6.3.Яка суперечність вирішується з допомогою кредиту?

Як відомо, передумовами існування кредиту є розвиток товарно-грошових відносин, функціонування економічних агентів на засадах комерційного чи господарського розрахунку, наявність у них поточних або майбутніх доходів. А конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, є коливання потреби в коштах і джерелах їх формування у юридичних та у фізичних осіб. Коли в одних із них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Саме ця суперечність розв’язується за допомогою кредиту.

6.4.Назвіть основні принципи організації кредитних відносин.

Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування:

— цільове призначення позички;

— строковість передання коштів кредитором позичальнику;

— поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

— забезпеченість позички;

— платність користування позиченими коштами.

Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини.

Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості.

Забезпеченість полягає в тому, що кредитор при наданні позички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки. Забезпеченням позички може бути майно (нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні цінності), що береться у заставу, а також зобов’язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії, поручительства).

Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента.

6.5.Як класифікується банківський кредит?

Банківський кредит має місце тоді, коли однією зі сторін кредитної угоди є банк. Його об’єктом є грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу, а тому він надається тільки у грошовій формі. Угода позички тут відокремлена від акту купівлі-продажу.

З позицій відтворення суспільного капіталу банк умовно поділяється на позичку капіталу і позичку грошей. Позичка капіталу — це позичка, в результаті якої збільшується дійсний капітал, а позичка грошей — це позичка, внаслідок якої лише забезпечується рух грошей як платіжного засобу, який не супроводжується розширенням виробництва.

Кредитні відносини, що виникають при банківському кредиті, характеризуються надзвичайно великою розмаїтістю. Насамперед вони поділяються на дві великі групи. Перша з них — це кредити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів і які він має намір вкладати у різні види активів (у кредити, цінні папери, іноземну валюту, нерухоме майно). Ці кредити поділяються на залучені вклади і депозити, позики, отримані шляхом випуску та розміщення банками власних облігацій і векселів, міжбанківські кредити. Другу групу становлять кредити, які надає банк своїм клієнтам. Їх можна класифікувати за багатьма ознаками.

За укрупненими об’єктами кредитування банківський кредит поділяється на три групи:

1) кредит в основний капітал

2) кредит в оборотний капітал

3) кредит на споживчі потреби

У взаємозв’язку з джерелами погашення за характером повернення розрізняють кредити: 1) з одноразовим поверненням; 2) з погашенням у розстрочку; 3) з регресією платежів.

За термінами користування банківський кредит поділяється на короткостроковий (умовно до одного року), середньостроковий (від одного до трьох років) і довгостроковий (понад три роки).

За сферами суспільного відтворення розрізняють кредити у сферу виробництва, у сферу обігу та у сферу споживання..

За порядком надання кредит поділяється на прямий і непрямий. Непрямим є кредит, коли між кредитором і позичальником є якийсь посередник.

За методом надання розрізняють кредити, які позичальники отримують одноразово, перманентно або гарантовано.

За схемою надання розрізняють кредити, що надаються відповідно до кредитної лінії, револьверні, контокорентні та овердрафт.

За формою залучення кредиторів до кредитних операцій банківський кредит буває двосторонній, консорціумний (синдикатний), паралельний (багатосторонній).

За забезпеченістю повернення креди-ти бувають забезпечені та не забезпеч-ені (бланкові). Зокрема, до забезпече-них кредитів відносять іпотечні креди-ти, які надаються під заставу нерухо-мого майна.

За ступенем ризику кредити поділя-ються на дві групи — стандартні та з підвищеним ризиком.

За строками повернення розрізняють кредити строкові, до запитання, відст-рочені (пролонговані) та прострочені.