Засоби, що використовуються при кишковому дісбіозе

Для купірування клінічних симптомів дисбактеріозу і нормалізації біоценозу кишкового вмісту використовуються препарати наступних груп. 1. Похідні 8-оксихіноліну (менаформ, мексаза, интестопан). 2. Препарати вісмуту (вісмуту нітрат основний, вікалін, вікаір, де-нол). 3. Для регуляції рівноваги кишковою микрофолори застосовують біологічні препарати (пробіотики та пребіотики - колібактерин, біфідумбактерин, біфікол, лактобактерин; протейний і стафілококовий бактеріофаги; бактисубтил, лінекс, хілак і ін.).

Конкретні цілі:

1. Аналізувати причини появи захворювань травного каналу.

2. Уміти класифікувати лікарські засоби, що впливають на функції травного каналу (згідно сучасної класифікації).

3. Виберати групу і конкретний лікарський засіб з урахуванням даних фармакокінетики, фармакодинаміки, взаємодії, небажаних лікарських реакцій і формулярної системи при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту відповідно до форми захворювання, вираженості основних клінічних синдромів і тягаря стану хворого.

4. Ознайомитись з національними рекомендаціями по діагностиці і лікуванню різних захворювань шлунково-кишкового тракту, зі стандартами фармакотерапии в гастроентерології.

5. Проаналізувати механізм дії лікарських засобів, що впливають на функції травного каналу.

6. Проаналізувати фармакологічні ефекти основних груп лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні патології органів травлення:

• (препарати, що знижують шлункову секрецію: М-холіноблокатори (атропін, гастроцепін);

• Н₂-гістаміноблокатори (циметидин, ранітидин, фамотидин);

• інгібітори протонної помпи (омепразол, рабепрозол);

• антациди (альмагель, фосфалюгель, бікарбонат натрію, і ін.);

• в’яжучі і обволікаючі (вікалін, вікаір)

• засоби, що змінюють моторику шлунково-кишкового тракту, –

селективні блокатори кальцієвих каналів, розташованих в клітинах гладкої мускулатури кишківника – дицетел, папаверин, платифілін);

послаблюючі засоби (форлакс, регулакс, мукофальк, фенолфталеїн, препарати рослинного походження);

• антибактеріальні (антихелікобактерні) препарати (амоксицилін, кларитроміцин, тетрациклін, метронідазол);

• кишкові антисептики (ніфуроксазид, депендал-м, інтетрикс);

• антидіарейні засоби (лоперамід);

• поновлюючі рівновагу мікрофлори кишківника (пробіотики, пребіотики, симбіотики));

• прокінетики (метоклопрамид, домперидон, цизаприд, тримебутин).

7. Інтерпретувати принципи вибору препарату, визначення шляхів введення, раціонального режиму дозування препарату з урахуванням міри і типа порушень шлункової секреції, моторики шлунково-кишкового тракту, наявності непереносимості, даних фармакокінетики, а також чинників, що змінюють чутливість до препарату.

8. Здійснювати діагностику, корекцію та профілактику небажаних реакцій, оцінку можливості комбінованого застосування ЛЗ.

9. Здійснювати оцінку ефективності та безпеки застосування зазначених ЛЗ.

10. Скласти алгоритм допомоги пацієнтам при виразковій хворобі, езофагітах, гастритах, ентероколітах, кишковою колікою, шлунково-кишковою кровотечею.

11. Виписати та проаналізувати рецепти на ЛЗ, що застосовуються при порушеннях функції травного каналу.