4.6 Бюджет виробничих накладних витрат

Бюджет виробничих накладних витрат – це кількісне вираження планів щодо всіх витрат підприємства, не зв'язаних безпосередньо з операційною діяльністю (тобто, крім прямих витрат на матеріали й заробітну плату). Виробничі накладні витрати містять у собі постійну й змінну частини. Постійна частина (амортизація, поточний ремонт і т.д.) планується загальним числом залежно від реальних потреб виробництва й зазначена в завданні на виконання курсової роботи. Для визначення змінної частини накладних витрат використаний підхід, заснований на величині нормативу змінних витрат стосовно базового показника розподілу змінних витрат. Під нормативом розуміють величину витрат на значення базового показника. Для оцінки величини витрат використаються різні базові показники. У сьогодення курсовій роботі при розробці бюджету накладних витрат на основі умовних вихідних даних змінну частину загальвиробничих витрат варто визначати пропорційно сумарної трудомісткості виробничої програми, розрахованої в таблиці В.–2.4.1 додатка В.

4.7 Розрахунок виробничих витрат

Розрахунок виробничих (операційних) витрат необхідний:

1) для розробки плану по прибутку й рентабельності;

2) для виділення тієї суми витрат, що безпосередньо відноситься до обсягу продаж поточного періоду й складання графіка руху грошових коштів;

3) для оцінки вартості товарних запасів на складі на кінець звітного періоду і її відбиття в бюджетному (розрахунковому) балансі.

Спочатку необхідно розрахувати виробничу собівартість одиниці продукції (див. таблицю В.–2.6.1 додатка В). Виробнича (операційна) собівартість одиниці продукції складається із трьох компонентів: прямі матеріали, пряма праця й виробничі накладні витрати, розрахунок яких був виконаний відповідно до форми таблиці В.–2.5 додатка В. Для включення виробничих накладних витрат в операційну собівартість одиниці продукції необхідно вибрати базу розподілу й розрахувати ставку їхнього погашення. У дійсній курсовій роботі як база розподілу виробничих накладних витрат рекомендується вибрати трудомісткість виробничої програми. Розрахунок ставки погашення виробничих накладних витрат здійснюється з використанням формули (4.3).

СП=(НВ×100%/Т), (4.3)

де СП – ставка погашення виробничих накладних витрат у собівартості одиниці продукції;

НВ – сума накладних витрат за період (у нашому випадку за 2–й кв. за формою таблиці В. –2.5 додатка В, пункт 4);

Т – трудомісткість виробничої програми (з таблиці В. –2.4. 1, пункт 3 додатка В).

Тепер нескладно розрахувати виробничу собівартість залишків готової продукції на складі за формою таблиці В.–2.6.2 додатка В.

Оскільки початковий і кінцевий запаси готової продукції на складі були заплановані в бюджеті виробництва (таблиця В.–2.2 додатка В), те вартість товарних запасів визначається множенням їхньої кількості на виробничу собівартість одиниці продукції й ураховується надалі при розробці прогнозного балансу.

Розрахунок операційної собівартості реалізованої продукції здійснюється на основі даних бюджету продаж за формою таблиці В.–2.6.3 додатка В.