 22.Логістичний аудит в оптимізації ланцюга поставок

Так, у виконанні будь-яких логістичних (транспортних, складських, маніпуляційних, пакувальних) процесів завжди є дилема їх вирішення за аутсорсингом чи інсорсингом, в межах цих рішень - вибір конкретного виконавця, в межах конкретного виконавця - погодження його ключових компетенцій з цілями ланцюга поставок.

Проектування чи перепроектування ланцюга поставок часто трактується як стратегія розвитку підприємства, з допомогою якої підприємство досягає бажаних цілей стосовно обсягу реалізації, продуктивності, ефективності, якості тощо. Водночас, зміна чинників зовнішнього та внутрішнього середовища змушує підприємства коригувати параметри ланцюгів поставок з тим, щоб стратегічно їх оптимізувати.

При аналізі ключових компетенцій підприємства на рівні стратегічного управління промислових підприємств з’являється надзвичайно важливе питання про те, в якій мірі підприємство повинно реалізувати логістичні функції у власній сфері, а в якій передати їх для реалізації спеціалізованим логістичним надавачам послуг. Вже саме здійснення поділу праці між двома суб’єктами, інтегрованими в ланцюзі створення вартості, стикається з багатьма проблемами, які виникають при визначенні глибини використання власної логістичної сфери. Враховуючи концентрацію системи управління ланцюгом поставок на питаннях переміщення матеріалів, товарів і інформації, потреба у нових методах і інструментах відноситься у першу чергу до логістичної сфери. Новим якісним інструментом для задоволення цієї потреби вважають логістичний аудит.

Процеси, пов’язані з покращанням обслуговування клієнтів, що включає розвиток нових продуктів і послуг, а також з рециклінгом спожитих продуктів, вимагають інструментального і методичного забезпечення. Існує потреба у методах і інструментах, які використовуються для оцінювання логістичного профілю продуктивності і рівня витрат даного підприємства, а також дозволяють оцінювати рівень відповідності потенційних партнерів з точки зору взаємодії бізнес-процесів і елементів управління в межах ланцюга поставок.

Означене обумовлює необхідність розробки та обґрунтування методичних положень щодо інтерпретації цілей і структуризації завдань логістичного аудиту конкретного ланцюга поставок, алгоритму та сутності етапів його реалізації, вибору бази порівняння та оцінки логістичної діяльності та ланцюга поставок.

На відміну від такого розуміння, логістичний аудит – це не звичайний аудит фінансової чи бухгалтерської звітності. Логістичний аудит – це, насамперед, інструмент планування стратегії підприємства. Він також трактується як перший крок до реінжинірингу логістичних процесів, а постійний, систематичний аудит логістики є основою для відстежування вищим керівництвом ефективності управління логістичною діяльністю підприємств, оскільки завдяки йому вдається оцінити рівень оптимальності логістики на підприємстві.

Витоки логістичного аудиту, виходячи з досвіду американських підприємств, беруть початок з фінансового аудиту, за яким набув поширення сертифікаційний аудит (аудит якості, екологічний аудит). Теоретичні розробки внутрішнього аудиту, використовуючи вітчизняну практику, дещо співзвучні з логістичним аудитом. Внутрішній аудит стає одним з основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами.

Незалежно від кінцевого результату, логістичний аудит включає наступні рівні діагностики:

• аудит логістичних бізнес-процесів (внутрішній) для з’ясування чи відповідає практична діяльність офіційній корпоративній стратегії, а також орієнтації на споживача;

• аудит споживача стосовно отриманих послуг, тобто поточна логістична практика забезпечує максимальне задоволення клієнта.

Принциповою метою логістичного аудиту є підтримка логістичних рішень, які приймаються на підприємстві. На відміну від інших логістичних інструментів, які також виконують функцію підтримки рішень, логістичний аудит переймає додатково завдання діагностичного аналізу, який може стосуватися як цілого ланцюга поставок, так і певних його ланок. Загалом, методи реалізації логістичного аудиту спираються на загальноприйняті в аудиті принципи захисту якості і захисту довкілля. Особливою рисою логістичного аудиту є спосіб розробки і контролю реалізації стратегії.

При розробці стратегії логістичного аудиту слід врахувати обставини, очікувані результати, об’єкти і критерії планового аудиту. В контексті закладеної оцінки потенційних партнерів в ланцюзі поставок ці елементи повинні виконувати певні умови. Обставинам реалізації аудиту сприяє факт існування близького зв’язку партнерів у формі угоди з постійним постачальником або надавачем послуг. Очікуваний результат аудиту не може обмежуватися лише представленням нинішньої логістичної діяльності потенційного партнера, але мусить також містити її оцінку і розробку прогнозів оптимальної кооперації у майбутньому. Щодо об’єктів аудиту, логістичні процеси виходять на перший план через специфічний характер ланцюгів поставок. Незалежно від того, аудиту можна піддати і сферу логістичного управління, а також потенційні можливості логістики щодо, наприклад, нових рішень у сфері складування і транспортування, ґрунтуючись на домінації принципу утримання логістичних стандартів обслуговування в межах цілого ланцюга поставок.

