- •60. Проблема визначення предмету філософії.
- •61. Основні функції філософії.
- •62. Система філософії та її структурні складові
- •63. Історичні типи світогляду
- •64. Картина світу. Філософська картина світу.
- •65. Поняття "наука" (класифікація наук).
- •66. Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- •67. Сцієнтизм і анти сцієнтизм.
- •69.Принцип плюралізму в історії філософії.
- •70. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- •71. Поняття матерії.
- •72. Простір і час, основні характеристики
- •73. Рух, основні його форми і властивості.
- •74. Проблема матеріальної єдності світу.
- •75. Основні принципи діалектики. Категорії діалектики
- •76. Закон переходу кількісних і якісних змін.
- •77. Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.
- •78. Закон заперечення заперечення у діалектиці.
- •79. Альтернативи діалектики.
- •80. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •83.Чуттєве пізнання, його форми.
- •86. Практика у процесі пізнання.
- •87. Емпіричні методи пізнання
- •88. Теоретичні методи пізнання.
- •89. Інтуїція, її різновиди.
- •90. Істина, як поцес.
- •91.Критерії істини.
- •92. Герменевтика, як метод філософії.
- •93. Філософська антропологія.
- •94. Сутність людини, сенс її життя.
- •95. Людина, як індивід, індувідуальність, особа та особистість.
- •96. Проблема свободи і відповідальності людини
- •97.Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •98. Ціннісні орієнтації особистості.
- •100. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •101. Суспільної свідомості, її структура.
- •104.Правова та моральна свідомість.
- •106. Взаємодія природи і людини.
- •107.Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •110. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •111.Роль народонаселення і природних умов в розвитку суспільства.
- •115. Поняття соціально-історичної практики.
- •116.Соціальне прогнозування: види,типи,методи.
- •117.Філософія культури.
117.Філософія культури.
Культура – це специфічна сфера діяльності людини, що відрізняє гуманний «олюднений» світ від усього «нелюдського» (природного). Культура – це ядро, основа, «душа» суспільства. Вона визначає спосіб життя людей, їхні взаємини, специфіку життя націй і народів, рівень розвитку суспільства, спосіб акумулювання, збереження та передавання соціально значимої інформації, сукупність соціальних норм, звичаїв, традицій, релігію, міфологію, науку тощо. Культура містить матеріальні та духовні цінності людини. Поняття цінності охоплює процеси, явища, предмети, що мають позитивне значення для людини й сприяють задоволенню її потреб. Усе багатоманіття проявів цінностей можна класифікувати за трьома критеріями : сферами суспільного життя; суб’єктами ціннісної оцінки та роллю й значенням цінностей у житті суспільства. Найголовнішими цінностями людини є життя, свобода, любов, мир. Цінності мають дуже важливе значення в житті людини, але не самі по собі, а в умовах наявної системи ціннісних орієнтацій особистості.