
- •Лабораторна робота № 1 Вимірювання прискорення тіла під час рівноприскореного руху
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Виміряйте силу пружності. Для цього:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Вивчення рівноваги тіл під дією кількох сил
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення закону збереження механічної енергії
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота№6 Експериментальне вивчення закону Бойля-Маріотта.
- •Опис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 Вимірювання відносної вологості повітря.
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 Вимірювання питомого опору провідника
- •Теоретичні відомості
- •Опис схеми
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №10
- •Зміст і метод виконання роботи.
- •Лабораторна робота №11 Зняття вольтамперметра характеристики напівпровідникового діода.
- •Лабораторна робота №l2 Вивчення явищ електромагнітної індукції та самоіндукції.
- •Лабораторна робота № 17 Вимірювання показника заломлення скли за допомогою плоско паралельної пластинки.
- •Лабораторна робота №16 Вивчення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •Лабораторна робота №17 Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями
Виконання роботи
Визначити і записати характеристики термометра. Виміряти і записати температуру повітря t° в кімнаті.
Поставити
між спостерігачем і відполірованою
частиною гігрометра скляний екран, щоб
пара, яку видихає спостерігач, не
потрапляла на гігрометр.
Наливши в камеру гігрометра стільки
ефіру, щоб він покривав резервуар
термометра, вставити в нього термометр
і почати гумовою грушею повільно
продувати крізь ефір повітря. Стежити
за помутнінням відполірованої
частини камери гігрометра, порівнюючи
її з кільцевою частиною,
яка не мутніє, і в момент появи роси,
припинивши продування повітря,
зняти покази термометра t° 1, зануреного
в ефір. Момент появи роси краще помітити
тоді, коли дзеркальна поверхня гігрометра
відносно спостерігача (променя зору)
буде під кутом 30-40.
Потім
простежити за зниканням роси, відмічаючи
при цьому температуру t°".
Роса з'являється і зникає при трохи
різних температурах в наслідок теплової
інерції термометра і приладу, тому точку
роси t°1, визначають як
середнє арифметичне температур
,
тобто
Під
час досліду температура t°' повинна
відрізнятися від t°" не більше, як на
0,2-0,3°. Щоб знайти якнайточніше точку
роси, треба дослід повторити
три-чотири рази. Результати
вимірювання температури записати в
таку таблицю
Обробка результатів експерименту
-
Обчислити максимальну абсолютну похибку вимірювання точки роси.
-
За результатами вимірювань
і
, і графіком залежності тиску насиченої пари від температури з найти знайти значення абсолютної вологості р і тиск p
насиченої водяної пари при температурі повітря в кімнаті (графік наведено в «Додатках»).
-
Обчислити відносну вологість в кімнаті. Результат вимірювання обробити із строгим обліком похибок.
-
З'ясувати, наскільки вологість повітря у кімнаті відрізняється від нормальної вологості.
Контрольні запитання
-
Що називається абсолютною і відносною вологістю?
-
Що називається точкою роси?
-
Яка пара називається насиченою?
-
Коли абсолютна вологість більша: влітку чи взимку?
-
Для чого продувають повітря крізь ефір, що є в гігрометрі?
-
Чому покази мокрого термометру в психрометрі нижчі, ніж сухого? Коли їх покази будуть однакові?
Лабораторна робота №8 Вимірювання питомого опору провідника
Мета роботи. Виміряти питомий опір дроту; набути навичок вимірювання мікрометром, амперметром і вольтметром.
Потрібне приладдя: 1) дріт з матеріалу з великим питомим опором, натягнутий на дерев'яну планку; 2) лабораторний амперметр (шкільний); 3) лабораторний вольтметр (шкільний); 4) акумулятор; 5) ключ; 6) реостат на 6 — 10 ом і 2 а; 7) мікрометр; 8) лінійка з ціною поділки і мм/под.; 9) з'єднувальні проводи.
Теоретичні відомості
Опір провідника R при незмінній температурі для того чи іншого металу пропорційний довжині провідника ℓ і обернено пропорційний площі поперечного перерізу S:
R
=
ρ
(1)
Величина
ρ
залежить
від матеріалу провідника і називається
питомим
опором матеріалу. В техніці питомим
опором називають величину,
що чисельно дорівнює опорові провідника
завдовжки 1 м
і
площею
поперечного перерізу 1 мм2.
У цьому разі одиниця питомого опору
буде
1 ом · мм/м.
У фізиці звичайно приймають ℓ
=
1 м
і
S=
1 м
,
і тоді ρ
визначається
в ом
-
метрах (скорочено ом
•
м).
Опір
R
за законом Ома для ділянки кола дорівнює:
R
=
(2)
Де І - сила струму, а U - напруга. Площа поперечного перерізу провідника визначається за формулою:
S
=
(3)
де d - діаметр дротини.
Підставивши в формулу (1) значення R з формули (2) і S з формули (3), дістанемо остаточну формулу для вимірювання питомого опору провідника при температурі досліду:
ρ
=
мал.
№ 1