- •Предмет, задачі та методи молекулярної фізики.
- •2 Основи молекулярно-кінетичної теорії будови речовини. Положення.
- •3.Маса атомів і молекул. Одинична атомна маса. Відносна
- •5. Тиск газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •Температура. Термодинамічна рівновага. Релаксація; час релаксації.
- •Підтвердження молекулярно-кінетичної теорії : Броунівський рух,
- •Рівняння стану ідеального газу. Рівняння Клайперона. Молярна газова
- •9. Закон Бойля-Маріотта. Коефіцієнт стисливості.
- •10. Закон Гей-Люссака. Коефіцієнт об’ємного розширення газу.
- •11. Закон Шарля. Термічний коефіцієнт тиску.
- •12. Закон Авогадро. Рівняння Клайперона-Менделєєва.
- •13. Швидкості газових молекул та іх вимірювання.
- •14. Функція розподілу молекул за швидкостями. Розподіл Максвелла.
- •15. Барометрична формула. Розподіл Максвелла- Больцмана.
- •16. Середня довжина вільного пробігу молекул Число зіткнень.
- •17. Внутрішнє тертя (в’язкість) у газах.
- •18. Теплопровідність газів.
- •19. Предмет і задачі термодинаміки.
- •20. Поняття: термодинамічна система; рівноважний стан
- •21. Ступені вільності (поступальні, обертальні, коливні).
- •22. Поняття: Квазістатичний процес; Замкнута система,
- •23.Внутрішня енергія системи. Макроскопічна робота.
- •24. Перший закон термодинаміки. (Внутрішня енергія
- •25. Адіабатний процес. Рівняння Пуассона.
- •26. Оборотні та необоротні процеси. Цикл Карно та його к.К.Д.
14. Функція розподілу молекул за швидкостями. Розподіл Максвелла.
У стані статистичної рівноваги в ідеальному газі, яка настає внаслідок
зіткнень молекул між собою, встановлюється розподіл молекул за
швидкостями, що не змінюється з часом. Визначити, яким буде
цей розподіл — одна із задач статистичної фізики.
![]()
Величину f(v) називають функцією розподілу молекул за швидкостями,
або інакше, густиною ймовірності розподілу швидкісних точок молекул
у просторі швидкостей. Функція f(v) описує лише ймовірний розподіл
молекул за швидкостями і змінюється неперервно зі зміною v. Функція
розподілу може стосуватися довільної неперервно змінної випадкової
величини: швидкості, координати, імпульсу, моменту кількості руху,
енергії тощо.
Формулу Максвелла, що визначає відносну кількість молекул,
швидкості яких лежать у межах v I v+dv, запишемо так:
![]()
Розподіл Максвелла має фундаментальне значення для молекулярної
теорії газів. Загальну теорію статистичних властивостей фізичних
систем розвинули Больцман та Гіббс. Розподіл Максвелла — це
перший приклад статистичного закону в науці. Дж. Максвелл
усвідомив, що випадковий рух окремих молекул підпорядкований
певному статистичному закону. Крива розподілу Максвелла вказує
на те, що в газі найбільша частина молекул рухається з швидкостями,
значення яких близькі до vн. У законі Максвелла функція розподілу
залежить від природи газу та його температури. Розподіл Максвелла
передбачає, що на молекули газу не діють зовнішні сили. Тому молекули
рівномірно розподілені в певному об’ємі. Фактично молекули газів
перебувають під дією поля тяжіння.
15. Барометрична формула. Розподіл Максвелла- Больцмана.
Рівняння, що дає змогу визначити зміну тиску повітря з висотою,
називають барометричною формулою.
![]()
Це рівняння називають барометричною формулою. Вона досить точно
справджується для невеликих висот (кілька кілометрів). Барометрична
формула показує, що з висотою тиск експоненціально спадає і тим
швидше, чим більша молярна маса газу або нижча температура. З
формули також видно, що зменшення тиску залежить від прискорення
вільного падіння.
Розпо́діл Ма́ксвелла-Бо́льцмана визначає ймовірність того, що частинка
ідеального газу перебуває в стані з певною енергією.
Ймовірність того, що частинка перебуває в стані з енергією εk згідно
з розподілом Больцмана визначається формулою:
,
де μ – хімічний потенціал, T — температура, kB — стала Больцмана.
|
Хімічний потенціал μ визначається з умови ∑ |
nk = 1, |
|
k |
|
де N — число частинок.
Розподіл Больцмана справедливий тільки в тих випадках,
коли
.
Ця умова реалізується при високих
температурах.
16. Середня довжина вільного пробігу молекул Число зіткнень.
Ефективний діаметр.
Довжиною вільного пробігу молекули називається відстань , яку
молекула пролітає за час руху від одного стикання до іншого. Ці
відстані можуть бути різними. Тому в кінетичній теорії вводять
поняття середньої довжини вільного пробігу молекул. Величина
є характеристикою усієї сукупності молекул газу за певних
значень тиску та температури.
Із збільшенням температури збільшується середня довжина вільного
пробігу
молекул. Це відбувається за рахунок
зміни величини
![]()
, яку можна розглядати як деякий ефективний діаметр
молекули
,
який зменшується із збільшенням температури. Відстань,
на якій одна молекула відчуває іншу зменшується, отже
звільняється місце для вільного пробігу.
Середня довжина вільного пробігу визначається як відношення
довжини
шляху, пройденого молекулою, ( у нашому
випадку
)
,
до кількості зіткнень
,
що відбулися на цьому шляху
,
