14. Проаналізуйте асортиментну політику у банківській сфері. Визначте її сучасні особливості в Україні.

Поточний, або змінюваний асортимент, для якого характерне прагнення банку надавати своїм клієнтам додаткові види як формальних, так і неформальних послуг. При цьому будь-яка фактично надана.(також як і потенційна) послуга або комплекс наданих (потенційних) послуг володіють такими основними характеристиками: адресністю — в знаходять висвітлення специфічні особливості клієнта, що фіксуються за допомогою аналітичної інформації; технологічністю — кожна послуга має визначену технологію (порядок) надання або практичної реалізації; трудомісткістю — який обсяг роботи виконується і скільки працівників зайнято в процесі надання послуги/послуг; корисністю — у чому полягає користь від даної послуги або комплексу послуг для клієнта; ефективністю — що дає у вартісному і (або) невартісному вираженні дана послуга або комплекс послуг самому банкові.

Банкам у даний час доводиться звертати особливу увагу на конкурентів, враховувати закони конкурентної боротьби, вчитися правильно на них реагувати. Ключ до успіху на ринку, а отже, і до нарощування прибутку, лежить у шухляді, на якій написано "клієнтура": ретельне вивчення клієнтської бази; постійне розширення клієнтів; збільшення обсягів наданих послуг; послідовна розробка і впровадження нових банківських продуктів відповідно до зростаючих потреб клієнтів; ретельне і систематичне вивчення ринку споживачів банківської продукції; більш активне, різнобічне і якісне обслуговування кожного клієнта за рахунок ретельного вивчення його індивідуальних опитів і потенціалу; неухильне розширення асортименту пропонованих банківських продуктів по кожному окремому сегменту клієнтського ринку; систематичне вивчення і використання зростаючих можливостей сучасного банківського маркетингу. Якщо єдиною метою всіх банків є розширення клієнтської бази, збільшення сфери збуту власних послуг, завоювання нових позицій на ринках і на цій основі постійне нарощування прибутку, то в сфері маркетингу на перший план виходить розширення асортименту банківських продуктів, створення цілісних їхніх комплексів, щоб клієнт максимум послуг міг одержати в одному місці, але саме головне — постійна розробка і впровадження нових банківських продуктів, забезпечуючи максимальне задоволення потреб споживача як основу всієї банківської політики. Великого значення набуває та обставина, що крім постійної роботи з пошуку і залученню нових клієнтів банки усе більше уваги покликані приділяти більш якісному і різнобічному задоволенню запитів уже наявних клієнтів, зокрема, за рахунок використання суміжних або додаткових послуг. Важливим інструментом при розробці асортименту банківських послуг є прогнозування, тобто припущення щодо зміни ринкової ситуації в майбутньому. Найважливіша складова банківського маркетингу — це підсистема "послуга-ціна". Оптимізація керування даної підсистеми вимагає організації роботи з вивчення, прогнозування і регулювання структури асортиментного набору банківських послуг. Щоб дістати прибуток, банківська установа повинна створити свою послугу, необхідну клієнтові, визначити її ціну, вийти з нею на ринок і реалізувати її. Іншими словами, банківська послуга — це послуга, що задовольняє який-небудь попит і призначена для продажу на ринку. Товар банку специфічний — це банківські послуги, що являють собою операції з грішми і цінними паперами, а також посередницькі операції і консультаційні послуги фінансового характеру. Відповідно до законодавства України банки можуть робити клієнтам такі послуги: -залучати внески (депозити) й надавати кредити за згодою з позичальником;-здійснювати розрахунки за дорученнями клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі й їхнє касове обслуговування; -відкривати і вести рахунки клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі іноземних; -фінансувати капітальні вкладення по дорученню власників або розпорядників інвестиційних засобів, а також за рахунок власних коштів банків; -випускати, купувати, продавати і зберігати платіжні документи і цінні папери (чеки, акредитиви, векселі, акції, облігації й інші документи), здійснювати інші операції з ними; -видавати поручительства, гарантії й інші зобов'язання на третіх осіб, що передбачають виконання в грошовій формі; -здобувати права вимоги щодо постачання товарів і надання послуг, приймати ризики виконання таких вимог і інкасувати ці вимоги (форфейтинг), а також виконувати ці операції з додатковим контролем за рухом товарів (факторинг); -купувати в українських і іноземних юридичних і фізичних осіб і продавати їм наявну іноземну валюту, що знаходиться на рахунках і у внесках; -купувати і продавати в Україні і за її межами дорогоцінні метали, камені, а також вироби з них; -залучати і розміщати дорогоцінні метали у внески, здійснювати інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики; -залучати і розміщати засоби і керувати цінними паперами з доручення клієнтів (довірчі (трастові) операції); -пропонувати брокерські і консультаційні послуги, здійснювати лізингові операції; -робити інші операції та угоди з дозволу Національного банку України, виданому в межах його компетенції.

Класифікація послуг банку: 1.Кредитні послуги 2.Депозити 3.Розрахунково-касові послуги — розрахунки і платежі з клієнтами і банківськими установами. 4.Інвестиційні операції і цінні папери 5.Трансформація позичкових капіталів. Виробництво банківських операцій таких, як форфетирування, факторинг, лізинг, траст тощо. 6.Консультаційні й аудиторські

Основою виходу з банківською послугою на ринок повинні бути стратегія і політика банку, розроблені на основі інформаційних і аналітичних матеріалів, підготовлених маркетинговим підрозділом

Стратегія розвитку послуги заснована на науковій і практичній роботі з удосконалювання вже наданих послуг, розширенні їхніх модифікацій і способів надання, що поліпшує їхні споживчі властивості. Для цього слід виконати такі послуги: 1. Позиціювання банківської послуги —визначення особливостей, характерних рис знову розроблювальних послуг на відміну від діючих, від послуг-аналогів або послуг* замінників. Позиціювання дає змогу виявити сильні і слабкі сторони конкретної послуги на визначеному ринковому сегменті. 2. Визначається асортиментна політика банку, тобто оптимальний набір послуг, що забезпечують ефективну діяльність банку на основі: товарної диференціації, тобто виділення власних послуг, відмінних від послуг конкурентів, забезпечуючи для них окремі ніші попиту. Товарної диверсифікованості, здебільшого, дотримують універсальні банки; вузької товарної спеціалізації (концентрації діяльності банку на наданні визначених банківських послуг). Найчастіше на цей напрямок орієнтуються спеціалізовані банки.

Стратегія завоювання нових ринків направлена на розширення сфери обслуговування зовнішніх і внутрішніх ринків, збільшення кількості реальних споживачів. В основі цієї стратегії лежить виробнича маркетингова концепція, і банк починає такі кроки: вивчення демографічних ризиків (для нових соціальних груп населення); аналіз ринку роздрібних організацій (контрагентів, конкурентів); аналіз специфіки окремих географічних ринків.

Дану стратегію можуть дозволити собі банки, що мають необхідні фінансові, матеріальні і трудові ресурси і надані ними послуги вирізняються високою якістю і конкурентоспроможністю. Стратегія диверсифікованості часто виражається у впровадженні нових банківських послуг і на цій основі завоювання нових ринків.

Як зазначалося вище, при розробці асортименту важливе місце займає позиціювання товару або послуги на ринку. Вибір напрямків ринкової орієнтації діяльності банку полягає у визначенні позиції банківського продукту або послуги на окремих ринкових сегментах