- •Найдавніші хлібороби та скотарі на землях України. Трипільська культура.
- •Зовнішня та внутрішня політика Ярослава Мудрого. «Руська правда»
- •Україна в Першій Світовій війні. Бойові дії на її території.
- •Перемоги та поразки у визвольній війні під проводом б. Хмельницького.
- •Ціль, методи, підсумки столипінської аграрної реформи на українських землях.
- •Війна Радянської Росії проти унр (1917-1918 рр.) Проголошення IV універсалу цр.
- •Галицько-Волинське князівство. Зовнішня та внутрішня політика династії Романовичів. Князювання Данила Галицького.
- •Державна символіка України. Її історичне значення.
- •Проголошення зунр. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •Східні слов’яни на території України. Анти. Походження, розміщення, заняття.
- •Розвиток капіталізму в Україні у II половині XIX ст.. Еміграція українців за кордон.
- •Початок трудової еміграції українців
- •Окупаційний режим в Україні в 1941—1944 рр.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Первіснообщинний лад на території України. Спосіб життя людини, знаряддя праці. Найбільш відомі стоянки первісних людей. Періодизація
- •Палеоліт
- •Енеоліт
- •Залізний вік
- •Суспільно-політичне життя в Україні у II половині 50-х початок 60-х рр
- •Захоплення українських земель литовським князівством. Внутрішній устрій.
- •Поділ Украйни на Лівобережну та Правобережну. Успіхи та втрати в гетьмануванні б. Хмельницького, п. Дорошенка, і. Брюховецького, д. Многогрішного.
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз'єднання українських земель
- •Брюховецький Іван Мартинович
- •Національний гімн, герб та прапор українського народу. (див. Питання №8)
- •Кревська та Люблінська унії. Причини підписання та наслідки.
- •Люблінська унія 1569 р.
- •«Руська трійця»
- •Становлення незалежності України 1990-1991 рр.
- •Прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності
- •Передумови створення Київської Русі. Зовнішня та внутрішня політика перших київських князів (Олег, Ігор, Ольга, Святослав).
- •Скасування кріпосного права на українських землях під владою Росії.
- •Політика колективізації та розселювання в Україні. Її наслідки.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Античні міста-держави північного Причорномор’я (Ольвія, Херсонес, Боспор). Територія, основні заняття, побут.
- •Внутрішня та зовнішня політика Директорії унр.
- •Декларація про суверенітет України та її історичне значення. Перші президенти Незалежної України (л. Кравчук, л. Кучма)
- •Кочові племена на території України (кіммерійці, скіфи, сармати). Територія, час існування, головні заняття, культура, побут. Кіммерійці
- •Сармати
- •Початок національного відродження України. Кирило-Мефодіївське товариство. Його діяльність та розгром.
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 роки в Україні: причини і наслідки. Голод 1921-1922 pp. В Україні
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Причини виникнення козацтва і Запорізької Січі. Військове мистецтво, життя та побут козаків.
- •Військове мистецтво, побут та звичаї
- •Внутрішня та зовнішня політика української держави за часів п. Скоропадського.
- •Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Північна війна.
- •Розвиток культури в Україні в 20-ті та 30-ті роки.
- •Спроби реформування економіки України в 50-ті – I пол. 60-ті рр. Спроби реформування економіки України наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр.
- •Входження Півдня до складу Росії. Значення.
- •Початок української революції. Утворення української цр.
- •Політичні події липня 1917 — квітня 1918 рр.
- •Вибори президента у 2004 р. Помаранчева революція.
- •Зміст та значення буржуазних реформ 60-х – 70-х років XIX ст. (земська, судова, військова, фінансова).
- •Україна в роки «перебудови». Спроби проведення реформ.
- •Державотворчі процеси в Україні в 1999 – 2011 роках.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі, її історичне значення.
- •Переяславська Рада 1654 р. Березневі статті. Входження України до складу Росії. Порушення царським урядом угод та поступова втрата Україною незалежності.
- •«Березневі статті»
- •Внутрішня та зовнішня політика української Держави за часів п. Скоропадського. (див. Питання № 32)
- •52) Разделы Польши и участие России в разделе.
- •Вопрос 1.
-
Проголошення зунр. Її внутрішня та зовнішня політика.
Західноукраїнські землі (Східна Галичина (центр Львів), Буковина (Чернівці), Закарпаття (Мукачево), Холмщина і Підляшшя) до закінчення першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. Про це було заявлено 18 жовтня 1919 р. Ця дата вважається днем проголошення на західноукраїнських землях держави, що пізніше отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що готувалися створити «велику» польську державу, до складу якої планували включити і західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися здобути мирним шляхом з рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським бере ініціативу в свої руки. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з'єднання взяли під контроль Львів, наступного дня - інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинно-го робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.
Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1919 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з О. Поповичем. Але вже І 1 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття, що стало ареною протиборства українських, чеських і угорських організацій, також було зайняте іноземними військами.
5 листопада 1918 р. на сторінках газети «Справа» з'явилася програмна декларація Національної Ради, відповідно до якої ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд- Генеральний Секретаріат на чолі з К. Левицьким. Факт проголошення республіки обнародували лише 13 листопада 1918р.,після зречення імпераюром престолу.
22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, надаючи перевагу будівництву держави перед радикальними соціально-економічними перетвореннями. Президентом ЗУНР став Є. Петрушевич. Рада прагнула забезпечити права національних меншин: їм було віддано ЗО % депутатських місць.
Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.
Надзвичайно важливим державним актом стало об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. (акт «Злуки») зі зміною назви ЗУНР на «Західна область Української Народної Республіки» (ЗОУНР) при повній її автономії.
В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. чоловік, з яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях.
Українсько-польська війна, провал спроб здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. Безрезультатною виявилася діяльність ЗУНР та УНР на Паризькій мирній конференції. 25 червня 1919 р. представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини, хоча й підкреслювали її тимчасовий характер. Особливо вороже ставилася до ЗУНР Франція, яка вбачала усильній Польщі противагу Німеччині на сході.
Порівняння історичного досвіду ЗУНР та УНР переконує у тому, що:
- в Західній Україні вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці;
- на першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечило авторитет ЗУНР серед українського населення;
- належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії
(Західноукраїнські землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Напередодні її поразки національно-визвольний рух пригнічених народів посилився. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. 19 жовтня 1918 р. вважається днем проголошення на західноукраїнським землях держави, що пізніше дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка. Наміри українських політиків суперечили планам поляків, котрі вели підготовку до утворення польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з'єднання, що були в складі австро-угорської армії, взяли під контроль Львів, наступного дня — інші міста Галичини. Керівниками нової влади були Євген Петрушевич та Кость Левицький діячі поміркованого, ліберально-демократичного спрямування, які прагнули Демократичних реформ із збереженням класового миру в суспільстві. Було запроваджено 8-годинний робочий день, оголошено про початок аграрної реформи. Національні меншини дістали широкі права, їхнім представникам у майбутньому парламенті було обіцяно 30% депутатських місць. Йдучи назустріч загальнонародному прагненню возз'єднання всіх українських земель у межах незалежної держави, керівники ЗУНР і УНР пішли на переговори про створення єдиної держави. 22 січня 1919 р. у Києві на площі біля Софійського собору було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. ЗУНР дістала назву Західна область УНР (ЗО УНР) і одержала повну автономію. Зовнішня політика ЗУНР, як і внутрішня, була надзвичайно складна. З перших днів свого існування Республіка опинилася в стані війни з Польщею. Спроби добитися міжнародного визнання ЗУНР закінчилися невдачею. Представники Антанти натомість визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини. Під натиском польських військ в кінці травня Галицьких уряд спочатку переїхав до Тернополя, а потім — до Станіслава і нарешті змушений був податися в напрямі до р. Збруч, що розділяла Галичину й Велику Україну. Нарешті президент Петрушевич дав наказ своїй армії перейти р. Збруч і з'єднатися з частинами військ Директорії. Це сталося 16 липня 1919 р. Таким чином, через 9 місяців свого існування ЗУНР була ліквідована, а народ опинився в польській неволі, далеко гіршій за австрійську. Як і УНР, ЗУНР формувалася в надзвичайно несприятливій зовнішній обстановці. З перших днів свого існування вона опинилася в стані війни з Польщею, яка прагнула встановити контроль над Західною Україною. 21 листопада, після тритижневих боїв, українські війська залишили Львів. Столицю ЗУНР перенесли до Тернополя, а потім до Станіслава. Одночасно йшла організація регулярного війська ЗУНР, яке дістало назву Українська Галицька Армія (УГА). Деякий час УГА стримувала наступ поляків. Але сили були нерівні. ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції. Антанта погоджувалася на передачу Галичини Польщі, щедро допомагаючи їй озброєнням і спорядженням, перекидаючи в Західну Україну найбоєздатніші польські війська. В 1919 р. УГА була проведена блискуча наступальна операція, що ввійшла до історії як Чортківська офензива. 25 тис. українських солдатів і офіцерів примусили відступати 100-тисячну польську армію. Проте наприкінці червня українські війська відступили до Збруча, де з'єдналися з частинами армії УНР. ЗУНР увійшла до історії як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.)