Внесок Донецького кам’яновугільного басейну у загальноімперський видобуток вугілля

 

Рік	Усього в імперії (без	У тому числі в Донбасі
	Польщі), млн пудів	Млн пудів	%
1860	7,4	6,0	81,1
1870	22,3	15,6	70,0
1880	122,3	86,3	70,5
1890	216,4	183,2	84,7
1900	734,5	671,7	91,4

 

Майже через десятиліття після початку освоєння Донбасу розгорнувся широкомасштабний видобуток залізної руди в районі Кривого Рогу. Чільне місце в освоєнні цього регіону також посідав французький капітал.

На початку 70-х рр. на Півдні розпочалося будівництво перших металургійних заводів. Російський уряд для спорудження великого металургійного заводу в Донбасі безоплатно виділив англійському підприємцеві Джону Х'юзу землі з вугільними родовищами і призначив премію за кожен пуд рейок, виготовлених на його заводі. Населений пункт, у якому мешкали працівники заводу, називали Юзівкою (сучасне місто Донецьк). Дуже швидко Юзівка перетворилася на важливий промисловий центр Півдня. У цілому за 1870–1900 рр. виробництво залізної руди на металургійних заводах Півдня збільшилось у 158 разів, значно випередивши давній центр імперської металургії на Уралі (там за цей час виробництво зросло лише в 4 рази).

 

Металургійний завод у Юзівці кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

Бурхливе промислове зростання 60–80-х рр. спричинило затвердження в Наддніпрянській Україні великого фабрично-заводського виробництва. Нові підприємства базувалися на використанні передової техніки (парові двигуни, верстати, системи машин), більш досконалих організаційних форм виробництва. Основним паливом у промисловості стало кам’яне вугілля. Перехід до нових форм виробництва наприкінці 80-х рр. у цілому завершився в машинобудуванні. На той час уже близько 80% підприємств використовували парову енергію.

Промислова революція на українських землях завершилась у 80-х рр. ХІХ ст. Її наслідком стала поява фабрично-заводської промисловості та формування нових суспільних верств.

Характерною рисою розвитку промисловості в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ ст. став початок процесу концентрації виробництва і появи перших монополій – товариств підприємців з виключним правом вироблення і збуту певної продукції. У цей час виникли: Союз рейкових фабрикантів (1882 р.), Союз мостобудівних заводів (1884 р.), Союз фабрикантів рейкових скріплень (1884 р.).

 

3. Зростання міст

Друга половина ХІХ ст. стала періодом швидкого зростання міст. Поряд із великими промисловими підприємствами виникали фабрично-заводські поселення, які згодом перетворювалися на нові міста. Небаченій раніше рухомості населення, зростанню чисельності міського населення і виникненню нових міст сприяла поява залізниць. Залізничні вузли поступово, внаслідок розвитку промисловості й торгівлі, перетворювалися на міста. Чисельність міського населення Наддніпрянщини у 60–90-х рр. зросла більш як удвічі, а кількість міст, за переписом 1897 р., становила 130. І все ж, через загальне зростання населення в той час, міське населення наприкінці ХІХ ст. становило лише 13%.

Особливо швидко кількість міського населення збільшувалася на Півдні, де виникали нові фабрично-заводські підприємства. Типовим прикладом став розвиток Катеринослава, який з невеликого міста з населенням 19 тис. душ у середині століття перетворився за другу його половину в одне з найбільших українських міст, населення якого зросло у шість разів.

Протягом цього часу відбувався процес побільшення міст. Кількість дрібних міст скоротилася майже вдвічі, тоді як великих і середніх міст подвоїлася.