- •35.Комплексні числа та дії з ними в тригонометричній формі.
- •37. Властивості невизначеного інтеграла
- •38.Метод підстановки (заміна змінної інтегрування) інтегрування частинами
- •39.Інтегрування раціональних дробів.
- •41.Інтегрування ірраціональностей виду
- •42. Інтегрування диференціального бінома
- •44.Поняття визначеного інтеграла. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •45.Формула Ньютона-Лейніца.
- •68.Відокремлені і відокремлюванні зміні.
- •55. Властивості чр
- •62Абсолютна і умовна збіжність ряду.
- •60. Інтегральна ознака коші Збіжності ряду
- •52. Застосування інтегралів в економіці
- •58. Ознака Даламбера
- •64.Радіус збіжності
- •Виведемо формулу для знаходження радіуса збіжності ряду. Для цього побудуємо ряд із абсолютних величин членів ряду:(1):
- •74. Структура заг.Розв.Лінйного неоднорідного др.
- •46.Заміна змінних у визначеному інтегралі. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •47.Невласні інтеграли 1 і 2 роду.
46.Заміна змінних у визначеному інтегралі. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
Якщо: 1)
— неперервна для
;
2)
3)
та
— неперервні для
4) при
то

Зауваження. При заміні змінної інтегрування у визначеному інтегралі змінюються межі інтегрування, і тому нема потреби повертатись до початкової змінної.
Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
Теорема
11. Якщо
функції
та
мають неперервні похідні для
,
то
![]()
47.Невласні інтеграли 1 і 2 роду.
Означення.
Границя
при
називається невласним інтегралом від
функції f(x)
на нескінченному проміжку
і позначається так:
.
Якщо
ця границя існує та скінченна, то
невласний інтеграл називається збіжним,
а якщо не існує (зокрема нескінченна),
то — розбіжним.Якщо
f(x)
— інтегровна для скінченних a
та b,
тобто
формули для обчислення невласних
інтегралів на нескінченному проміжку
мають вигляд:
де
![]()
53.Подвійний
інтеграл та його обчисленняОзначення.
Якщо
існує та не залежить ні від способу
розбиття області D
на частини, ні від вибору точок Mi,
то ця границя називається подвійним
інтегралом від функції
по області D
і позначається так:
![]()
Заміна змінних інтегрування в подвійному інтегралі
Нехай у подвійному
інтегралі (7.36) треба зробити перехід
від змінних
до змінних
,
тобто перейти від декартової системи
координат
до довільної системи координат
за формулами
,
,
які відомі.
Для цього необхідно
обчислити елементарну площу
в новій системі координат
.
Диференціал
радіуса-вектора в системі
має вигляд:
.
Отже, елементарну
площу
у декартовій системі координат можна
знайти як модуль векторного добутку
векторів:
.
У довільній системі
координат
![]()
,
а елементарна площа буде такою:



