Контрольні запитання

1. Що являє собою рівняння газового стану ?

2. Як розуміти вираз «нормальний стан газу»?

3. Як з рівняння газового стану можна вивести формулу закону Бойля-Маріотта?

4. Навести приклади, де в природі, техніці й побуті й побуті змінюються всі три параметри, які характеризують стан газу.

Лабораторна робота №7 Вимірювання відносної вологості повітря.

Мета роботи. Навчитися вимірювати відносну вологість, використо-вуючи гігрометр і психометр; виміряти абсолютну й відносну вологість повітря.

Потрібне приладдя. 1) гігрометр; 2) гумовий насос-груша; 3) скляний екран; 4) посудина з сірчаним ефіром; 5) термометр з ціною поділки 0,1 град/под.; 6) психрометр.

Теоретичні відомості

Тиск водяної пари, яка є в повітрі при даній температурі, називається абсолютною вологістю і вимірюється в одиницях тиску (в ньютонах на квадратний метр або в міліметрах ртутного стовпчика).

Примітка. Оскільки при певній температурі тиск пари наближено пропорційний її густини, то абсолютну вологість можна виражати числом грамів водяної пари в 1 м повітря.

В агрономії, метеорології, біології та в багатьох технічних процесах дуже важливо знати, в якій мірі пара, що є в повітрі, близька до насичення. Величина, яка це характеризує, виражається відношенням тиску пари с, що є в повітрі, до тиску пари р, яка насичує повітря при даній температурі. Ця величина називається відносною вологістю. Звичайно відносну вологість виражають у процентах; формула відносної вологості має вигляд:

r =·100%

Нормальна відносна вологість 70%. Значення р для кожної температури беруть з таблиць, тому визначення відносної вологості зводиться до знаходження абсолютної вологості с. Пару, що не насичує простір, можна зниженням температури перевести в насичену. Ознакою насичення пари є її конденсація - утворення крапельок роси. Температура, при якій водяна пара, що є в повітрі, стає насиченою, називається точкою роси. Знаючи точку роси, визначають тиск водяної пари с в повітрі (за таблицею залежності тиску насиченої пари від температури). Опис приладів

Прилад для вимірювання точки роси називається гігрометром. Він являє собою камеру, закріплену на штативі Камера має три отвори : один для термометра і два для продування повітря через камеру .

Передня стінка камери дзеркально відполірована кільцева рамка з того самого металу. Вона відокремлена від камери коловою щілиною. Камеру наполовину заповнюють ефіром. Щоб прискорити його випаровування, крізь нього гумовою грушею продувають повітря. На випаровування ефіру затрачається теплота, яка відбирається від ефіру та корпусу гігрометру. При цьому температура гігрометра знижується, а водяна пара, що є в повітрі біля відполірованої стінки камери, охолоджується, стає насиченою, внаслідок чого утворюється роса; відполірована стінка трохи тьмяніє. В цей момент вимірюють температуру.

Психометр складається з двох однакових термометрів. Резервуар одного з них обмотаний марлею або батистом, зануреним у воду. Якщо водяна пара в повітрі не насичена, то в наслідок випаровування води покази мокрого термометра будуть нижчі, ніж сухого. Різниця між показ термометрів тим більша, чим менша вологість повітря. Знаючи цю різницю температур і температуру повітря, можна знайти відносну вологість повітря за психрометричною таблицею (див. «Додатки»).