66. Розкрийте сутність соціального моніторингу, наведіть його основні функції та завдання.

Соціальний моніторинг - періодичний збір, узагальнення та аналіз інформації про соціальний об'єкт для прийняття управлінських рішень на різноманітних рівнях соціального управління.

Соціальний моніторинг є однією з таких технологій управлінського контролю із забезпеченням зворотного зв’язку. Моніторинг передбачає комплекс наукових засобів оперативного спостереження та аналізу змін у стані об’єкта. Сутність соціального моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування і полягає в організації усталеного, постійного та технологічно стандартизованого вивчення та аналізу міри і ступеню задоволення замовників – мешканців територіальної громади – якістю наданням муніципальних послуг. Тому він має стати невід’ємною частиною управління як на загальнодержавному рівні, так і на рівні місцевого самоуправління.

При проведенні соціального моніторингу важливо враховувати специфічні юридичні, соціологічні та етичні особливості адміністративних послуг управлінь, комітетів, служб та відділів муніципальних органів влади. Кожна посадова особа місцевого самоврядування відповідальна за якісне надання муніципальних послуг та здійснення відповідних коригувальних та запобіжних дій щодо покращення процесів надання послуг. Особливу роль відіграє відділ по роботі зі зверненнями громадян, який здійснює соціальний моніторинг надання адміністративних послуг як кожною посадовою особою місцевого самоврядування, так і відділами та службами виконкому взагалі.

В процесі організації соціального моніторингу ефективності діяльності місцевих органів влади можна вичленити дві сторони: внутрішню – відслідкування процесів та результатів діяльності органу місцевого самоврядування самою владою та зовнішню - встановлення міри задоволення жителів діяльністю самої влади. Щорічний моніторинг та вимірювання процесів, що здійснюються у відділах та службах місцевих органів влади – неодмінна умова їх ефективного функціонування. Наступний етап організації внутрішнього моніторингу є вимірювання специфічного продукту – самих муніципальних послуг для мешканців територіальної громади, які є результатом процесів функціонування відділів та служб місцевих органів влади. Третій і найголовніший етап – зовнішній соціальний моніторинг задоволення замовника (мешканців територіальної громади) як процесами діяльності служб та відділів місцевої влади, так і їх результатом (продуктом), тобто задоволеність мешканців міста рівнем і якістю послуг міської виконавчої влади.

67.Охарактерезуйте систему статистичних показників соціального моніторингу

Важливими джерелами інформації для проведення моніторингу:

соціально-трудової сфери є статистичні показники, котрі характеризують соціально-демографічний стан населення, зайнятість, ринок праці та безробіття, умови та оплату праці на підприємствах.

Для проведення моніторингу використовуються, здебільшого, комплексні показники, які складаються з окремих статистичних даних.

Система статистичних показників будується виходячи з сутності основних об’єктів соціального моніторингу. До кожного з таких об’єктів можуть бути сформовані підсистеми (блоки) статистичних показників. Наприклад:

Державне управління.

Витрати на соціальні потреби.

Політична статистика.

Населення та соціальна стратифікація.

Соціальна інфраструктура.

Спосіб життя.

У підсистемі державного управління можна розглядати показники чисельності та структури органів влади, обсягів та структури виробленого та використовуємого національного прибутку, а також дані законів, указів та постанов.

У підсистемі витрат на соціальні потреби головне місце займають показники витрат державного бюджету на соціально-культурні заходи, показники витрат на соціальні потреби регіональних органів, підприємств та організацій.

У підсистемі політична статистика розглядаються показники “потужності” різних партій, їх представництво в органах влади та управління, виборчої системи.

У підсистемі населення та соціальна стратифікація можуть бути розглянуті показники соціальних аспектів природного, механічного та соціального руху населення, а також показники, що характеризують розподіл населення по соціальним верствам та групам (стратам).

Підсистема соціальної інфраструктури може бути представлена багатьма характеристиками галузей сфери соціального обслуговування, а також показниками зайнятості, ринку праці, екологічних умов життєдіяльності людей, криміногенної ситуації.

В структурі підсистеми спосіб життя розглядаються показники потреби матеріальних благ та послуг, цін, інфляції, освітнього, професійного, культурного рівня населення, показники здоров’я, бюджету часу, сім’ї, статистики суспільної думки.