44.Інструменти забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності.

- Податки і податкова політика. Податки і податкова політика є найважливішими елементами системи забезпечення економічної безпеки держави. Значення податкової безпеки багаторазово зростає в міру переходу до економіки, що базується на ринкових принципах і механізмах господарювання. Надання державою населенню суспільних благ і послуг, а також їх кількість і якість значною мірою залежать від податкової безпеки країни, яка є однією зі складових економічної безпеки.

- Фінансова система. Як інструмент економіки фінансова система є досить широким та комплексним поняттям, що охоплює ряд підсистем кожна з яких має власну структурно–логічну побудову. Характеризує стан захищеності основних інтересів держави та регіонів, структур та громадян від загроз у фінансовій сфері.

- Моніторинг - це інформаційно-аналітична система спостережень за динамікою показників економічної безпеки країни. Він проводиться в багатьох країнах світу, однак для України моніторинг має особливе значення.

Також до інструментів і заходів забезпечення ЕБ можно віднести:

♦ додержання законності на всіх етапах гарантування економічної безпеки;

♦ баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

♦ взаємну відповідальність особи, сім'ї, суспільства, держави щодо гарантування економічної безпеки;

♦ своєчасність і адекватність заходів, пов'язаних з відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів;

♦ надання пріоритету мирним заходам у розв'язанні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;

♦ інтеграцію національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою.

45.Визначення індикаторів економічної безпеки держави та їх критичні значення.

Найважливіші індикатори економічної внутрішньої безпеки слід групувати в межах основних підсистем національної економічної системи. Такими індикаторами в межах продуктивних сил є загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини - працівника, умови її праці, рівень енергоозброєності праці, економічного мислення, задоволення фізичних потреб, професійна мобільність тощо стосовно основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень впровадження нових ресурсо - та енергозберігаючих та біотехнологій, забезпеченість населення новітньою медичною технікою, лікарськими препаратами, впровадження предметів праці з наперед заданими властивостями, питома вага верстатів з числовим програмним управлінням, "інтелектуальних роботів", комп’ютерів п’ятого і шостого поколінь та ін. щодо засобів виробництва; питома вага витрат на розвиток науки у ВВП, кількість раціоналізаторських пропозицій, отриманих патентів в межах країни і окремих підприємств та ступінь їх впровадження, обсяг витрат на розвиток науки у розрахунку на одного працівника, наявність наукових лабораторій на великих підприємствах, кількість венчурних підприємств, структура витрат на фундаментальні і прикладні науки, пріоритетність країни в декількох напрямах розвитку світової науки, ступінь захисту інтелектуальної власності тощо стосовно такого відособленого елемента продуктивних сил, як наука; рівень впровадження нових форм організації виробництва і праці, систем заробітної плати, розвитку організаторських навичок у працівників тощо в межах такого відокремленого елемента продуктивних сил, як форми і методи організації виробництва; рівень розвитку інформаційних технологій, зокрема принципово нових засобів передачі інформації, забезпеченості достовірною інформацією (різними її видами) суб’єктів економічної діяльності на мікро- та макрорівні, рівень захисту державних інформаційних ресурсів, створення національних та регіональних інформаційних мереж, входження в міжнародну інформаційну систему інтернет, в т. ч. передусім великих підприємств, розробка системного програмного забезпечення тощо в межах такого найновішого елемента продуктивних сил, як інформація; ступінь використання нетрадиційних джерел енергії, рівень наукових досліджень на шляху до освоєння термоядерної енергії та ін. в межах використовуваних людьми сил природи.

Зовнішньоекономічна безпека є складовою економічної безпеки країни. В Україні рівень зовнішньоекономічної безпеки вимірюється на основі системи індикаторів:

Індикатори та порогові значення індикаторів стану зовнішньоекономічної безпеки України

Частка імпорту у внутрішньому споживанні держави, % ≤ 30, Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні держави, % ≤ 25, Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі, % ≤ 30, Питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів, % ≤ 40

Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів ≥ 1 , Відношення обсягу експорту до ВВП, % ≤ 50 ,Відношення обсягу імпорту до ВВП, % ≤ 50