Дійсний стан аудитованого об’єкту визначається під час аудиту. З метою здійснення оцінки дійсного стану можна звернутися до положень бажаного стану, які містять у собі аспекти логістичного планування у сфері управління ланцюгом поставок. Поза тим рекомендується також формулювання положень ідеального стану. Таку картину можна створити в спиранні на положення ідеальної концепції, яка описує оптимізований об’єкт аудиту згідно з актуальними «правилами гри». Ідеальний стан настільки відрізняється від прийнятого оптимуму, наскільки він враховує специфічні умови підприємства.

Бажаний стан як результат планування створює додаткові обмеження, які виникають з імплементації спеціальних умов, і з цієї причини, як правило, ще більше відрізняється від закладеного оптимуму в конструкції ідеальної концепції. У випадку проведення аудиту складних логістичних процесів рекомендується деталізація їх на часткові логістичні процеси.

Загалом, логістичний аудит може здійснюватися в трьох напрямах:

• фінансовий логістичний аудит, що концентрує увагу на фінансовій та бухгалтерській звітності;

• операційний логістичний аудит, що концентрує увагу на параметрах логістичних процесів (витрати, час, надійність, якість тощо);

• управлінській логістичний аудит, що досліджує вплив та зв’язок стратегій логістики з іншими функціональними сферами та стратегіями підприємства.

Схематично структура логістичного аудиту може бути подана так (див. рис. 5.2):

Рис. 5.2. Система логістичного аудиту

Логічно виглядає встановлення рівня обслуговування будь-яким постачальником свого клієнта, беручи до уваги організаційну здатність постачальника до реалізації поставок у якісно-кількісному вимірі. Власне цей етап логістичного аудиту в постачанні передбачає отримання інформації такого змісту:

• яким чином здійснюється вимірювання рівня обслуговування клієнта;

• які прийняті одиниці вимірювання;

• які встановлені стандарти чи цілі обслуговування клієнта постачальником;

• яким є зазвичай рівень їх реалізації;

• як оцінює реальне виконання постачальник;

• яким чином показники якості отримуються з інформаційної системи;

• яка частка такого вимірювання рівня обслуговування;

• яким чином використовують інформацію щодо оцінювання рівня обслуговування інші функціональні сфери (фінанси, маркетинг тощо);

• чи відображається це на процедурах комунікації та контролю.

Загалом проведений логістичний аудит у постачанні має передусім «управдоподібнити» параметри щодо:

• можливих відхилень поставок в часі;

• передбачуваних термінів поставок, величини поставок;

• випереджувального повідомлення про запізнення поставок, їх некомплектність;

• реакції на рекламації;

• повноти та змісту інформації при складанні замовлення.

Логістичний аудит у сфері дистрибуції передбачає виконання таких етапів:

• ідентифікація актуальних матеріальних потоків;

• ідентифікація логістичних процесів у дистрибуції та логістичних ланцюгів;

• встановлення рівня інтеграції в логістичних каналах і ланцюгах;

• встановлення рівня логістичного обслуговування клієнта у сфері дистрибуції.

На першому етапі логістичного аудиту встановлюється правильність вибору дистрибуційного каналу (безпосереднього, посереднього тощо), правильність його побудови в аспекті довжини та ширини каналу, його потужності. Наступним етапом є встановлення доцільності організування логістичного обслуговування в дистрибуційних каналах та відповідності реалізації цього обслуговування згідно планових рішень. Така інформація щодо ідентифікації логістичних процесів дозволяє оцінити рівень їх інтеграції та зробити висновок щодо відповідності цілям логістичного обслуговування зокрема та цілям ланцюга поставок , оцінюючи рівень інтеграції всіх елементів: матеріальних, капітальних, інфраструктурних (інформаційних, комунікаційних, складських, транспортних), людських.

Кінцевим ефектом логістичної діяльності у сфері дистрибуції є досягнутий рівень логістичного обслуговування клієнта в розрізі таких показників: час поставок, доступність продуктів у запасах, еластичність поставок, частота поставок, точність поставок, зручність подання замовлень, зручність документування тощо. Тому після верифікації положень щодо оцінювання рівня логістичного обслуговування відповідного клієнта завданням логістичного аудиту є систематичне вимірювання виконання елементів обслуговування, зокрема, таких:

• час виконання замовлення;

• мінімальна величина замовлення однієї асортиментної позиції, акцептована постачальником;

• відсоток відсутніх асортиментних позицій на складі;

• відсоток реалізованих комплектних замовлень;

• відсоток вчасно реалізованих замовлень;

• відсоток замовлень, що можуть бути реалізовані зі складу з запасів;

• відсоток якісних товарів, поставлених до місць замовлення;

• час реалізації замовлення;

• легкість і еластичність складання замовлень.

Серед принципових передумов застосування аудиту у логістичній сфері вирізняються передовсім зростаючі вимоги, які стосуються рівня якості надаваних логістичних послуг при одночасній необхідності зниження витрат, пов’язаних з цією діяльності. Через відсутність загально прийнятих норм і офіційно затверджених сертифікатів логістичний аудит характеризується значною свободою як у сфері проектування, так і реалізації і контролю виконання. У табл. 5.1 представлені етапи логістичного аудиту, а також структура найважливіших завдань, які реалізуються в межах кожного з них.

Таблиця 5.1.