
- •Найдавніші хлібороби та скотарі на землях України. Трипільська культура.
- •Зовнішня та внутрішня політика Ярослава Мудрого. «Руська правда»
- •Україна в Першій Світовій війні. Бойові дії на її території.
- •Перемоги та поразки у визвольній війні під проводом б. Хмельницького.
- •Ціль, методи, підсумки столипінської аграрної реформи на українських землях.
- •Війна Радянської Росії проти унр (1917-1918 рр.) Проголошення IV універсалу цр.
- •Галицько-Волинське князівство. Зовнішня та внутрішня політика династії Романовичів. Князювання Данила Галицького.
- •Державна символіка України. Її історичне значення.
- •Проголошення зунр. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •Східні слов’яни на території України. Анти. Походження, розміщення, заняття.
- •Розвиток капіталізму в Україні у II половині XIX ст.. Еміграція українців за кордон.
- •Початок трудової еміграції українців
- •Окупаційний режим в Україні в 1941—1944 рр.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Первіснообщинний лад на території України. Спосіб життя людини, знаряддя праці. Найбільш відомі стоянки первісних людей. Періодизація
- •Палеоліт
- •Енеоліт
- •Залізний вік
- •Суспільно-політичне життя в Україні у II половині 50-х початок 60-х рр
- •Захоплення українських земель литовським князівством. Внутрішній устрій.
- •Поділ Украйни на Лівобережну та Правобережну. Успіхи та втрати в гетьмануванні б. Хмельницького, п. Дорошенка, і. Брюховецького, д. Многогрішного.
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз'єднання українських земель
- •Брюховецький Іван Мартинович
- •Національний гімн, герб та прапор українського народу. (див. Питання №8)
- •Кревська та Люблінська унії. Причини підписання та наслідки.
- •Люблінська унія 1569 р.
- •«Руська трійця»
- •Становлення незалежності України 1990-1991 рр.
- •Прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності
- •Передумови створення Київської Русі. Зовнішня та внутрішня політика перших київських князів (Олег, Ігор, Ольга, Святослав).
- •Скасування кріпосного права на українських землях під владою Росії.
- •Політика колективізації та розселювання в Україні. Її наслідки.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Античні міста-держави північного Причорномор’я (Ольвія, Херсонес, Боспор). Територія, основні заняття, побут.
- •Внутрішня та зовнішня політика Директорії унр.
- •Декларація про суверенітет України та її історичне значення. Перші президенти Незалежної України (л. Кравчук, л. Кучма)
- •Кочові племена на території України (кіммерійці, скіфи, сармати). Територія, час існування, головні заняття, культура, побут. Кіммерійці
- •Сармати
- •Початок національного відродження України. Кирило-Мефодіївське товариство. Його діяльність та розгром.
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 роки в Україні: причини і наслідки. Голод 1921-1922 pp. В Україні
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Причини виникнення козацтва і Запорізької Січі. Військове мистецтво, життя та побут козаків.
- •Військове мистецтво, побут та звичаї
- •Внутрішня та зовнішня політика української держави за часів п. Скоропадського.
- •Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Північна війна.
- •Розвиток культури в Україні в 20-ті та 30-ті роки.
- •Спроби реформування економіки України в 50-ті – I пол. 60-ті рр. Спроби реформування економіки України наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр.
- •Входження Півдня до складу Росії. Значення.
- •Початок української революції. Утворення української цр.
- •Політичні події липня 1917 — квітня 1918 рр.
- •Вибори президента у 2004 р. Помаранчева революція.
- •Зміст та значення буржуазних реформ 60-х – 70-х років XIX ст. (земська, судова, військова, фінансова).
- •Україна в роки «перебудови». Спроби проведення реформ.
- •Державотворчі процеси в Україні в 1999 – 2011 роках.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі, її історичне значення.
- •Переяславська Рада 1654 р. Березневі статті. Входження України до складу Росії. Порушення царським урядом угод та поступова втрата Україною незалежності.
- •«Березневі статті»
- •Внутрішня та зовнішня політика української Держави за часів п. Скоропадського. (див. Питання № 32)
- •52) Разделы Польши и участие России в разделе.
- •Вопрос 1.
-
Україна в Першій Світовій війні. Бойові дії на її території.
Перша світова війна була наслідком загострення політичних, економічних і колоніальних протиріч великих держав, які напередодні війни утворили два військово–політичні блоки — Антанту (Велика Британія, Франція, Росія) і Троїстий союз, до якого входили спершу Німеччина, Австро–Угорщина, Італія та який у перебігу війни трансформувався у Четверний союз (замість Італії до нього увійшли Туреччина та Болгарія). Всі учасники блоків мали агресивні наміри приєднання чужих територій та встановлення контролю над джерелами сировини і ринками збуту.
Трагедія українського народу полягала в тому, що він був позбавлений державності, розшматований Російською імперією та Австро–Угорською монархією і з чужої забаганки втягнутий у війну, а його землі стали об'єктом експансії воюючих сторін. Загарбання українських земель було невід'ємною частиною агресивних планів учасників ворогуючих блоків.
Найбільш далекосяжні плани щодо України виношувала кайзерівська Німеччина: розгромити Російську імперію, відторгнути від неї Україну, долучивши її разом із Прибалтикою, Польщею та Кавказом до складу майбутньої світової імперії. Про це свідчать слова «сталевого короля» А.Тіссена, що пролунали на початку Першої світової війни: «Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції, частину Польщі та Донецький басейн з Одесою, Кримом, Приазов'ям».
Австро–Угорщина претендувала на Поділля й Волинь.
Не меншими були й зазіхання російського самодержавства. Прикриваючись «ідеєю об'єднання всіх руських земель» під владою російського царя, воно планувало акцію приєднання Галичини, Буковини, Закарпаття.
З початком війни українські землі перетворилися на театри воєнних дій, а самі українці, позбавлені власної державності, повинні були воювати за чужі інтереси і фактично брати участь у братовбивчому протистоянні — адже в російській армії знаходилося 3,5 млн. українців, а в австро–угорській — 250 тис.
Бойові дії на території України розпочались у серпні 1914 р., коли, майже одночасно з битвою на Марні (6–11 вересня), російський Південно–Західний фронт генерала Іванова силами чотирьох армій завдав удару по Галичині (Галицька битва 18 серпня — 21 вересня 1914 р.). Цією операцією росіяни прагнули реваншуватися за невдале вторгнення у Східну Пруссію армій генералів Ренненкампфа і Самсонова, розбитих 8–ю німецькою армією Прітвіца, а також відтягнути німецькі сили із Західного фронту. Кінцевою метою російських військ було оточити головні австро–угорські сили у прикордонній смузі й розгромити їх, не давши відійти до Карпат.
Під час російського прориву, насамперед 8–ї армії генерала Брусилова, битви в Галичині заступали одна одну з калейдоскопічною швидкістю: Люблінсько–Холмська операція біля Красника і Томашова, Галич–Львівська на річках Золота Липа і Гнила Липа, бої в районі Городка тощо. Австрійські війська відступали під натиском 8–ї армії Брусилова, відкриваючи росіянам шлях до Верхньої Сілезії — важливішого за Східну Пруссію району для Німеччини. За 33 дні Галицької битви російські армії просунулися на 200 км, оволодівши Львовом, Перемишлем, Чернівцями, відкинули австро–угорські війська за річки Сян і Дунаєць, вийшовши до Карпат. Проте через брак артилерійських набоїв 21 вересня Південно–Західний фронт наступ припинив. У тих боях австрійці втратили 400 тис. вояків, а росіяни — 230 тис. Після того, як Німеччина перекинула на Східний фронт два армійські корпуси, Самсонов змушений був задовольнитися досягнутим.
На початку 1915 р. російське військо просувалося на захід. Після 4 місяців облоги, на початку березня 1915 р. було захоплено місто Перемишль. У полон узято 117 тис. вояків. Російська армія заволоділа значною частиною Карпат і просувалася на Краків. Кінцевою метою походу було заволодіти Угорщиною, відірвати її від Австрії. Але невдовзі ситуація корінним чином змінилася 2 травня 1915 р. німецькі війська прорвали фронт у районі Горліце. Горліцька операція тривала з 2 травня до 22 червня 1915 р., а весь німецько–австрійський наступ — до кінця вересня того ж року. Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. На всіх ділянках німецькі війська мали значну перевагу в людях, техніці та боєприпасах.
Восени 1915 р. російські війська, вибиті з Галичини й Буковини, закріпилися на лінії Кам'янець–Подільський — Тернопіль — Кременець — Дубно.