
- •Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
- •Види політики. Структура політики
- •3.Характерні риси політики.
- •4.Політика як наука і мистецтво, зв*язок політики з іншими сферами суспільного життя (економікою, мораллю, релігією, право)
- •5.Об'єкт і предмет політології
- •6.Категорії та закономірності політології
- •7. Функції та методи політології
- •8. Місце політології в системі суспільних наук.
- •9. Cутність влади як суспільного явища
- •10. Концепція політичної влади
- •11. Політична влада: сутність, форми прояву та ресурси.
- •12. Сутність,структура та ф-ї політичної системи суспільства
- •13. Типи політичних систем
- •15. Політична система однієї із зарубіжних країн.
- •16. Поняття політичного режиму та його критерії.
- •17. Сутність, типи та ознаки демократії.
- •18. Авторитарний та тоталітарний політичний режими.
- •19. Сутність, ознаки та функції держави.
- •20. Теорії походження держави.
- •21. Форми державного правління.
- •22. Форми державного устрою
- •23.Правова і соціальна держава
- •24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
- •25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
- •26. Типологія політичних партій.
- •27. Типологія партійних систем.
- •29. Сутність виборчої система. Принципи виборчого права
- •30. Мажоритарна виборча система
- •33. Плебісцит і референдум
- •34. Сутність, типи та роль громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •35. Громадські рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •36. Громадські організації та органи та їх роль в житті суспільства.
- •37.Поняття «суспільно-політична течія» і «суспільно-політична доктрина»
- •38. Лібералізм та неолібералізм.
- •39.Консерватизм та неоконсерватизм.
- •40. Соціалізм і комунізм як суспільно-політ течії.
- •41. Соціал- демократична концепція соціалізму
- •42. Політичний екстремізм та його різновиди
-
Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
Політика – це діяльність у сфері відносин соц. спільностей класи , партії, держави, нації, основним елементом якої є проблема державної влади. Походження поняття «політика» здебільшого пов'язують із назвою однойменної праці давньогрецького мислителя Аристотеля, в якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади. Покликали її до життя ускладнення механізмів матеріального виробництва, культурний прогрес, зростання соціальної мобільності суспільства. Внаслідок цих об'єктивних процесів виокремилися групи людей з підвищеною конфліктністю, непримиренністю. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мистецтво суспільного існування, необхідний чинник збереження цілісності диференційованого суспільства. Розмірковуючи про політику, найчастіше ведуть мову про владу одного класу над іншим, однієї соціальної групи над іншими, однієї особистості над масою тощо. Ядром політики є боротьба за завоювання, утримання і використання влади, водночас політична влада являє собою реальну здатність соціальних сил реалізувати свої специфічні об'єктивні інтереси, проводити свою волю в політиці й правових нормах. Метою політики як усвідомленої діяльності є націленість на забезпечення оптимально можливого в даному суспільстві й конкретних умовах здійснення суспільних процесів, вивчення їх та регулювання і розвиток у тому напрямі, якого бажає домінуюча чи опозиційна група Об'єктом політики в різних сферах суспільства є відносини соціальних груп із питань, життєво важливих для зазначених груп і суспільства взагалі, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому — форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. Суб'єктом політики можуть бути особистість, організація або суспільна група, які здатні самостійну участь у політичному житті відповідно до власних або суспільних інтересів й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. Головним суб’єктом є держава, сукупним – народ , а неподільний – громадянин. Суб'єктів політики можна класифікувати за розглянутими далі ознаками: 1. Інтересом, який вони прагнуть реалізувати через політичну владу: – громадянське суспільство загалом; – соціальні, етнічні та конфесійні групи; – окремі особистості. 2. Соціально-становою приналежністю: – стани (робітничий, селянський тощо); – політичні лідери (еліта) станів. 3. Соціальне професійною приналежністю: – громадяни, які мають політичні права і не є професійними політиками; – громадяни, котрі тимчасово професійно здійснюють політичну діяльність як обрані до представницьких, виконавчих або судових органів влади; – громадяни, які професійно здійснюють політичну діяльність (теоретичну чи практичну); – громадяни, які працюють у державно-адміністративному апараті, що репрезентує державу. 4. Належністю до організованих етноконфесійних груп: – етнополітичні об'єднання та рухи (домінуючих етносів чи національних меншин); – конфесійно-політичні об'єднання та рухи. 5. Ступенем і мірою організованості: – державні організації та інституції; – політичні партії; – громадсько-політичні організації, об'єднання, рухи; – політичні блоки, фракції, угруповання. Політичні відносини - це відносини між суб’єктом політики, які стосуються політики і в яких виявляються інтереси суб’єктів політики. Отже політика — одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов'язкових для всього суспільства рішень.