1. Психологія як наука, історія розвитку, основні категорії.

Було в попередніх варіантах

2. Вимоги до написання резюме.

Як правильно скласти резюме

Якщо Вам потрібна робота або Ви бажаєте

знайти більш перспективну зайнятість, ради-

мо визначитися, яка робота Вам більш за все

підходить, а до якої у вас немає ані здібностей,

ні зацікавлення.

Наступним кроком має стати написання резюме.

Грамотно складене резюме – перша умова

успішного працевлаштування.

РЕЗЮМЕ – це документ, за допомогою якого

Ви можете звернути на себе увагу, зацікавити

роботодавця своїми можливостями та профе-

сійними якостями та отримати запрошення на

співбесіду.

Інформацію, яку Ви викладаєте в резюме, дове-

деться часто повторювати і підтверджувати

під час :

написання листа – звернення до роботодав-

ця з метою отримання роботи;

розмови з роботодавцем по телефону;

особистої співбесіди;

заповнення форм та анкет під час прийому

на роботу;

пошуку роботи через Інтернет.

Основні вимоги

до написання резюме:

інформацію в резюме викладайте лаконічно,

правдиво та грамотно;

не використовуйте абревіатури і специфічні

терміни;

надавайте тільки ту інформацію, яку можна

підтвердити;

описуйте тільки позитивні сторони трудо-

вої біографії.

Структура резюме:

прізвище, ім’я, по батькові;

основні особисті дані: дата народження,

адреса, телефон;

мета пошуку роботи (короткий опис поса-

ди, на яку Ви розраховуєте);

освіта та професійна підготовка (навчальні

заклади, курси, отримана кваліфікація);

досвід роботи: подається у зворотній хроно-

логічній послідовності, наголос робиться на

найважливішій інформації;

додаткова інформація (знання мов, уміння

користуватись комп’ютером, ділові якості,

наявність прав водія тощо);

дата складання резюме (поточна)

В сучасному світі багато людей користується

Інтернетом для пошуку роботи, а також робо-

тодавці розміщують свої вакансії для пошуку

працівників. Тому дуже важливим є вміння НЕ

ТІЛЬКИ правильно скласти резюме, але й роз-

містити його в мережі Інтернет на сайтах типу

«Пропоную роботу». Ви можете використову-

вати дві можливості, щоб заявити про себе:

1. Надіслати своє резюме роботодавцям, чиї

вакансії Вас зацікавили;

2. Розмістити своє резюме в розділі «Резюме».

Якщо ваше резюме зацікавить роботодавця,

ви будете запрошені на співбесіду.

Пам’ятайте, що приймаючи до свого колекти-

ву нову людину, керівництво і колеги будуть

оцінювати Вас за:

продуктивність та якість праці;

самостійність, ініціативність і наполегли-

вість у виконанні завдань;

здатність до роботи в колективі;

дотримання трудової дисципліни__

3. Що означає поняття «біхевіоризм»?

Було в попередньому варіанті

4. Що означає поняття «педагогіка»?

Було в попередньому варіанті

Варіант 22

1. Психологічна структура особистості.

Основні теорії психології особистості

Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються

та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під

впливом соціальних факторів в умовах здійснення ним діяльності та

спілкування з іншими людьми. Тому особистість можна вважати «системою

систем», на що вказував Г. С. Костюк.

Особистість — це індивід із соціальна зумовленою системою вищих

психічних якостей, що визначається залученістю людини до конкретних

суспільних, культурних, історичних відносин. Ця система виявляється і

формується в процесі свідомої продуктивної діяльності і спілкування.

Особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв'язків індивіда з

суспільним та природнім середовищем. У філософсько-психологічному

аспекті особистість — це об'єкт і суб'єкт історичного процесу і власного

життя.

В ході свого становлення як особистості індивід поступово стає суб'єктом

цілеспрямованого пізнання та перетворення об'єктивної дійсності й самого

себе. Спочатку він сприймає — переважно як об'єкт — різнобічні впливи з

боку дорослих і створеного людством ще до його народження суспільного,

культурного середовища. Цей вплив спеціально організований суспільством

у формі ігрової, навчальної і трудової діяльності в умовах сім'ї,

дошкільних та шкільних установ, професійної та вищої освіти і

виробництва. Одночасно створюються внутрішні психічні Новоутворення, які

з дитячого віку формують власну свідому активність людини, спрямовуючи

її на пізнання й перетворення об'єктивної дійсності та себе. Особистість

виступає як суб'єкт діяльності та спілкування.

Розвиток особистості відбувається у конкретних суспільних умовах.

Особистість завжди конкретно-історична, вона — продукт епохи, життя

своєї країни, своєї сім'ї. Вона — очевидець та учасник суспільного руху,

творець власної і загальної історії, об'єкт і суб'єкі сучасності.

У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської

діяльності та спілкування, мовою, в неї формуються вищі психічні

функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб'єктом активного

цілеспрямованого пізнання й перетворення навколишнього соціального та

природного середовища. В неї з'являється здатність до самовдосконалення,

самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання

та самонавчання. Вона вступає у «суб'єкт-суб'єктні» стосунки з іншими

людьми.

Слід адекватно співвідносити поняття людини й особистості. Людина як

соціальна та біологічна істота є носієм особистості. Поняття людини

значно ширше за поняття особистості, бо включає у себе велике коло

соціальних і біологічних ознак — антропологічних, етнографічних,

культурних та ін.

Особистість характеризується якісними та кількісними проявами психічних

особливостей, які утворюють її індивідуальність. Індивідуальність — це

поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її

своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність проявляєтьс

2. Роль спілкування у психічному розвитку людини.

Було в попередньому варіанті

3. Що означає поняття «творча праця»?

Творча праця передбачає постійний неповторний пошук нових рішень, нового ставлення до наявних проблем, активного розвитку самостійності та ініціативи.

4. Що означає поняття «кар’єра »?

Кар'є́ра — успішне просування в службовій, громадській, науковій та ін. діяльності. Кар’єра особистості відображає низку поетапних змін службового положення, пов’язаних із просуванням щаблями службової ієрархії в організації.

Варіант 23

1. Сучасні теорії особистості. Гуманістичні теорії особистості (К. Роджерс, А. Маслоу).

Центральною ланкою особистості, за К. Роджерсу, є самооцінка, уявлення людини про себе, «Я-концепція», яка породжується у взаємодії з іншими людьми. Завдяки К. Роджерсу явища самосвідомості та самооцінки, їхні функції в поведінці та розвитку суб'єкта стали важливим предметом подальших психологічних досліджень.

Гуманістична теорія особистості А. Маслоу Гуманістична психологія являє собою альтернативу двом найбільш важливим течіям в психології - психоаналізу і біхевіоризму. Своїм корінням вона йде в екзистенціальну філософію, яка відкидає положення, що людина є продуктом або спадкоємних (генетичних) факторів, або впливу навколишнього сліди (особливо раннього впливу), екзистенціалісти підкреслюють ідею про те, що, врешті-решт, кожен з нас відповідальний за те, хто ми і чим стаємо. Отже, гуманістична психологія в якості основної моделі приймає відповідальну людину, вільно робить вибір серед наданих можливостей. Основна концепція цього напрямку - це концепція становлення. Людина ніколи не буває статичним, він завжди перебуває в процесі становлення. Цьому свідчить наочний приклад становлення чоловіки з хлопчика. Але це не є становленням біологічних потреб, сексуальних або агресивних спонукань. Людина, що заперечує становлення, заперечує сам ріст, заперечує, що в ньому закладено всі можливості повноцінного людського існування. Але, незважаючи на те, що становленню відводиться велика роль, гуманістичні психологи визнають, що пошук справжнього сенсу життя не легкий. Інший погляд можна охарактеризувати як феноменологічний або "тут і зараз". В основі цього напряму лежить реальність суб'єктивна, або особиста, але не об'єктивна, тобто підкреслюється значення суб'єктивного досвіду як основного феномена у вивченні й розумінні людини. Теоретичні побудови і зовнішня поведінка є вторинними по відношенню до безпосереднього досвіду і його унікальному значенню для того, хто його переживає. Маслоу відчував, що занадто довго психологи зосереджувалися на детальному аналізі окремих подій, нехтуючи тим, що намагалися зрозуміти, а саме людини в цілому. Для Маслоу людський організм завжди поводиться як єдине ціле, і те, що трапляється в якійсь частині, впливає на весь організм. Так, розглядаючи людину, він підкреслював її особливе положення, відмінне від тварин, кажучи, що вивчення тварин непридатне для розуміння людини, так як при цьому ігноруються ті характеристика, які притаманні тільки людині (гумор, заздрість, вина і т.д.), він вважав, що від природи в кожній людині закладені потенційні можливості для позитивного зростання і вдосконалення. Основне місце в його концепції займає питання про мотивацію. Маслоу говорив, що люди мотивовані для пошуку особистих цілей, і це робить їх життя значною і осмисленою. Він описував людину, як "бажає істота", який рідко досягає стану повного задоволення. Повна відсутність бажань і потреб, якщо воно існує, у кращому випадку недовговічне. Якщо одна потреба задоволена, інша спливає на поверхню і спрямовує увагу і зусилля людини. Маслоу припустив, що всі потреби вроджені й представив свою концепцію ієрархії потреб у мотивації людини в порядку їх черговості: В основі цієї схеми лежить правило, що домінуючі потреби, розташовані внизу, повинні бути більш-менш задоволені до того, як людина усвідомити наявність і бути мотивованим потребами, розташованими вгорі, тобто задоволення потреб, розташованих внизу ієрархії, уможливлює усвідомлення потреб, розташованих вище в ієрархії, і їх участь у мотивації. За Маслоу, це є головним принципом, що лежить в основі організації мотивації людини, і чим вище людина може піднятися в цій ієрархії, тим велику індивідуальність, людські якості і психічне здоров'я він продемонструє. Ключовим моментом у концепції ієрархії потреб Маслоу є те, що потреби ніколи не бувають, задоволені за принципом "все або нічого". Потреби частково збігаються, і людина одночасно може бути мотивований на двох або більше рівнях потреб. Маслоу зробив припущення, що середня людина задовольняє свої потреби приблизно так: · Фізіологічні - 85%, · Безпека і захист - 70%, · Любов і приналежність - 50%, · Самоповага - 40%, · Самоактуалізація - 10%. Якщо потреби більш низького рівня перестануть задовольнятися, людина повернеться на даний рівень і залишиться там, поки ці потреби не будуть у достатній мірі задоволені. Тепер розглянемо ієрархію потреб за Маслоу більш докладно: