- •Тема 1: Основи управління інвестиціями підприємств
- •1.Економічна сутність та класифікація інвестицій підприємства
- •2.Сутність та завдання управління інвестиціями підприємства. Показники та методи аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- •3.Інвестиційна політика підприємства, її сутність та типи.
- •4.Управління фінансовими інвестиціями підприємства, основні форми його здійснення.
- •5.Види основних фінансових інструментів інвестування та характеристика їх інвестиційних якостей.
- •6. Поняття портфеля фінансових інвестицій та класифікація його видів.
- •Тема2: Управління грошовими потоками підприємств
- •Методи ідентифікації обсягу та складу грошових потоків підприємства (з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання).
- •2.Поняття оптимізації грошових потоків підприємства.
- •Тема 3: Управління фінансовими ризиками підприємств.
- •Політика управління фінансовими ризиками, її зміст та порядок розроблення.
- •2. Оцінювання розміру можливих фінансових втрат при настанні ризикової події
- •3. Групування фінансових операцій підприємства за зонами ризику, за критерієм можливих фінансових втрат.
- •4. Оцінка можливостей зниження попередньо визначеного рівня фінансових ризиків.
- •5. Характеристика «умов ризику» і «умов невизначеності».
- •Тема4: Основи антикризового фінансового управління підприємствами
- •3. Тактичний механізм фінансової стабілізації щодо відновлення фінансової стійкості, його методи та інструменти.
- •4. Стратегічний механізм фінансової стабілізації щодо забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді, його методи та інструменти.
4. Стратегічний механізм фінансової стабілізації щодо забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді, його методи та інструменти.
Стратегічний механізм фінансової стабілізації є системою заходів, що заснована на використанні моделей фінансової підтримки прискореного економічного зростання підприємства. Ця система заходів визначає необхідність перегляду окремих напрямів фінансової стратегії підприємства.
Модель прискореного економічного зростання базується на збільшенні темпів приросту обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді. Відповідно модель фінансової підтримки прискореного економічного зростання вимагає забезпечення відповідних пропорцій фінансового розвитку.
Принципова модель фінансової підтримки прискореного економічного зростання підприємства, що найбільш часто використовується в практиці антикризового управління, має наступний вигляд:
ЧППр/СК = ЧП/ОП × ЧППр/ЧП × ОП/А × А/СК, (5)
де ОП - обсяг продажу продукції у відповідному звітному періоді; ЧППр/СК - чиста рентабельність власного капіталу з урахуванням дивідендних виплат; ЧП - запланована загальна сума чистого прибутку; ЧППр - запланована сума чистого прибутку, що спрямовується на розвиток виробництва; А - середня сума активів, що використовуються в запланованому періоді; СК - середня сума власного капіталу, що використовується в запланованому періоді.
Зміст наведеної моделі показує, що темп економічного зростання підприємства, що намічений в плановому періоді, вимагає фінансової підтримки за чотирма основними параметрами:
а) зростання рівня рентабельності продажу ЧП/ОП. Таке зростання може бути забезпечене ефективною ціновою політикою, використанням ефекту операційного левериджу, здійсненням ефективної податкової політики та іншими умовами.
Дія операційного важеля виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує більш сильну зміну прибутку. А в практичних розрахунках для визначення сили дії операційного важеля застосовують відношення валової маржі до прибутку на певний момент часу.
Податкова політика — складова частина фінансової стратегії підприємства, що полягає у виборі найефективнішого варіанту сплати податкових платежів при альтернативних варіантах господарської діяльності.
б) зростання частки чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток ЧППр/ЧП. Це зростання може бути забезпечене шляхом здійснення певної дивідендної політики;
Метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій між поточними виплатами дивідендів і забезпеченням зростання ринкової вартості акцій в майбутньому періоді за рахунок капіталізації прибутку.
в) прискорення оборотності активів ОП/А. Таке прискорення може бути забезпечено за рахунок оптимізації співвідношення позаоборотних та оборотних активів (зі збільшенням питомої ваги останніх), а також прискорення обороту окремих елементів оборотних активів (у першу чергу, запасів товаро-матеріальних цінностей та дебіторської заборгованості). Прискорення оборотності активів знижує відносну потребу в них;
г) використання ефекту фінансового левериджу А/СК. Якщо коефіцієнт фінансового левериджу ще не досяг свого оптимального значення, то ефект фінансового левериджу може бути підвищений (у межах безпечного рівня фінансової стійкості підприємства).
Коефіцієнт показує, в скільки разів чиста рентабельність власного капіталу при використанні кредиту виявляється більше, ніж чиста рентабельність власного капіталу у варіанті опори лише на самофінансування.
З урахуванням темпу економічного зростання, що задається, вносяться відповідні корективи у фінансову стратегію та цільові фінансові показники підприємства з її напрямів, що розглядалися вище.
Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо в результаті прискорення темпів економічного розвитку підприємства забезпечується відповідне зростання його ринкової вартості.
Розглянуті методи антикризового управління свідчать про широкий діапазон можливостей фінансової стабілізації підприємства за рахунок використання її внутрішніх механізмів. Великий набір інструментів свідчить про те, що немає жодного універсального методу. Отже, однією з ключових цілей в цьому напрямі є вибір необхідної та достатньої інформаційної бази для ухвалення раціонального рішення про здійснення оздоровчих заходів взагалі та санації, зокрема.