
- •Визначення «економічної безпеки» як категорії економічної науки.
- •Система основних показників економічної безпеки.
- •Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Національний інтерес і національна безпека.
- •Підходи до розуміння визначення «економічної безпеки» для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
- •Граничні значення показників економічної безпеки за експертними оцінками.
- •Формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Експортна діяльність, як фактор підтримки достатнього рівня економічної безпеки держави.
- •Межі відкритості й безпека української економіки
- •Проблеми економічної безпеки України та її забезпечення в основних сферах економіки.
- •Захист прав інтелектуальної власності й технологічна безпека.
- •Екологічний аспект економічної безпеки.
- •Конкурентоспроможність як механізм забезпечення економічної безпеки.
- •Основні внутрішні загрози економічної безпеки України в соціально-економічній і науково-технічній сферах.
- •Актуальні зовнішні загрози економічної безпеки України в умовах високої відкритості економіки країни.
- •Позитивні й негативні сторони залучення іноземних інвестицій з урахуванням національних інтересів України.
- •Розширений або факторний підхід до аналізу інвестиційного клімату в країні.
- •Розвиток інститутів протидії економічним основам міжнародного тероризму в системі забезпечення економічної безпеки.
- •Глобалізація світових зв'язків і зростання економічної взаємозалежності окремих країн у світовому господарстві.
- •Валютно-фінансова безпека України.
- •Взаємодія тіньового сектора економіки України й інших країн.
- •Забезпечення економічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства.
- •Кіотський протокол як ринковий інструмент забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •Діяльність міжнародних організацій у галузі вирішення питань екологічної безпеки в умовах глобальних кліматичних змін.
- •Розвиток фінансових інструментів для малого бізнесу як гарантія економічної безпеки країни.
- •Інвестиційне регулювання інноваційної діяльності за умови формування оптимального рівня економічної безпеки країни.
- •Україна у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •30. Поняття та критерії інвестиційної безпеки
- •31.Правове забезпечення експортно-імпортних операцій в Україні
- •32. Механізм страхування валютних ризиків в міжнародній торгівлі.
- •33.Стратегії забезпечення економічної безпеки держави при здійсненні міжнародної діяльності.
- •34. Міжнародна інформаційна безпека: проблеми та перспективи.
- •35. Міграція робочої сили у системі економічної безпеки країни.
- •36.Вплив зовнішнього боргу на економічну безпеку країни.
- •37.Основні складові економічної безпеки України у системі міжнародної діяльності.
- •38.Необхідність державного регулювання процесів відкритості національної економіки.
- •39. Науково-технологічне забезпечення, інструмент формування оптимального рівня економічної безпеки міжнародної діяльності країни.
- •40.Кількісний аналіз ризику зовнішньоекономічної діяльності держави
- •41.Вплив міжнародного туризму на економічну безпеку країни.
- •42.Транскордонне співробітництво України у контексті Європейської інтеграції.
- •43.Міграція капіталу як умова вступу України в глобальний економічний простір.
- •44.Інструменти забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності.
- •45.Визначення індикаторів економічної безпеки держави та їх критичні значення.
- •46.Інновації, як інструмент забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності держави.
- •47. Вплив інфляційних процесів на економічну безпеку країни: кількісний та якісний аналіз наслідків.
- •48.Стратегія забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності України.
- •49. Регіональні особливості економічної безпеки України.
- •50. Методи оцінки економічної безпеки країни.
- •51.Структурні зрушення у світовій економіці та їх вплив на економічну безпеку України.
- •52. Оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки України на сучасному етапі економічних відносин.
- •53. Ризики міжнародної економічної діяльності: види, оцінка, наслідки, способи мінімізації.
- •54. Фінансова безпека підприємства, як складова фінансової безпеки держави.
- •55.Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки України.
-
Межі відкритості й безпека української економіки
«Відкритість» національної економіки пов'язується з відносинами, що визначають умови розширення та межі можливостей економічної системи у розвитку міжнародного співробітництва. Це вільний рух товарів, капіталу, людських ресурсів та знань, які передають технології і веде до економічного зростання в усіх країнах.
Умови відкритості ек-ки:
1)сприятливий інвестиційний клімат; 2)сприятливе тарифне і нетарифне державне регулюв ЗЕД; 3)доступність внутр ринку для іноземних технологій, інформації, робочої сили, управл досвіду. Діяльність держави повинна орієнтув на: 1)відкриття внутр ринку для іноземної конкуренції у поєднанні з гнучкою системою захисту нац виробників; 2)забезпечення прав та ек гарантій, нормального функціонув іноземних підприємств; 3)зближення вітчизняного господарськ права з міжнар; 4)застосування загально-прийнятих засобів і методів регулюв ЗЕД України. Ступінь відкритості ек-киУкр є вищим, ніж можна було очікувати, знаючи низьку конкурентоспроможність вітчизняного вир-ва.
До економічної безпеки слід відносити тільки ті складові, які містять лише економічні відносини. З такої точки зору до категорії “економічна безпека держави” доцільно відносити лише власне економічну, фінансову , зовнішньоекономічну і соціальну складові.
Економічна безпека - це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.
У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:
- економічну незалежність;
- стійкість і стабільність національної економіки;
- здатність до саморозвитку й прогресу.
-
Проблеми економічної безпеки України та її забезпечення в основних сферах економіки.
Найгостріші проблеми сьогодення у сфері забезпечення національної безпеки взагалі і економічної зокрема були визначені у минулорічному Посланні Президента України до Верховної Ради України. Серед них:
-
суттєве посилення фінансової безпеки і максимальне поліпшення інвестиційного клімату;
-
досягнення реального економічного зростання та утворення ефективної системи соціального захисту населення;
-
посилення трудоресурсної безпеки;
-
підвищення рівня продовольчої безпеки держави;
-
створення надійних гарантій техногенної, екологічної та технологічної безпеки, розвитку науково-технічного потенціалу;
-
посилення енергетичної безпеки;
-
забезпечення інформаційної безпеки держави;
-
поглиблення інтеграційних взаємовідносин;
-
підвищення рівня конкурентоспроможності держави з урахуванням національних інтересів за всіма складовими зовнішньоекономічної політики.
Основне завдання держави в контексті забезпечення економічної безпеки - створення такого економічного, політичного та правового середовища й інституційної інфраструктури, які б стимулювали найбільш життєздатні підприємства, інвестиційні процеси, виробництво перспективних конкурентоспроможних товарів. Цей процес має супроводжуватися реалізацією низки заходів, серед яких найактуальнішими є:
- діагностика галузевої конкурентоспроможності, створення умов для входження до світової господарської системи;
- вибір пріоритетних сфер, галузей, комплексів, які в змозі забезпечити вихід на світові ринки;
- розробка програм та механізмів їх реалізації відповідно до обраних пріоритетів;
- забезпечення активної участі в реалізації програм держави та інших суб'єктів господарської діяльності.
Сьогодні потрібно враховувати, що місце країни в сучасному світі визначається якістю людського капіталу, станом освіти і ступенем використання науки і техніки у виробництві. Достатня кількість робочої сили і сировинних матеріалів усе менше розцінюється як конкурентна перевага.