130. Визначіть особливості та закономірності господарського розвитку сша у 40 - 80 рр. Хх ст. Що таке “рейганоміка“?

Після кризи 1974—1975 рр., уряд США відмовився від кейнсіанської концепції глобального регулювання економіки. Рекомендації Фрідмена починають давати відповідний ефект. Цілковитого тріумфу його економічна теорія зазнала за президента Р. Рейгана, коли було досягнуто високого рівня стабілізації американської економіки, послаблено інфляцію, зміцнено долар. Свою економічну програму, основними пунктами якої були стримування інфляції та стимулювання економічного розвитку, Р. Рейган оприлюднив 1981 р. Програма заперечувала політику перерозподілу доходів, яка мала на меті пом’якшення соціального напруження і стимулювання попиту з метою забезпечення економічного зростання та ліквідації безробіття.Річ у тім, що прогресивна система оподаткування в США, що передбачала перерозподіл частини доходів на користь найбідніших, втратила своє позитивне значення і перетворилася на систему загального перерозподілу, що сприяло деформації економічної структури і потребувало значного управлінського апарату. Уряд почав втручатися в усі сфери суспільного життя, що призводило до гальмування ринкових сил. Економічна програма Рейгана включала чотири компоненти: реформування податкової системи з метою стимулювання заощаджень та розширення інвестиційних фондів; зменшення державних витрат (крім витрат на оборону) з метою скорочення дефіциту бюджету; обмеження регламентації економічної діяльності з метою пожвавлення підприємництва та відновлення ринкових механізмів; проведення монетаристської політики контролю за грошовою масою.

131. Визначіть особливості та закономірності господарського розвитку Великобританії у 40 - 80 рр. Хх ст. Що таке “тетчиризм“?

Велика Британія: політика державного регулювання. За роки Другої світової війни країна втратила 25 % національного багатства, зменшився обсяг промислової продукції. За темпами розвитку в 50-х роках Велика Британія відставала від інших розвинутих європейських країн. До початку 70-х років від Британської імперії залишився лише ряд островів у Світовому океані, а сама вона перетворилася на Британське співтовариство — міжурядову організацію країн, які до неї раніше входили і визнавали зв'язки з колишньою метрополією. Здобуття незалежності колоній поставило перед країною питання участі в європейській інтеграції.

Прискореному розвитку економіки Англії в 50-х роках сприяли науково-технічна революція, удосконалення методів управління, великі капіталовкладення держави у виробництво, структурні зміни в промисловості. Поліпшенню економічного стану країни також сприяли поставки воєнно-стратегічної сировини та виконання воєнних замовлень США у зв'язку з війною в Кореї. Нагромадження золота і валюти дало змогу уряду лейбористів наприкінці 1950 р. відмовитися від американської допомоги за планом Маршалла. Друга половина 60—70-х років в економіці країни позначена кризовими явищами. Вони тісно пов'язані зі світовою енергетичною кризою 1973 p., з циклічною кризою 1975 р. і великими витратами на соціальні програми лейбористів. Темпи інфляції сягнули до кінця 70-х років 15 % за рік — небаченого до того часу в країні рівня.

Тетчеризм (від англ. Thatcher) – британська економічна політика уряду М. Тетчер (звідси - назва) для виходу національної економіки з кризи другої половини 70-х років ХХ століття за допомогою неоконсервативної моделі державного регулювання економіки. Сутність цієї політики, що базувалася на концепції неолібералізму (монетаризму) полягала в: підтримці вільного підприємництва і особистої ініціативи; податковій реформі (відмова від прогресивних ставок оподаткування приватних осіб та підприємців, податкові пільги для підприємництва, скорочення прямого оподаткування і розширення непрямих податків); скороченні бюджетних витрат (скорочення державного апарату, ліквідація галузевих міністерств; скорочення соціальних програм); антиінфляційній політиці (обмеження грошової маси в обігу, підвищення ставки банківського проценту; скасування обмежень на експорт капіталу); приватизації державних галузей і підприємств (вугільна, автомобільна, металургійна, газова і нафтова, авіакосмічна, телекомунікаційна, залізничний та повітряний транспорт тощо); правовому регулюванні проведення страйків. Результатами “тетчеризму” були: зниження інфляції з 18 до 6 відсотків; позитивна динаміка темпів економічного зростання (темпи промислового виробництво – з 1 до 4-6 відсотків тощо); збільшення питомої долі британського промислового виробництва у промисловому виробництві капіталістичних країн з 4 до 6 відсотків; збільшення золотовалютних резервів з $ 4,3 млрд. до $ 16 млрд.; скорочення безробіття з 11 до 8 відсотків; помітне зростання доходів і життєвого рівня населення; високий авторитет М. Тетчер та підтримку виборців.