
- •Пояснювальна записка
- •До курсового проекту
- •З дисципліни
- •“Проектування металевих конструкцій ”
- •Обчислення вертикальних розмірів.
- •Обчислення горизонтальних розмірів.
- •Проектування зв’язків і торцевого фахверка
- •3. Розрахунок поперечної рами
- •3.1 Обчислення навантажень на раму
- •3.1.1 Постійне навантаження від покрівлі та стінових панелей
- •3.1.2 Навантаження від снігу
- •3.1.3 Вітрове навантаження
- •3.1.4 Навантаження від мостових кранів.
- •3.2 Розрахункова схема рами.
- •3.3 Статичний розрахунок
- •4. Розрахунок східчастої позацентрово-стиснутої колони
- •4.2 Визначення розрахункових довжин колони
- •4.3 Підбір перерізу надкранової частини колони
- •4.4 Підбір перетину підкранової частини колони
- •4.5 Розрахунок і конструювання з’єднання надкранової і підкранової частин колони
- •4.6 Розрахунок і конструювання бази колони
- •4.7 Розрахунок анкерних болтів
- •Розрахунок кроквяної ферми
- •5.1 Визначення розрахункових навантажень
- •5.3 Визначення розрахункових довжин
- •5.4 Підбір перетинів стержнів ферми.
- •5.5 Розрахунок вузлових з’єднань у фермі.
- •5.5.1. Розрахунок монтажного з’єднання ферми.
- •5.5.2. Розрахунок опорного вузла.
- •5.5.2. Розрахунок проміжного вузла.
- •Використана література
4.4 Підбір перетину підкранової частини колони
Перетин підкранової частини колони приймаємо наскрізним, що складається з двох віток: підкранової і зовнішньої, з’єднаних у двох площинах решіткою. Підкранову вітку приймають у вигляді зварного двотаврового перерізу, а зовнішню – у вигляді складеного швелера – з листа і двох кутників. Матеріал віток колони–сталь С245, решітки - сталь С235. Для визначення зусилля у вітках колони обчислюємо попередньо ординати нейтральної осі наскрізної колони:
,
,
приймаємо
рівним
:
;
.
Знаходимо зусилля у вітках колон:
-
підкрановій
,
-
зовнішній
.
Знаходимо орієнтовно необхідні площі перетинів віток:
;
.
Компонуємо перетини віток:
-
для підкранової вітки: приймаємо збірний двотавр з двох листів
і
листа
;
-
для зовнішньої вітки: приймаємо 2 кутники
мм і листа
.
Геометричні характеристики віток:
-
підкранова
;
;
;
;
-
зовнішня
;
;
Де
;
;
,
де
,
.
Уточнюємо розміщення центра ваги всього перетину підкранової частини колони:
;
;
.
Знаходимо уточнені значення розрахункових зусиль у вітках колони:
-
підкрановій
,
-
зовнішній
.
Перевіряємо стійкість віток колони з площини рами:
-
зовнішня вітка:
;
;
;
.
-
підкранова вітка:
;
;
;
З умови рівностійкості зовнішньої вітки в площині й з площини рами визначаємо потрібну відстань між вузлами решітки:
;
;
.
Приймаємо
,
розділивши нижню частину колони на ціле
число панелей і також, щоб забезпечити
оптимальний кут решітки. Перевіряємо
стійкість віток у площині рами:
-
для підкранової вітки:
;
;
.
-
для зовнішньої вітки:
;
;
.
Перевіряємо стійкість колони як єдиного стержня складеного перетину. Щоб знайти зведену гнучкість стержня, яка залежить від перетину розкосів, попередньо підбираємо перетин елементів решітки. Розкоси решітки розраховуємо на більшу з поперечних сил:
-
фактичну
або
-
умовну
.
Стояк решітки розраховують на умовну поперечну силу. Знаходимо стискуюче зусилля в розкосі:
;
кут
нахилу розкосу до горизонталі,
;
Приймаємо
:
Потрібна площа розкосу:
,
де
(стиснений кутник, прикріплений одною
поличкою).
Приймаємо:
кутник
,
;
;
;
Напруження у розкосі:
.
Підбираємо перетин стояка решітки:
Приймаємо
:
,
.
.
Приймаємо
: кутник
;
;
;
;
.
Визначаємо геометричні характеристики всього перетину колони і її зведену гнучкість:
;
.
Рис.4.3 Перетин підкранової частини колони.
Знаходимо гнучкість стержня колони відносно вільної осі х-х :
.
Тоді зведена гнучкість:
де:
коефіцієнт,
який залежить від кута
.
;
довжина
розкосу решітки між вузлами;
відстань
між осями віток колони;
відстань
між осями планок суміжних вузлів решітки
віток;
площа
двох розкосів.
Умовна гнучкість:
Перевіряємо
стійкість колони в площині дії моменту.
Попередньо знаходимо відносні
ексцентриситети і коефіцієнт
за таблицею.
-
для комбінацій зусиль, які довантажують зовнішню вітку:
;
.
-
для комбінації зусиль, які довантажують зовнішню вітку:
;
.
Стійкість наскрізної колони як єдиного стержня з площини дії моменту перевіряти не потрібно, оскільки вона забезпечена попередньою перевіркою стійкості кожної вітки окремо.