
- •Загальні характеристики країн балтії Литовська Республіка
- •Латвійська Республіка
- •Естонська Республіка
- •Розвиток грошової системи країн балтії.
- •Грошова система країн балтії.
- •Економіка країн балтії.
- •Банківська система країн балтії.
- •Особливості податкової системи країн балтії.
- •Зовнішня торгівля країн балтії.
- •Інвестиційне співробітництво між україною та країнами балтії.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
-
Грошова система країн балтії.
Естонія.1
січня 2011 в Естонії ввели європейські
грошові знаки – євро.
Естонські крони діяли, поряд з євро,
протягом перших двох тижнів нового
року. Відразу після опівночі 1 січня
банкомати країни почали видавати єдину
європейську валюту, а в перший понеділок
нового року всі міжбанківські операції
здійснюються в євро безперешкодно.
Національна
валюта Латвії пережила багато історичних
поворотів і нарешті придбала той
закінчений вигляд, який ми з вами можемо
споглядати сьогодні. Основні шляхи
сучасної латвійської валюти були такими.
З 1 січня 2011 року євро став у Естонії
єдиним єдинним законним платіжним
засобом, готівкові крони мали ходіння
паралельно з євро протягом 2 тижнів (в
електронних розрахунках, дуже популярних
в Естонії, перехід перейшов одномоментно).
Обмін готівкових крон (включаючи дрібні
монети, для зручності обміну яких у
банківських конторах встановлені
спеціальні автомати) на євро в будь-яких
банківських конторах був можливий
протягом півроку після переходу на нову
валюту, Банк Естонії здійснює обмін
без обмеження термінів. До вересня 2011
року на руках у населення Естонії ще
перебувало 909 мільйонів естонських
крон, що відповідає 58,1 мільйонам євро.
Паперових купюр у жителів країн залишилося
на 51,8 мільйона євро, а монет – на 6,3
мільйона євро.
Лат (латис. Lats)— національна валюта Латвії в 1922—1941 рр. і з 1993 р. 1 латвійський лат (Ls) дорівнює 100 сантимам (santīmu) (після отримання незалежності, в 1992 році випускався Латвійський рубль). Існують монети в 1, 2, 5, 10, 20, 50 сантимів і в 1 і 2 лати; банкноти — 5, 10, 20, 50, 100 і 500 латів.
Латвійський лат
Монета
2 сантіма. (LAT)
Станом на початок 2007 р., 1 лат приблизно дорівнював 1,42 Євро.
Курс лата стабільний, на межі 2004/2005 рр. прив'язаний до євро. Більшість банків і обмінних пунктів відкрито в робочі дні з 9-00 до 16-00, деякі працюють по суботах. Нацвалюта країн балтії виявилася найстабільнішою серед нацвалют, що «вийшли з рубля», 15 республік екс-СРСР. Тільки вони не піддалися за 12 років девальвації.
Литва.
Грошова
одиниця Литви - литовський літ
(LTL).
Литовський
літ дорівнює 100 центам. В обігу є банкноти
номіналом у 200, 100, 50, 20, 10, 5, 2 і 1 літ, а
також монети номіналом у 5, 2 і 1 літ, 50,
20, 10, 5, 2 і 1 цент. Від літа 2004р. курс
литовського літа жорстко прив'язаний
до євро в співвідношенні 3,4528 LTL за один
з метою подальшого переходу країни в
єврозону.
Банки
відкриті зазвичай з 9.00 до 17.00 з понеділка
по п'ятницю.
Валюту
можна вільно обміняти в багаточисленних
обмінних пунктах, а також у банках і
готелях (часто не обмінюються старі або
порвані купюри). Суми, що перевищують в
еквіваленті $5.000, обмінюються банками
тільки при пред'явленні посвідчення
особи.
-
Економіка країн балтії.
Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6 %, Великобританія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %). У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7.6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4.5 %-5 % в 2002 [Mining Annual Review 2002].
ВВП Латвії 1996-2006 рр.
Таблиця 1
Як член Європейського Союзу Естонія є частиною чи не найбільшої світової економічної зони. 1999 р. Естонія пережила найтяжчу кризу з моменту здобуття незалежності 1991р., головно внаслідок впливу фінансової кризи в РФ у серпні 1998 р. Естонія приєдналася до СОТ в листопаді 1999 р. (будучи другою країною Балтії, що приєдналася до СОТ) та продовжувала перемовини з ЕС про приєднання. Приватизація енергетики, телекомунікацій, залізниці та інших державних підприємств триває. Естонія виконала більшість підготовчих заходів для вступу в ЕС до кінця 2002 р. і тепер має одну з найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона приєдналася 1 травня 2004 р. Естонська економіка швидко зростає, частково завдяки участі фінських компаній, які переносять свою звичайну діяльність до цієї країни, а також завдяки потужному секторові інформаційних технологій (ІТ). ВВП на душу населення становить $12 300 і є найбільшим серед країн Балтії.
ВВП Естонії 2000-2011рр.
Таблиця 2
Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, кораблебудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі пром-сті. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт — Клайпеда. Гол. річковий порт — Каунас.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1%. ВВП на душу населення — $ 2197. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Росія — 21,2%, Німеччина — 16,0%, Польща — 6,0%, Італія — 4,4%). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5%, Німеччина — 13,1%, Латвія — 11,1%, Бєларусь — 8,8%, Україна — 7,8%).
З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок Ігналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найбільш швидкими темпами розвивалося м'ясне і молочне тваринництво. Литовська республіка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта — літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.
Макроекономічні показники Латвії (2011р.)
-
Бюджет: Надходження: 7,9 млрд. дол. США (11 місяців 2010 р.). Видатки: 8,7 млрд. дол. США (11 місяців 2010 р.);
-
ВВП – структура: Торгівля – 17,1%, транспорт і зв'язок – 12,2%, обробна промисловість – 11,9%, будівництво – 4,8%; ВВП: - 18,0% (2009 р.); за 9 місяців 2010р. - 1,5%;
-
Промислове виробництво За 2009 р. - скорочення на 15,8%. Станом на жовтень 2010р. приріст промислового виробництва складав 21,1% (жовтень 2010р. порівняно з жовтнем 2009р.).