Медична інформатика як наука. Медична інформація та методи її обробки. Медичні знання та дані

Медична інформатика — це прикладна, практична наука, дуже близька до технології, тому її предмет нерідко називають інформаційними технологіями. Медична інформатика вивчає закономірності та методи отримання, зберігання, обробки та використання знань в медичній науці та практиці в цілях розширення можливостей пізнання, профілактики та лікування захворювань, охорони та покращення здоров'я людини.

Предмет вивчення - інформаційні процеси, пов'язані з медико-біологічними, клінічними та профілактичними проблемами. Вона орієнтована на біомедицину - підхід до здоров'я на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях.

Об'єкт вивчення медичної інформатики - система охорони здоров'я, провідною частиною якої є охорона здоров'я та елементи системи за рівнями управління та організації.

Основною метою медичної інформатики є оптимізація інформаційних процесів в медицині за рахунок використання комп'ютерних технологій, що забезпечує підвищення якості охорони здоров'я населення.

Медична інформатика працює з медичною інформацією. З інформатики переноситься загальне поняття інформації та її властивості.

Інформацію можна розрізняти:

• за галузями знань – наукова, технічна, економічна, біологічна, медична інформація тощо;

• за видом сприймання – зорова, слухова, смакова інформація тощо;

• за структурно-метричними властивостями – параметрична, топологічна, абстрактна інформація.

• є знання декларативні (я знаю, що...) та процедурні (я знаю, як...); є інформація масова – така, що належить суспільству, та особиста – така, що є унікальною для окремого індивідуума; первинна та вторинна; елементарна, біологічна, соціальна і т.п.

Одночасно з цим інформація по своєму характеру може бути:

* статичною (постійною) або динамічною (змінній);

* первинною (вхідний), похідній (проміжною) або вихідний;

* що інформує або управляє.

Незалежно від типу інформації, людині властиво суб’єктивне сприйняття інформації через деякий набір її властивостей. Усі види інформації мають спільні властивості та закономірності. До властивостей інформації можна віднести наступні:

• інформація має цінність (цінність інформації залежить від того, наскільки вона важлива для вирішення завдання, а також від того, наскільки надалі вона знайде застосування в яких-небудь видах діяльності людини);

• інформація може бути актуальною (своєчасно поданою) та неактуальною;

• інформація може бути об’єктивною або суб’єктивною;

• інформація нематеріальна, але не може існувати без матеріального носія (фізичне середовище, у якому поширюється чи фіксується інформація, називається носієм інформації),

• інформація може бути повною чи неповною (інформація повна, якщо її досить для розуміння і ухвалення рішень; як неповна, так і надмірна інформація стримує ухвалення рішень або може спричинити помилки);

• достовірною чи недостовірною (інформація достовірна, якщо вона відображає дійсне положення справ, достовірна інформація з часом може стати недостовірною, оскільки вона володіє властивістю застарівати, тобто перестає відображати дійсне положення справ);

• адекватною чи неадекватною (іноді використовують термін «точність інформації; точність інформації визначається ступенем її близькості до реального стану об'єкту, процесу, явища і тому подібне);

• доступною чи недоступною (поданою в доступній формі);

• інформація неадитивна (від англ. to add – додавати), тобто окремі повідомлення неможливо алгебраїчно додавати, від цього спотворюється зміст інформації;

• інформація не комутативна, тобто окремі повідомлення неможливо переставляти місцями, від цього спотворюється зміст інформації.

Таким чином властивості інформації: корисність (цінність), актуальність, вірогідність (достовірність), об’єктивність, вимога розпізнання (доступність), повнота (достатній об’єм), нематеріальність. Властивості інформації залежать як від властивостей даних, так і від властивостей методів їх отримання. Одне і те ж інформаційне повідомлення (стаття в газеті, оголошення, лист, телеграма, довідка, розповідь, креслення, радіопередача і т. п.) може містити різну кількість інформації для різних людей залежно від їх накопичених знань, від рівня розуміння цього повідомлення і інтересу до нього. Так, повідомлення, складене на японській мові, не несе ніякої нової інформації людині, що не знає цієї мови, але може бути високоінформативним для людини, що володіє японським. Ніякої нової інформації не містить і повідомлення, викладене на знайомій мові, якщо її зміст незрозуміло або вже відомо.

До загальних властивостей інформації відносять також інформативність та валідність. Інформативність – це сукупність об’єктивності, повноти, достовірності, доступності та актуальності. Валідність – надійність, обґрунтованість, адекватність та відсутність помилок.

Крім загальних властивостей, кожен з видів інформації має свої характерні особливості. Наприклад, такими особливостями для медико-біологічної інформації є неперервне створення, оновлення та передача від покоління до покоління спадкових ознак (спадкова інформація). Важливим є також те, що зберігання й передавання інформації в живих організмах здійснюється на молекулярному рівні.

Інформація є сукупністю знань та даних. Будь-які фізичні характеристики матерії можуть розглядатися як сигнали. Отже, всі процеси в природі супроводжуються сигналами. Зареєстровані сигнали утворюють дані. Ближче до повсякденної практики, дані — це отримані в результаті прямого спостереження процесу або явища числа, символи, слова, які фіксуються в документах а передаються по засобах зв'язку, обробляються засобами обчислювальної техніки незалежно від їх змісту. Дані, унаслідок свого походження, несуть в собі інформацію про події (процесах або явищах), подіям на матеріальному світі. Проте вони не тотожні інформації. Інформація витягується з даних за допомогою певних методів, інформація — це результат витягання з даних знань за допомогою адекватних методів. Звідси можна вивести ближче до завдань, що розглядаються далі, поняття про інформацію. Інформація — це отримана в ході переробки даних сукупність знань (нових, раніше не відомих відомостей) про ці дані, залежності між ними, така, що описує відображене в даних спостережуване явище.

Дані – результат спостережень навколишнього світу, що фіксуються за допомогою органів почуттів або приладів. Вони використовуються для зв’язку, інтерпретації і обробки людьми або машинами. Інтерпретована форма даних, інформація – це важливі і корисні факти, отримані з даних, або власне інтерпретовані дані. Від інформації дані відрізняються тим, що не впливають на процес прийняття рішення, поки вони не організовані відповідним чином, не задіяні і на їхній підставі не прийняте певне рішення. Інформацією можуть бути лише ті дані, що усувають невизначеність. Факти, спостереження, записи, що зберігаються на інформаційному носії, у пам’яті ЕОМ або людини, залишаються даними доти, поки їх не використовують. Дані є інформацією лише в момент їхнього використання. Дані – пасивні, інформація – активна. Ті самі повідомлення в той самий момент можуть бути для однієї системи інформацією, а для іншої залишатися даними, якщо вони перебувають за межами досяжності тієї системи.

Знання – форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини – це відомості, що пройшли перевірку, які узагальнені у вигляді законів, теорій або інших уявлень і поглядів, тобто – підсумок пізнавальної діяльності. Знання – підтверджується дослідом або практикою, відповідністю очікуваного і спостерігаємого результатів. Знання – це цілісна і систематизована сукупність понять про закономірності природи, суспільства і мислення, накопичених людством у процесі активної перетворюючої виробничої діяльності і спрямована на подальше пізнання і зміну об’єктивного світу.

Медична інформація – медичні знання та дані. Медичну інформацію характеризують інформативність та валідність.

Медичні знання – висновки діяльності людини.

Медичні дані – факти і відомості, які відтворюють явища та процеси.